Значення слова
Інфінітив — початкова форма дієслова.
Приклад вживання

Інфінітиву властиві особливі показники — закінчення або придієслівні частки.

Походження

лат. infinitivus — «невизначений», «неозначений»

Слово додав
Схоже у словнику СВІТ

Перекладаємо слово інфінітив

дієйменник
19
Богдан Грищенко 29 серпня 2018
15 липня 2024

Так, воно засвідчене, але й справді невдале.
https://r2u.org.ua/guides/synyavsky/dodatok_pryslivnykovy

Бо це не йменник, це таке саме дієслово, тільки без особи.

1 травня

Віддієслівний іменник тоді можна позначити як віддієйменник, бо тільки на нього може посягатися назва «дієйменник».

7 червня

Назва як для герундія (наш інфітив іноді його нагадує, але рідко, якщо не дурню кажу)

Але справді є

12 червня

Невдалий відповідник. Можна спробувати коротко називати віддієслівні іменники так, але ну до чого тут інфінітив?

12 червня

Називає дію чи щось таке

Але так, погано що збігається

12 червня

+

безособник
,
безосібник
1
або
безособовик
,
або безособовник
,
або безособівник

Carolina Shevtsova 15 липня 2024
7 червня

Як це передає значення? Це більше про безособові форми

15 червня

»Це більше про безособові форми«

A cyto e infinitivum?

15 червня

"A cyto e infinitivum?"
Мені байдуже, ціто е infinitivum, йдеться про слово "інфінітив" у відомому значенні

7 червня

Я гадав непогано, але справді не тільки інфінітив безосібний. Але тільки він виразно без усяких відмін, тому може щось схоже

7 червня

Інфінітив -- без особи, справді. А ще -- без числа, роду, відмінка, часу, так.
Я до того, що в нас є саме безособові форми дієслова

15 червня

»але справді не тільки інфінітив безосібний«

A cyto iesce?

15 червня

Безособові форми на -но, -то? Перше, що спало на думку.

неозначеник
,
неозначник
1

"Неозначена форма"

7 червня

Цікаво, треба подумати

8 червня

Вас зараз замінусують за "ео")

8 червня

Теж про це подумав. Але кожен хай як хоче, так і вимовляє (через маленькі й, в, г, ʔ)

початко́вина́
0
Anton Bliznyuk 7 червня
7 червня

Наголос має бути на кінці слова?

7 червня

Чому обов'язково? І що значить "на кінці слова"? На останньому складі?

7 червня

Дійсно необов'язково. Я в цьому словотворі відбиваю наголос у "початко́вий". Додав другий наголос.
https://www.kyivdictionary.com/uk/words/search/?beginning=&ending=овина&lang=uk

7 червня

Тоді просто "поча́тко́ви́на́". Бо всі 4 загалом можливі

7 червня

Од наголосу залежить значення слова.

7 червня

А може й не залежати значення слова від наголосу

12 червня

>А може й не залежати значення слова від наголосу

До чого тут це твердження?

16 червня

Нема чого тут про наголоси розводитися. Тут усі 4 загалом можливі

12 червня

">А може й не залежати значення слова від наголосу

До чого тут це твердження?"
??

Ви написали: "Од наголосу залежить значення слова."
Я відповів: "А може й не залежати значення слова від наголосу"

12 червня

На городі бузина, а в Києві дядько 🤦‍♀️

Суть пади, де наголос не впливає на знак слова. Але це не такий пад.

12 червня

"Суть пади"... Пишіть по-людськи, будь ласка.
І як тут значення залежить од наголосу?

13 червня

По-людськи:
Суть пади, де наголос не впливає на знак слова.

По-каліцьки:
Є випадки, коли наголос не впливає на значення слова.

Ви часто пишете про "мертвечину", так Ви живете в цій мертвечині й заступаєте її, як свиня багнюку. Рідномовні вкраїнці не говорять, як базікали з новин. А молодь усе більше схиляється до суржику, бо ніхто не хоче вживати мерлу, задубілу, незграбну мову, що її насаджують школа, ТБ, і Ви особисто. Хоча Ви самі щось не дуже користаєте зі своїх покручів. Сучасний світ є стрімкий, мова з негнучкими, громіздкими, довжелезними конструкціями не витримає конкуренції проти мов, що дозволяють швидко й стисло висловити думку. Хоча вкраїнська мова не є заклякла, це Ви навмисно її такою робите.

