Вилучення екзотизмів/туземослів'я

Ярослав Мудров

Екзоти́зми (від грец. exōtikos — чужий, іноземний) — слова, запозичені до якоїсь мови з інших мов на позначення реалій життя іншого народу чи країни[1]: назви житла, страв, напоїв, явищ культури тощо. (Далі можна пояснення прочитати у Вік.)

Види екзотизмів :
назви грошових одиниць (фунт, франки, євро, рубель, злотий, крона, песо, юань, тугрик, гривня)
назви деяких населених пунктів (аул, аїл, кишлак)
назви житла (юрта, ізба, вігвам)
назви предметів одягу (паранджа, агбада, кімоно, тюбетейка)
назви людей за посадою або родом занять (гейша)
назви державних закладів (сейм, конгрес)
назви страв і напоїв (асадо, фейжоада, молохея, хачапурі, вареники, ракфікс, адобо, франсезінья, сармале, касба)

Навіщо це перекладати:
https://slovotvir.org.ua/words/kokovan
https://slovotvir.org.ua/words/shashlyk
https://slovotvir.org.ua/words/pitsa

אלישע פרוש

Екзоти́зми (від грец. exōtikos — чужий, іноземний) — слова, запозичені до якоїсь мови з інших мов на позначення реалій життя іншого народу чи країни[1]: назви житла, страв, напоїв, явищ культури тощо. (Далі можна пояснення прочитати у Вік.)

Види екзотизмів :
назви грошових одиниць (фунт, франки, євро, рубель, злотий, крона, песо, юань, тугрик, гривня)
назви деяких населених пунктів (аул, аїл, кишлак)
назви житла (юрта, ізба, вігвам)
назви предметів одягу (паранджа, агбада, кімоно, тюбетейка)
назви людей за посадою або родом занять (гейша)
назви державних закладів (сейм, конгрес)
назви страв і напоїв (асадо, фейжоада, молохея, хачапурі, вареники, ракфікс, адобо, франсезінья, сармале, касба)

Навіщо це перекладати:
https://slovotvir.org.ua/words/kokovan
https://slovotvir.org.ua/words/shashlyk
https://slovotvir.org.ua/words/pitsa

Правда, все перекласти не можемо й нерозумно було би. Та Ви доси не хочете тямити вже часто є мова не в перекладї, а в справнї ладжіннї чуджа слова до питима руській мовї дзвяжменослівйа ("phonology"). Давши Ваши приклади, просто кривите — то не суть "неперекладена чуджа слова в руськї мовї", а чуджа слова, що мимикують вятську дзвяжну ("phonetics") сих слів у руськї. На пр., Ваше ‹ракфіск› (‹-СК›, не ‹ракфіКС›), и в мовї джерела є там голосен /ɪ/: [ˈrɑ̂ːkfɪsk], а не [ˈrɑ̂ːkfisk], що в руськї було би точнїше передати, пишучи ‹ракфиск›, а не ‹ракфіск›. Й у ‹франсезінья› є ‹-і-› та ‹-нья› є, копйуваннє вятськойи понади; не йно слїд /nʲja/ є чудж у руськї, ни в мовї джерела в сім словї є не /nʲja/ а /ɲa/, що в руськї де ближе тякло би писанню ‹-ня›: ‹франсезиня› (чи ‹франсезиння›, або й ‹францезиня›, ‹францезиння›, коли любо), та не ‹франсезІнЬя›).
‹аул› — яко руська мова не любить зїяння, та й у мовах торцьках є в більшости дзвук /w/ між /a/ й /u/, а не чисто /a.u/, на пр. казаш. ‹ауыл›, мїнячи вимову [au̯ɨl ~ awɨl], ногай. ‹авыл› [avɨl, avɪl], татар. ‹авыл›, кримськотарар. ‹avul› (не +‹aul›), то є товк радше писати ‹авул› у руськї.
"Екзотичну реалию" якойи крайини явить ‹крона›? Чехів та Словачщини? То чеською та словацькою є то /koruna/, то би ‹коруна›. Шведів, Дони, Нурманів? Швідською є то пак /ˈkruːˌna/, нурвізькою /ˈkruːnə/ — в обу мову з чистом /u/, а дінською [ˈkʰʁ̥oːnə], де [oː] такоже є ближе до /u/ в руськї. То чому не ‹круна›? Хто любить паче Вас казувати ту в роздїліннї тям, о гипонимїх та гиперонимїх? То правї від Вас би чекати було вже стояли бисте за твар ‹круна› про швідську, нурвізьку чи дінську "реалию", й окремо за твар ‹коруна› за чіську та словацьку ріялию. Вїм, у Вас є на се готово слово: *усталено". Правда же є, вже в украйинськї є ‹крона› з вятськойи мови, а там из нїмецьки. То де є ту хованнє "єкзотизму" дінськи / швідськи / нурвізьки / чіськи / словацьки "ріялийи"? Та й коли вже мова в валутї є, то гинши мови без нагалу просто користають из свойа слова за "вїнець, корона", чи то мнячи дінську "корону" або чіську — пранецькою є на то просто своє слово ‹couronne›, чи вже в значіннї королеви корони, чи в значіннї дінськи "krone", швїдськи "krona" чи чіськи "koruna", то же ягельською — на все ‹crown› (‹Czech crowns›, ‹Danish crowns›, ‹Swedish crowns›), то же чіською: ‹dánská koruna› — не ‹krona›, ‹česká koruna›, й ‹králova koruna› "королева корона".
И Ваша "єкзотична ріялия" ‹фунт› (Великойи Британньи), яку "неволя є перекласти", є:
каталанською: ‹lliura›, чіською ‹libra›, низозімською ‹pond›, дінською ‹pund› [ˈpunˀ], пранецькою ‹livre›, бовгарською ‹лира›, лотовською ‹mārciņa›, литовською ‹svaras›.

