опис зі ключової (форми, дії) хвороби, стану пацієнта = хворого
/
(автор новотвару у змінника - М.С.Я.) , - важливо:
ЗВЕРТАЙТЕ УВАГУ, на те, що це слово-відповідник начасі не є утердженим..)
Послідовність записів лікаря при лікуванні. Навіялось дописом пана Платона Данилова.
короткий висновок/опис з обстеження Ознак хворого
Озна́ка — дає змогу зрозуміти й (співставляти) особливість предмета або явища, яка визначає подібність свого носія до інших об'єктів пізнання або відмінність від них, властивість. Сукупність ознак (яка може зводитися і до однієї єдиної ознаки) дозволяє відрізнити предмет (явище) від інших предметів (явищ).
ОЗНАКА, ОЗНАКИ - діагноз
О́ЗНАКИ чогось відповідно - вияв ознак - як перші данні;
виявлення - (чогось) на певному етапі..
Озна́ка — дає змогу зрозуміти й (співставляти) особливість предмета або явища, яка визначає подібність свого носія до інших об'єктів пізнання або відмінність від них, властивість. Сукупність ознак (яка може зводитися і до однієї єдиної ознаки) дозволяє відрізнити предмет (явище) від інших предметів (явищ).
ОЗНАКА, ОЗНАКИ - діагноз
"заключення"~заключение (моск.) калька , як мінник розуміння до уточнення.
заключення - це той чи інший висновок, малий чи великий відповідно до виконаної роботи.
ЩОБ було без моск. кальки "заключення"~заключение
калька (моск.), як розуміння та мінник до уточнення.
заключення - це той чи інший висновок, малий чи великий відповідно до виконаної роботи.
ПІДВЕДЕННЯ підсумку, той чи інший висновок з виконаної роботи.
повноцінний мінник без моск. кальки "заключення"~заключение
калька (моск.), як розуміння та мінник до уточнення.
заключення - це той чи інший висновок, малий чи великий відповідно до виконаної роботи.
Повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем або обізнаною у певній справі людиною.
Від давньоруського «трудъ» – хвороба.
Мотивація, що "о труді", тобто "про хворобу".
Помилка у запропонованому слові. По суті: вважаю, що деякі слова, такі як "діагноз" не мають перекладатися.
Чому саме це слово не має перекладатися? Тим більше ми шукаємо ВІДПОВІДНИКИ, а не переклади. Чому, наприклад, ісландською може бути дивацький відповідник sjúkdómsgreining, фінською taudinmääritys, литовською įvertinimas, угорською kórmegállapítás? А українською зась!
Що дивацького в ісляндскім слові побачили'сьте?
Підтримую пана Андрія.
Якщо в українській мові і є чужинські слова, які не варто чіпати, то «діагноз» до них в жодному разі не належить.
Шановне панство! Звичайно, ми можемо разом вигадати якийсь відповідник, скажімо, "хворобопис" чи ще щось подібне. Питання в тому, наскільки він доцільний? Якщо іншомовне слово в мові добре прижилося, не треба шукати йому штучний відповідник. Іншомовні запозичення, там де вони доречні, це цілком природна річ для будь-якої мови. У данному випадку це професійний термін, вживання якого усталене в часі. Інша річ - смайлики, локації, фундації й таке подібне. Ось це так, треба українізувати.
Закони Дарвіна повсюдні.
Не підтримую напівзаходів у протистоянні ріднослів'я та запозичництва.
Приєднуюсь до підтримки пана Андрія.
Платоне, вважаю, що потрібно досягти компромісу. Його я бачу так - знайти відповідник-синонім для слова "діагноз" і залишити ці обидва слові в нашій мові, як це є у вищезгаданих мною мовах. Що скажете? Віталій Даниляк, дякую за підтримку!
Андрію, згоден з вами: чим більше синонімів, тим багатша мова. Можливо, і для ріднослівного відповідника гідне застосування знайдеться.
До речі, Платоне, мені твій варіант подобається. Лиш пропоную скоротити його до "хворопис" створивши таким чином певну невизначеність між "хворий" і "хвороба". Не мовчи.
Від давньоруського «трудъ» – хвороба.
Мотивація, що "о труді", тобто "про хворобу".
промѣра/промїра
Перве, очевидно, потрібно находити переклад до дієслова(!), по тім усі відповідники явлються природньо. Отже, лятинська бери те слово з грец. διαγνωσις, яке в свою чергу походить від дієслова διαγιγνωσκο. Приросток δια- серед головних йметь значінні through; apart, asunder. Γιγνωσκω– стоїть за to be aware of; to percieve, observe, know; корінь сей унаслідуваний з прайндоєвропейського *ǵneh₃-, котрий є не лише у грецькій. Праґерманська зна його теж, відки й породи нім. kennen, анґ. know. Непрямо, через прабалтословъянську, руська знаєть його як "знати". "Калька" ту була бих вільми сутужною и пак неплідною, тому треба відштовхуватися від граничних коренів. Не мало єс їх, але вподобав'єм мір- найліпше. Він розвивася не в одне відмислене(абстрактне) значіння, серед яких и to aim at smth., to plan. (намірятися, розміряти, заміряти). Ймемо також "помірний" як steady, moderate. Тож, взяв'єм "міряти" з оцвітом(забарвленням) "мислити, думати". Щодо приростка то тут годиться найліпше про-, що теж маєть значення "через, крізь". Проміряти–діаґностувати. Ту беріть будь ласка й "проміра".
Див. "проміра".
Прогадувати–διαγιγωσκω.
Давнрус.гадати–мислити.
О́знаки, виявлення, вияв чогось відповідно очевидного(першого)
,
вияв - як перші данні;
виявлення - (чогось) на певному етапі
Озна́ка — дає змогу зрозуміти й (співставляти) особливість предмета або явища, яка визначає подібність свого носія до інших об'єктів пізнання або відмінність від них, властивість. Сукупність ознак (яка може зводитися і до однієї єдиної ознаки) дозволяє відрізнити предмет (явище) від інших предметів (явищ).
ОЗНАКА, ОЗНАКИ - діагноз
Рос.-Укр. медичний словник під ред. М.Галина, 1920 р.: https://ia800107.us.archive.org/35/items/slov30/slov30.pdf
Цікаво.
"виявлення" (чогось) на певному етапі
зі́ключ — опис зі ключової (форми, дії) хвороби, стану пацієнта = хворого
Це хіба що діагностування чи як, сам діагноз не дія (ще й мабуть не треба від цих морфем)