13 червня

"По-каліцьки:
Є випадки, коли наголос не впливає на значення слова."
Слово "є" давно й дуже широко вживаються замість давнішого "суть". Читайте твори 19 століття. Тому оце "по-каліцьки" доводить, що Ви їх чи то не читали, чи то читали неуважно й не помітили вжитку "є" для 3 особи множини.
"Carolina Shevtsova
7 липня 2024
Моцарт суть визнаний композитор, та не популярний
...
Carolina Shevtsova
7 липня 2024
У мене куряча пам'ять, пам'ятаю лише що хтось тут писав, що "є" не правильно вживати в такому контексті, а правильно "суть" (у суті)."
популярне
Так ніхто у Вашій місцевості не говорить років зо 200.

"— Чи воно, діду, є там люди?"
"Чую, наче в мене всередині щось застигає; руками й ногами зовсім не володію, не знаю, чи й є вони в мене..."
"такі люди, що найважчу тугу виливають сміхами, жартами."
"та, бач, парубче, є й над громадою старші."
"— Виймайте гроші, які є! — гукнув зопалу.
— Які гроші? — здивувалася Мотря.
— Які є, всі виймайте... в город піду — позиватись."
"А гроші ж у тебе є?"
"Є ви товариші, друзяки"
"Тут є в вас на пивниці пушкарі, мабуть, вони знають..."
"Я б йому, які найкращі зразки є, усі б, здається, вимережила..."
"Адже й жиди є в вас?" ("Воли...")

"навіть компонував вірші, хоч і поганенькі, на усякі випадки з свого життя. Балабуха
записав рік і число місяця, й записав всі випадки того дня, записав, як він їздив на
поле, як розсипались вози й снопи, як наточанка обламалась коло базару."
"передумуючи всі випадки, які тільки що трапились в березі."
"Пан і собі звелів зготувать обід на кожний випадок."
"Балабушиха довгенько вибирала такий випадок, щоб зістатись удвох з Ганушем на самоті." ("Старосвітські...").
Каліцтво -- це Ваша безладна мішанина говірок із говірковими словами, Иканням, ГИканням, СУТЬканням тощо. І з якогось дива Ви давні, значно поширеніші слова, явища "є", "випадок" Ви називаєте каліцтвом.
Знайдіть-но в творах класиків 19 століття ще приклади вжитку "є" до 3 ос. множини. І пошукайте вжиток "суть" у цьому ж значенні. Знайдіть ше приклади вживання слова "випадок". І пошукайте слово "пад" із таким же значенням. І порівняйте, чого більше.

16 червня

Попри те, що пишете кирилицею, ба чинним літнормативним письмом, мені складно розібрати яку думку Ви хочете донести. “Людина намагається з суржику перейти на вкраїнську, ги-ги як смішно” — це все, що хотіли донести?

15 червня

Infinitivum ne e ‘poceatcovuy’ tvar dieyeslova. Vui, viedie, vuixodiste yz toho cyto u rousscie nuinie, he i u rœznax inchax móuvax, e infinitivum slœunicovuy ( = ‘poceatcovuy’) tvar dieyeslova, obace, u mnozie móuv e ‘poceatcœu’ — slœunicœu — tvar ne infinitivum ; na pr, u õgorscie ta macedounscie e slœunicœu ‘poceatcœu’ tvar dieyeslova 3. os. od. tep., u latinscie ta bóulgarscie 1. os. od. tep., u héurieyscie 3. os. od. min., u irscie 2. os. od. nacazova norovou.

Infinitivum e zvano za protistauleigne’ho do ‘finite forms’, tb. tvarœm miesteatchém viedomosti o osobie, cislie, tchasie, norovie dieyeslova — infinitivum nicy yz seoho ne miestity, a tomou e infinitivum, he ‘infinite form’.

уроковина́
,
вроковина́
0
Carolina Shevtsova 12 червня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
15 липня 2024

Хоча творити тут може треба від знак, мітка чи віха, бо "необмежений" тут означає "без визначених меж", у лат. мові воно ще означало "край, територія".

