Дякую)
Від строїти, що в друс. й старовкраїнську добу значи з окрема »to arrange, run (mechanisms), put into action, make work etc.«.
мабуть, це поки що найкраще. Інженер уживають усюди: й у контексті техніки, й у котексті програмного забезпечення, і навіть у контексті взаємодії з людьми. На перші два розробник справді годиться. Також, до прикладу, спеціяльність 121: "Розробляння/Розроблення/Розробництво програмного забезпечення". За правилами творення віддієслівних іменників, мабуть, "розробляння" краще за "розроблення". А щодо вибору між "розробляння" та "розробництво" ще не певен. Поки схиляюся до другого. Так само можна припасувати до всього, до чого припасували "інженерію" та "інженер". Принаймні в техніці.
Що ж до "соціяльної інженерії" --- зовсім не знаю. Добре, що соціальна інженерія (безпека) є окремим словом, адже треба шукати щось зовсім інше
Бо робить креслення
далеко не всі інженери креслять, а як тоді бути з інженером-кошторисником? Або ж з інженером-прорабом? це слово не охоплює інженерію як галузь.
Потрібно шукати відповідник до інженерії, а вже від нього виводити це, бо йнакше виходить, що інженерія — кресництво.
майстер - це технік із середньою спеціяльною освітою, а надмайстер - це технік із високою освітою, тобто інженер
Інженер чинить у царині оруд і орудків, як тілесних так і ні.
Бо, знаходячи нові розв'язання технічних проблем, "приводить все до ладу"
[рихтувальник] - {про манеру/нахтиву будови}
за "хистій", "хистар" від Carolina Shevtsova
сьогодні
Для взору давньорусьских слѡв: балий "лікар", вітий "проповідник; ретор; лектор" то що.
Хвітій?це від чого?
‹ui› e /ɘ̟ ; ɯ/ = *‹ъі, ы›, ne /ʋi/ ; ‹xuit-› = *‹хъіт-, хыт-› u ‹xuititi / хытити›, ‹xuist / хыст›, ‹xuisty / хысть›, ‹xuitro / хытро›, ‹xuitrœsty / хытрѡсть› tc.
I ‹-iy› ≠ ‹-ій› ale ‹-ий› /-ɪj/ ← d.-rous. *‹-ии›.