Значення слова
Артист — людина, яка займається творчістю у сфері будь-якого мистецтва.
Приклад вживання

У давнину артистів називали лицедіями.

Походження

фр. artiste

Слово додав

Перекладаємо слово артист

ouméteç (oumétç-)
26

Вимова: {umʲe̝ˈtæt͡ɕ ~ umʲiˈte̝t͡ɕ ~ ume̝ˈtæt͡ɕ ~ umeˈtæt͡ɕ} – після приголосного, {u̯mʲe̝ˈtæt͡ɕ ~ wmʲe̝ˈtæt͡ɕ ~ u̯mʲiˈte̝t͡ɕ ~ wmʲiˈte̝t͡ɕ
~ u̯me̝ˈtæt͡ɕ ~ wme̝ˈtæt͡ɕ ~ u̯me̝ˈtæt͡ɕ ~ wme̝ˈtæt͡ɕ} – після голосного; {umʲe̝t.ˈt͡ɕ- ~ umʲit.ˈt͡ɕ- ~ ume̝t.ˈt͡ɕ- ~ umet.ˈt͡ɕ-} – у непрямих падіх по приголосці, {u̯mʲe̝t.ˈt͡ɕ- ~ wmʲe̝t.ˈt͡ɕ- ~ u̯mʲit.ˈt͡ɕ- ~ wmʲit.ˈt͡ɕ-
~ u̯me̝t.ˈt͡ɕ- ~ wme̝t.ˈt͡ɕ- ~ u̯me̝t.ˈt͡ɕ- ~ wme̝t.ˈt͡ɕ-} – у непрямих падіх по голосці.

Дане ту слово є те саме знане нині яко <митець>. ЕСУМ (ІІІ, 466) пише є від <мистець> (там же вище), яке, ді, тягне до <мистерний> та <майстер>, чуджого. Прото, добало є ми йно ("мені щойно спало на думку") твар <митець> до тих речених слів, либонь, гето не тягне. Над тваром <митець> біх думав уже давно чимало, и все ми мули, чого би про нич ("без причини, просто так") у <мистець> пало /s/, а-ть-же, яко правило, таким звукомінам є все яка вина ("причина"), на пр. купа приголосок (*чернця → ченця, *ремісльник → ремісник, *вустно → вусно то що); у <мистець> же є йно /st/ між голоскама повнима, мовити які не є жаден труд. Буває ще мішення дву різних слів через суміжний знак (ст річ "контамінація"), та такого близького знаком до "мистецтво, митець" чи, може, "ремесло" на <мит-, мет-, міт->, либонь, нема (ЕСУМ гадає мішення з <метикувати>, та я в тім сумню). На то мість, твар <митець>, я гадаю, може бути ціло питоме слово, а праві з прасл. коренем *oum- у словах "ум", "уміти" то що. Різні слов'янські мови тяму "митець", "мистецтво" зовуть ото ("як раз") від сього корене: чес. umění, umělec, слвц. umenie, umelec, с.-хв. umjetnost, umjetnik, ляд. umiejętność "skill", а тако германські мови від того же знака "вміти, вміння, вмілість": нім. Kunst, Künstner (können "могти, вміти"), нзм. kunst, шв. konst то що. Первісний твар <митець> я, таким чином, гадаю є *oum-ē-t-yk-os → *умѣтьць, творений від основи *умѣт-инфинитива умѣти чепенем -ьц- "-ець", тобо *"хто вміє, вмілий". Пале ("відпале; відпадіння") /u/ йде легко яснити ("може бути легко пояснено") короченням у [w] (годи: <уміти> → <вміти>), що пак могло бути глинуто звуком /m/, оба же звука губни суть ({wm} → *{mm} → {m}). В <и> є, віді, луна ("рефлекс") /ѣ/, питима сіверським (та не тільки) говіркам (годи: дѣдъкъ <дидок> "дідок"); ЕСУМ поруч <митець> з <и> дає таки й <метець> и <мітець> – такі міни <і~и~е> ← /ѣ/ суть питими в говірках руських.

אלישע פרוש 17 листопада 2020
17 листопада 2020

То виходить и "мистецтво" є питоме?

17 листопада 2020

Ну, в <мистецтво> є <ст> – то таки є, віді, чудже, від *мистерний (← "майстер").

