Від "рядити" - керувати.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53069-rjadyty.html#show_point
Підходить до всіх сфер застосування, головуючий (директор) школи, верховний головуючий(генеральний директор), тощо
Єсми за творити ймена підстат од имен прикмет чи від дїєприкмет та не від йих окіннів ("definite") тварів.
На пр.,
имя підстати ‹джгут› є первїсно дїєприкмета *gyg-ont- + *-os→ *-u =› *gygontu =› *‹жьгѫтъ›, та не творено ге +‹джгучий› чи +‹джгутий›, а ге ‹джгут›,
имя підстати ‹чан› ← *‹дщан› є первїсно ймя прикмети *дъщанъ ‹= *dusk-ēn-u "дощан(ий)", та не творено ге +‹чаний (*дщаний›, а таки ге ‹чан (*дщан)› — без ‹-ий›,
имя підстати ‹військо› є первїсно ймя прикмети середня роду, з почепом прикмет *-ysk- (*‹-ьск-›), та творено не ге +‹війське›, а таки ге ‹військо›.
У середньоруській мовї й "злотий" бї не в тварї ‹злотыи›, а в тварї ‹злѡтъ› — зровнайте ще в памятцї кінця XVII стл. Полтавській учительній євангелиї: ‹злотивъ› = "золотих (монет)", а не ‹злотих(ъ) / злотых(ъ)", то би скланяно ге ймена підстат музька роду: ‹стіл : столів, дуб : дубів, сад : садів, пере́д/пері́д : переді́в› = ‹злот : злотів›.
И все таки, творити ймена підстат музька роду, над то ймен осіб дїячів, од дїєприкмет на *-nt-, хай и без ‹-ий› (‹-чий›), є далеко не найлїпше рїшеннє для руськойи мови.
У руській мовї є чи мало гинших — лїпших — путей творити ймена всіб дїячів.