Ярослав Мудров

Правда, все перекласти не можемо й нерозумно було би. Та Ви доси не хочете тямити вже часто є мова не в перекладї, а в справнї ладжіннї чуджа слова до питима руській мовї дзвяжменослівйа ("phonology"). Давши Ваши приклади, просто кривите — то не суть "неперекладена чуджа слова в руськї мовї", а чуджа слова, що мимикують вятську дзвяжну ("phonetics") сих слів у руськї. На пр., Ваше ‹ракфіск› (‹-СК›, не ‹ракфіКС›), и в мовї джерела є там голосен /ɪ/: [ˈrɑ̂ːkfɪsk], а не [ˈrɑ̂ːkfisk], що в руськї було би точнїше передати, пишучи ‹ракфиск›, а не ‹ракфіск›. Й у ‹франсезінья› є ‹-і-› та ‹-нья› є, копйуваннє вятськойи понади; не йно слїд /nʲja/ є чудж у руськї, ни в мовї джерела в сім словї є не /nʲja/ а /ɲa/, що в руськї де ближе тякло би писанню ‹-ня›: ‹франсезиня› (чи ‹франсезиння›, або й ‹францезиня›, ‹францезиння›, коли любо), та не ‹франсезІнЬя›).
‹аул› — яко руська мова не любить зїяння, та й у мовах торцьках є в більшости дзвук /w/ між /a/ й /u/, а не чисто /a.u/, на пр. казаш. ‹ауыл›, мїнячи вимову [au̯ɨl ~ awɨl], ногай. ‹авыл› [avɨl, avɪl], татар. ‹авыл›, кримськотарар. ‹avul› (не +‹aul›), то є товк радше писати ‹авул› у руськї.
"Екзотичну реалию" якойи крайини явить ‹крона›? Чехів та Словачщини? То чеською та словацькою є то /koruna/, то би ‹коруна›. Шведів, Дони, Нурманів? Швідською є то пак /ˈkruːˌna/, нурвізькою /ˈkruːnə/ — в обу мову з чистом /u/, а дінською [ˈkʰʁ̥oːnə], де [oː] такоже є ближе до /u/ в руськї. То чому не ‹круна›? Хто любить паче Вас казувати ту в роздїліннї тям, о гипонимїх та гиперонимїх? То правї від Вас би чекати було вже стояли бисте за твар ‹круна› про швідську, нурвізьку чи дінську "реалию", й окремо за твар ‹коруна› за чіську та словацьку ріялию. Вїм, у Вас є на се готово слово: *усталено". Правда же є, вже в украйинськї є ‹крона› з вятськойи мови, а там из нїмецьки. То де є ту хованнє "єкзотизму" дінськи / швідськи / нурвізьки / чіськи / словацьки "ріялийи"? Та й коли вже мова в валутї є, то гинши мови без нагалу просто користають из свойа слова за "вїнець, корона", чи то мнячи дінську "корону" або чіську — пранецькою є на то просто своє слово ‹couronne›, чи вже в значіннї королеви корони, чи в значіннї дінськи "krone", швїдськи "krona" чи чіськи "koruna", то же ягельською — на все ‹crown› (‹Czech crowns›, ‹Danish crowns›, ‹Swedish crowns›), то же чіською: ‹dánská koruna› — не ‹krona›, ‹česká koruna›, й ‹králova koruna› "королева корона".
И Ваша "єкзотична ріялия" ‹фунт› (Великойи Британньи), яку "неволя є перекласти", є:
каталанською: ‹lliura›, чіською ‹libra›, низозімською ‹pond›, дінською ‹pund› [ˈpunˀ], пранецькою ‹livre›, бовгарською ‹лира›, лотовською ‹mārciņa›, литовською ‹svaras›.

