cleucati
Вимова: {ˈkʎʊ̝kɐtɪ}.
ЕСУМ (ІІ, 468): клю́кати² "випивати, пиячити".
pianciti
Вимова: {ˈpjænʲt͡ʃɪtɪ}.
ЕСУМ (IV, 650: п'яний): п'янчити "пиячити"; causativum від *pian-uk- "п'янка", себо "коїти/чинити/вести пійку".
Буквально означає «ковтати». Існує навіть похідне слово «ли́ган», що означає п'яницю.
Правильний твар є /ˈlɘkɐtɪ ~ ˈlɤkɐtɪ/ чи /lɘˈkɑtɪ ~ lɤˈkɑtɪ/ (ЕСУМ, ІІІ, 232: ли́кáти), де /k/ може бути реалізовано як [g] (чинним письмом пишучи: <лиґати>); звук [g] є в руській мові як правило алофон (варіант вимови) фонеми /k/. Хоча ЕСУМ і дає статтю на лигáти – з <г> (ЕСУМ, ІІІ, 230), тий твар є неправильний (див., там же в тій статті є дано таки й твари з <ґ>). Твари з <г> очевидно постали слід хибного вязання вимови з [g] – правильної й питомої – з неруською (лядською чи вятською) вимовою. Далі, ЕСУМ дає й інше слово <лигати> (ЕСУМ, ІІІ, 229: лигáти) з иншим значенням – "вязати" (в різних контекстах). Голосна фонема першого слова ("ковтати, пити)
є /ɘ ~ ɤ/ (*<ъ>), а другого ("вязати") є фонема /ɪ/ (*<и>); ухо непідготовлене може (надто впливом письма чинного, де й там, и там пишуть <и>), але та різниця там є. Аби того не було мало, ЕСУМ дає ще статтю з тваром <лигáть> "бити ногами; також: бігти" (ЕСУМ, ІІІ, 230), де за <и> без наголосу стоїть фонема /i̯͡æ/ (*<ѧ>), що в ненаголошеній позиції буває реалізована як [e] (літера <и> в тім слові є спосіб приблизної=неточної передачі того звука). И того,
мемо: <лигати¹> /lɘˈgɑtɪ/ (lucati), <лигати²> /lɪˈɣ̞ɑtɪ/ (ligati), та <лигати³> /leˈɣ̞ɑtɪ/ (lẽgati). Нейтралізація чи деяке зближення артикуляції різних фонем, надто в ненаголошеній позиції, буває, та воно не значить, що то є та сама фонема. Тому, я бим радив писати первісні фонеми в словах.
cõpragiti
Вимова: {kʷʊˈprɑʒɪtɪ}.
ЕСУМ (ІІІ, 149): купрáжити "гуляти, пиячити". На виклад ЕСУМ є стати тяжко - виклад походження самих твар вихідних (<кубрити>, <кубрячити>, <куражитися> - див. там), від яких ЕСУМ тщає вести даний твар <купрáжити>, є в крузі гадання (на пр., привільне товкування звука й знака <кубрити, кубрячити>, будь сим, ← из *купорити - ??). Скоріє, дієслово се явить стояти з cõ- (*ko-n-) за відтінок імітації/приблизности/алюзії + pragiti "пражити", з виходжим товком *"розпаляти = пражити, гуляючи та пйючи; гуляти й пити ги до розпалу" (рівни ту ще вят. "зажигать = гуляти").
–
cõpragyõ {kʷʊˈprɑʒʊʷ}
cõpragixi {kʷʊˈprɑʒɪʃ}
cõpragity {kʷʊˈprɑʒɪtʲ ~ kʷʊˈprɑʒɪc}
cõpragimo {kʷʊˈprɑʒɪmo}
cõpragite {kʷʊˈprɑʒɪtɛ}
cõpragẽty {kʷʊˈprɑʒɜtʲ ~ kʷʊˈprɑʒɜc}
cneupéti
Вимова: {kɲʊˈpi͡etɪ}.
ЕСУМ (ІІ, 475): кнюпíти "сидіти над чим; пиячити".
Ще кажуть "жлу́ктити":
r2u.org.ua: жлуктити
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=27177&page=913
cõnoriti
Вимова: {ˈko̝ʷnʷorɪtɪ}.
ЕСУМ (ІІІ, 142): кýнорити "роздумувати; пиячити". ЕСУМ пише "неясно". Гадаю, є від *nor-i-ti "to dive, plunge into", від *nor- (ЕСУМ, IV, 111: нора¹), куди тягнуть и *núr-, *nyr- (ЕСУМ, IV, 90: ниряти) *nour- (ЕСУМ, IV, 119: нурити), з експресивного характера *kõ- (*kon-), займенникового походження, зо значенням подібности/імітації, тут з вихідним значенням *"ніби ниряти" – для значення "роздумувати" через товк *"ниряти головою" => "опускати голову, тяжко думаючи", для "пиячити" – через *"ниряти головою в чарку".
ЕСУМ (том III, ст. 133): пиячити.
Желехівський (том I, ст. 388): saufen.
r2u.org.ua: куликати
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=45899&page=1450
У наддніпрянських (чи може "великоукраїнських"?) говірках побудують обидві відміни -ти та -ть для милозвучності.
Тож і мені муляє бува постійні повтори -ти
Так, а деколи велика кількість складів вимагає закінчення -ть: використовувать.
Тому краще сказатЬ "користати"
Так, але не завжди. Бо "користати" вимагає по собі прийменника "з".
Це не низький стиль.
Переклад на московську "пьянствовать".
Слід гледіти (чи творити) слово саме низького шибу, може й трохи грубеньке.
-ak- и дає слову грубости й низости.
+, може бути.
Може й дає, але ні в кого воно з "низьким стилем" не в'яжеться.
Никда не є пізно почати вязати XD
Це слово низького стилю, тож годиться.
Високий стиль: чаркувати, сидіти при келішках, сидіти при хмільних напоях, випивати.