СІМЕ́ЙНІСТЬ, ності, жін.
1. Стан сімейного; сімейні стосунки, сімейне життя і т. ін.
2. перен. Інтимність; душевність. Одні й ті самі люди й та сама, з невеликими змінами зовнішня обстановка створювали атмосферу сімейності (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 463).
3. перен. Порочний стиль добору кадрів, розподілу роботи тощо з наданням переваг, пільг родичам, друзям і т. ін. Лодиженкові записали зауваження за примиренське ставлення й сімейність при розгляді справи Мухтарова (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 332).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 223.
За аналогією з добросусідським.
Чудово!
Мовне чуття підказує мені, що такі двокореневі прикметники суперечать українському словотворінню. Не завсіди годиться перекладати одне чуже слово одним українським.
Красьно чутие имаете.
покруч