18 листопада 2020

+ + +

6 грудня 2020

Ладно!

9 квітня 2021

І часто українці "запірають" двері?!

9 травня 2021

v Galíckij mownij tradycii zagalom poszyreni je dvi formy szczodo, tak by movyty, stanu dverej, vikon, tożczo:

a) ce ZAMKNENYJ / VIDIMKNENYJ, napr.:

— A ty pozamykav vikna, jek vyhodyw z domu?

b) ZAPERTYJ — u znaczyniu, szo szoś NADIJNO si zamknulo, napr.:

— Zapry dobry kurnyk, aby cypiata ne powybigaly.

c) sze je forma ZAPNUTY / VIDIPNUTY, ale vona radsze si stosuje abo konkretnogo zamka, abo ż u znaczeniu szoś prykripyty «knopkow», napryklad:

— Zapny sztany, bahure, bo wsi tvoji bebehy povylitajut!
— Vidipny vże tote ogoloszynė, bo vże jego czės mynuw!
[sebto zaklyk 'go znėty vzagali]

Toż jikszo panam-galíczėnofobam szoś si zdaje сазвучним к руццкаму — to hrestit sí dlia poczėtku!

A tamka dali 'jmo i movu naszu troha pidiwczyte: totu, sze ne pokruczenu tak zvanow «ukrajinizacijow», jika nasprawdi bula jno shodynkow do nastupnogo zkacaplynė... :-//

17 листопада 2020

Всього три склади, зручно вимовляється, змінюється, впізнавано звучить, неіншомовне.

26 серпня

Умитич, вмитич

вчора 00:04

«Умитич, вмитич»

Cyto xotéste recti simy?

13 жовтня


За письмо

вчора 00:06

«За письмо»

Lépxeoho ne'ma.

митець
17
Ціхоцький Іван 8 січня 2015
7 грудня 2020

+
Але українською – вмітець (від слова "вміти").

Замітки про русинську (українську) термінологію:
Спеціалист — Мітець.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm

умець (вмець)
7
Махно Рус 13 вересня 2018
16 листопада 2020

Гарно

умілець (вмілець)
7
Махно Рус 13 вересня 2018
7 грудня 2020

+

здатень
1

ЕСУМ (дати): зда́тень — здібний артист.
Очевидно похідне від "здатний" і "мати здатність". Можете порівняти схожий розвиток у слові "вмітець" від "уміти".

Anton Bliznyuk 27 грудня 2021
27 грудня 2021

Тут головне значення "здатний", а не "артист". Таким словом можна звати хистких людей загалом.

4 січня 2022

Здається ви переплутали. Це сторінка до "артист", не "актор". Якшо не помилилися, то артист походить від значення "здібний, умілий".

4 січня 2022

"Здається ви переплутали. Це сторінка до "артист", не "актор"."

Дякую, це одрук)

"Якшо не помилилися, то артист походить від значення "здібний, умілий"."

Не зовсім.
https://www.etymonline.com/word/artist

Але воно справді бере корені від "уміння".

Тобто сучасне слово "артист" розвинуло своє значення через звуження давнішого значення: просто "майстер", умілець -> майстер у певній галузі -> митець.

4 січня 2022

Дам +, адже слово рідке, незайняте й загалом-то логічне, а нам якраз потрібне слово для позначіння тями "артист".

4 січня 2022

Тепер я заплутався. Якщо "мистецтво" у вужчому знакові (література, образотворче мистецтво, декоративно-ужиткове, сценічне, музика та архітектура) це в нас "умільство", то як бути з ширшим знаком (загалом, майстерністю в чомусь, умінню чогось) в певній галузі? Адже ту ж саму хімію теж можна назвати "умільством", а хіміка "умільцем"?...

Що думаєте, товариство?

Може слід "усталені" види мистецтва називати "абстрактними (тут має бути питоме слово) уміннями/умільствами", а загальні - "дійсними"?

актор
0
Любов Лис 18 листопада 2017
21 грудня 2022

Може поясните чим воно краще?

здатець
0

Відміна до "здатень".

Anton Bliznyuk 27 грудня 2021
виконавець
0
Boris Kolomoucenko 17 вересня 2022
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями