З якого дива?
Я вже давніше казав, що -від, -відь — калька з москвинської -вед, -ведение.
В нашій мові — знавець, знавство
<Я вже давніше казав, що -від, -відь — калька з москвинської -вед, -ведение.>
Cazau ta opaco.
r2u.org.ua: псар Підглянуто в обговоренні "доґсітера".
Xuiba caziemo: ‹pès›, ‹pèsa›, ‹pèsou›, ‹pèsé›, ‹pèsomy›, ‹pèsi›, ‹pèsœu›, ‹pèsœum›, ‹pèsisco›, ‹pèsina›, ‹pèsouati›, ‹pèsiti›?
Ni, caziemo: ‹pes›, ‹psa›, ‹psou›, ‹psé›, ‹psomy›, ‹psi›, ‹psœu›, ‹psœum›, ‹psisco›, ‹psina›, ‹psouati›, ‹pséti›.
Tomou pravilno bui boulo: ‹pso-›, ne ‹pèse›.
Укр. мова тяжіє до повноголосся. І в народі инколи кажуть "песель". Псарня, псих, псувати, прутень легкі слова, а псознавець дещо складно вимовити через послідовний збіг двох твердих приголосних [пс] і [зн], до того ж, коли це слово чуєш, то думаєш чи то "іпсо-знавець" (від ІПСО) чи якийсь "сознавець".
Взагалі, собакознавець незле, але "собака" черпане.
Po pervxyê, póunogòlôsïemy e u rousscé lixye: /-ælɛ-/, /-ærɛ-/, /-ɔlo-/, /-ɔro-/.
Po drougê, ci malo e u rousscé slœu is i po dué groné ("clusters") ci bœulxye, na pr.:
‹pœdstribnõuxi› /pydstrɪbˈnʊwʃɪ/ — /dstr/-/bn/-/wʃ/, ‹sréblo› /ˈsri͡eblo, ˈstri͡ebl/ — /sr ~ str/-/bl/, ‹strœucyca› /ˈstryt͡ʃkɑ/ — /str/-/t͡ʃk/, ‹strounyénca› /ˈstruɲeŋkɑ/ "sausage" — /str/-/ŋk/, ‹tscnara› /ˈsknɑrɑ/ — /skn/, to ‹psoznaueç› /psoˈznawɛt͡ɕ/ is /ps/-/zn/ e daleco ne naiteagyxye pro uimóuvõ u rousscé.
3., Tac, ‹sobaca› e cerpano.
Псяр – той, що ходить коло псів. Це слово позначає службу, а не знання.
Саме так