15 липня 2024

До речі, праіт. *termenos означало "рубіжний камінь", тут цікаво було б дізнатися різницю між фінал (фініш) і термін.

7 червня

пол. bezokolicznik ("безоколичник")
ч. neurčitek ("невизначеник"), neurčitý způsob
словак. neurčitok
словен. nèdolóčnik

16 червня

»тут цікаво було б дізнатися різницю між фінал (фініш) і термін.«

Izpraunuy nabliz. Ba, rœzniçõ meidj: finis, limes (limit•), terminus, na cœilco imemo cerpanœi slova œd usiex triy.

Roussca móuva znaié sya slova: cray, cœneç, cœn, graniça, medja, rõbeij, tuica. Slovo ‹viexa›, popri ATSSOuM (sum.in.ua: vikha), u tacuix znaceignax e u slœunicou Gelexœuscoho neviedomo — u rousscœy móuvie e tó ‹tuica›. A u drous. bie iesce slovo ‹rœcu / ruocu› za “terminus”.

Lat. finis e istoslœuno, rouxeignémy znaceigna isto rousscomou ‹tuica›, obie bõdõtchi œd vuiznacui “tuicati, tuiciti, tcnõti” ; tomou mogemo, viedie, cerpana slova iz lat. finis pereclasti slovomy tuica rousscoiõ. Xotcha lat. finis e prosto “cœneç”.

Lat. limes (rod.: limitis) znacity perveisno “porog”, a istoslœuno e œd *lim-es *“ida cerez cosiac”, œd ‹limus› “coso, cœs” ; rouplivo e porœunagne iz slovomy ‹cosiac›. Crœmy ‹zaporoggié, tacuix slœu œd “porog” u rousscie, he lat. ‹limito›, ‹delimito›, ‹collimito›, ‹sublimo›, neyma. Tomou slovo ‹porog› e, viedie, lixiti bocomy. Yac inche blizjayche znaceigne slova ‹limes› e “limit, boundary”, to rousscoiõ e tó prosto ‹medja›, a œd seoho slova e u rousscie bœilche slœu neigy œd ‹porog› (v. ‹межа› u SIRM).

Na cœneç, e lat. terminus (porõcy iz daunieychimy ‹termen›), cyto yeoho istoslœuié e œd vuiznacui *“cerez, crœzy, perti, iti cerez/crœzy”, otge “graniça perexodou”. U rousscie œd tacoyui vuiznacui slova iz znaceignémy “medja, cray, graniça, cœn, cœneç, tuica” neyma. Yac terminus u lat. ceasto znaci cray ci cœneç vuiconagna ceoho, ci medjõ dieyui, to u drous. móuvie tomou slougi slovo ‹rœcu / ruocu› ( → rous. ‹rœc›) ; tacoege znaceigne e i ou dieyeslova ‹ourecti› u drous. (“Yznadobui”: ‹уречи› “определить, назначить”, a iesce porœun. slvç. ‹určiť›, ceix. ‹určit› — œd tohoge corene u stõpeni izvedeigna (in reduction grade) — *ryk- proti *o-stõpene u *rok- imén ta *e-stõpene u *rek- dieyeslœu (dóuguy stõpein *e — *ē e u *rēk- u slovie ‹riecy›, ta u tacychanno-truanniex tvariex dieyeslova ‹recti›: ‹do•, na•, ob•, ou•, pri•, pro•, vui•, yz•, za•riecati›) ; izvedenuy stõpein *ryk- e, crœmy slvç. ta ceix., i u rous. tvariex ‹ryçi› /(ʌ)rˈt͡sɪ/, ‹ryçiete› /(ʌ)rˈt͡si͡etɛ/ “say(!)” (SIRM V 151: ‹рци›). I xotcha istoslœuna vuiznaca slov. *rek-/*rok-/*ryk- e ne taca he ou lat. termen/terminus, pri menchie decotra slova mogé bouti perecladeno rousscoiõ œd seoho corene — na pr., yzocrema “determine (*determinare)”. Porœunayte iesce rous. ‹recein› (tacoge ‹receneç›) za “term, terminus”. Xotcha pro slova he “terminate (*terminare, *terminatus)”, “exterminate” liepche godity slovo “cœneç, cœinciti”.

Поділитись з друзями