Боже, невже Ви навчились писати кирилицею. Ба, й корона не впала 🙈

А по суті читаю, та вже краще моя "крива" та зрозуміла, ба не ваша "пряма" та якась не зовсім руська/українська 🤷‍♂️

Ярослав Мудров

Додам. По-перше, це приклади з Вік. Я там написав про це.
Щодо написання можна сперечатися, коли будуть додані відповідні слова.
Я поки що додав такі:
Сер, джентльмен, кокован, шашлик, піца.
Які претензії щодо написання саме цих слів?

Anton Bliznyuk

джентльмен

Я вже був писав на самій сторінці "джентльмен" чому це слово записане криво:
1) в англійській нема, ні окремої м'якої фонеми /lʲ/, ні алофону /l/, котрий би нагадував українське /л'/ за звучанням; /l/ в тому слові вимовляється як [ɫ] (чи [w] у дякий говірках), близько, коли не однаково до вкраїнського /л/ після голосної перед приголосною; "ль" там написано черед дурну стару практику передання всіх чужих "л" через /л'/;
2) хоч англійське письмо цього не передає, та між /t/ та /l/ у"-ntle-" виникає голосна /ə/ (або саме /l/ стає складотвірним [ɫ̩]) через звучність ("сонорність") /l/; тотожно до англійської, наша фонологія дає вставну голосну між /т/ та /л/ через складновимовність скупчення /-нтлм-/ чи /-нтл'м-/ і через звучність /л/ (чи /л'/); не дарма в дійсності часто зустрічаються записи "джентЕльмен", і, якшо вглядно прислухаєтеся до вимови, то таки почуєте в людей там голосну.

Звідси ліпше записувати "джентелмен". Одна хиба в переданні англійського звуку, друга в дотриманні вкраїнської фонології/фонотактики.

Луком

Можна зробити так - коли додають голоси сумнівів «👎» (щоб слово попало у чистилище) то можна було додати причину, в даному випадку «екзотизм», і якщо буде достатньо голосів тоді на сторінці слова буде трохи інше повідомлення, що буде казати що спільнота вважає не перекладати це слово бо воно екзотизм

Макс Мелетень

Можна зробити так - коли додають голоси сумнівів «👎» (щоб слово попало у чистилище) то можна було додати причину, в даному випадку «екзотизм», і якщо буде достатньо голосів тоді на сторінці слова буде трохи інше повідомлення, що буде казати що спільнота вважає не перекладати це слово бо воно екзотизм

Хороший задум

Oleksa Rusyn

джентльмен

Я вже був писав на самій сторінці "джентльмен" чому це слово записане криво:
1) в англійській нема, ні окремої м'якої фонеми /lʲ/, ні алофону /l/, котрий би нагадував українське /л'/ за звучанням; /l/ в тому слові вимовляється як [ɫ] (чи [w] у дякий говірках), близько, коли не однаково до вкраїнського /л/ після голосної перед приголосною; "ль" там написано черед дурну стару практику передання всіх чужих "л" через /л'/;
2) хоч англійське письмо цього не передає, та між /t/ та /l/ у"-ntle-" виникає голосна /ə/ (або саме /l/ стає складотвірним [ɫ̩]) через звучність ("сонорність") /l/; тотожно до англійської, наша фонологія дає вставну голосну між /т/ та /л/ через складновимовність скупчення /-нтлм-/ чи /-нтл'м-/ і через звучність /л/ (чи /л'/); не дарма в дійсності часто зустрічаються записи "джентЕльмен", і, якшо вглядно прислухаєтеся до вимови, то таки почуєте в людей там голосну.

Звідси ліпше записувати "джентелмен". Одна хиба в переданні англійського звуку, друга в дотриманні вкраїнської фонології/фонотактики.

Я почасти погоджуюсь із Вами. Я одначе гадаю, що нам годиться одтворювать [ə] як "а", бо це ненаголошений алофон фонеми /ʌ/, що ми її передаємо як "а".

Можна зробити так - коли додають голоси сумнівів «👎» (щоб слово попало у чистилище) то можна було додати причину, в даному випадку «екзотизм», і якщо буде достатньо голосів тоді на сторінці слова буде трохи інше повідомлення, що буде казати що спільнота вважає не перекладати це слово бо воно екзотизм

Ну, спольнота можеть будь що мніти. Для сего тереба описати що таке «екзотизм» и додати се до причин перенесення слов до Чистилища, а не вигадувати колеса.

До речи, се есть вада, що правила суть вельми розмиті. Що чтити за «марнослів'я», «порушення моральних норм», «давно засвоєне українською мовою» и им подібно?