pletenica
ЕСУМ IV, 440 (плести): плетени́ця "вінок, гірлянда; складне переплетення; низка однорідних явищ; фігура в танцях, іграх; плетений виріб; стрічка в косі; пліт, загорода, загін; соломина на капелюхи".
pleténca (pletẽnca)
ЕСУМ IV, 440 (плести): пле́тя́нка "плетений виріб; вінок; гірлянда; сплетена з соломи стрічка, що йде на виготовлення капелюха; обгороджена криниця".
pleteiny (pleten-, pleteinïõ)
ЕСУМ IV, 440 (плести): пле́ті́нь "лозовий пліт; клуня з лозяними стінами; плетена з лозини стіна будівлі; плетена огорожа; плетений виріб; вінок; гірлянда".
Як на мене, вдаліше, бо “ґірлянда” вже закарбувалася в пам'яті як слово жіночого роду. Та й вервечик із вервечкою будуть плутати, через співзвучність, тому краще залишити словниковий варіянт.
Для уточнення можна говорити “святкова вервечка”, а в розмовній мові опускати перше слово.
Пряма назва того, яку функцію виконує гірлянда: грає світлом. Варіант у жіночому роді більш вдалий за "світлограй", оскільки все ж гірлянда асоціюється із жіночим родом, так само, як і вервечка.
Плюс - словоформа "світлограйка" звучить більш неформально, грайливо, по-доброму і асоціюється з атмосферою свята, Різдва та Нового Року.
Гірлянда - це ж вервечка з прикрас на мотузці чи дроті. Тому словотвір логічний. До того ж, це слово ще не зайняте іншими значеннями.
А що, прикольно)
Відки є там друге <е>??
Навіщо щось вигадувати, якщо давно маємо усталений відповідник — плетениця
ПЛЕТЕНИ́ЦЯ, і, жін.
1. Вінок, гірлянда. Але стане вінцем лиш тоді плетениця тернова, коли вільна душею людина по волі квітчається терном (Леся Українка, I, 1951, 189); І плетеницею з волошок голубих, Немов короною, вінчають ловко їх (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 161)