А ягельською collaboration значить и просто "співпрацю", й "колабораціоні́зм" - за контекстом. Коли Ви самі бажаєте відсторонення від рос. впливу, то й у способі ставлення до понять бим я радив слідувати загальносвітовому, а не російському.
А що є мінити під "колаборацією"? Коли вятське "коллаборация", то руською сю тяму пишуть словом "співпраця". Різницю же ягельських тварів collaboration та collaborationism може бути передано, напр., ге: посо́ба та посо́бля чи пособи́зна чи пособи́тва.
Саме так! Колаборація - пособа ворогові, колабораціонізм - пособизна/пособитва/пособля ворогові, колаборант - (ворогів) посібник/поплічник (ворога). Відповідно колаборанти з боку Москви - (московські) посібники/поплічники (Москви).
Зауваження про те, що якесь слово значить щось там одне, а не інше, є вадне. У того самого слова можуть бути різні значення. Проте тут я не бачу потрібного зв'язку між значеннями наведених у словнику слів і тямою "колабораціонізм". Конотації "повести, обмануть" несуть субйективно-оціночний характер у контексті тями "колабораціонізм". Ба, річ є й не в самім субйективно-оціночнім характері такої мотивації, а в відсутності прямого зв'язку (денотації) з суттю тями "колабораціонізм".
А відповідників із закінченням на "-ізм" ми не шукаємо принципово?
Це ж втрачається цікава назва групи слів, що називають ізмами (бо вони зокрема закінчуються на "-ізм")
Колабораціоні́зм — співпраця населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду власній державі чи її союзників.
У роки Другої світової війни колабораціонізм був явищем розповсюдженим — і мав місце практично в кожній окупованій країні.
від фр. collaboration — «співробітництво»
Нім. Zusammenarbeit
Перекладаємо слово колабораціоні́зм
ЕСУМ (засіб): посóба "допомога".
Якось надто гарне слово для тями на співпрацю з ворогом в інтересах ворога-загарбника.
А ягельською collaboration значить и просто "співпрацю", й "колабораціоні́зм" - за контекстом. Коли Ви самі бажаєте відсторонення від рос. впливу, то й у способі ставлення до понять бим я радив слідувати загальносвітовому, а не російському.
Гаразд, приймаю. Звучить слушно. Хоч я волів би мати опрічне слово і для негативної конотациї.
Ну ту ж не “колябораціонізм”, а не “коляборація”...
А що є мінити під "колаборацією"? Коли вятське "коллаборация", то руською сю тяму пишуть словом "співпраця". Різницю же ягельських тварів collaboration та collaborationism може бути передано, напр., ге: посо́ба та посо́бля чи пособи́зна чи пособи́тва.
Праця ж неруське слово. Та й співпраця калька від моск. "сотрудничество".
Саме так! Колаборація - пособа ворогові, колабораціонізм - пособизна/пособитва/пособля ворогові, колаборант - (ворогів) посібник/поплічник (ворога). Відповідно колаборанти з боку Москви - (московські) посібники/поплічники (Москви).
Се хіба не сукупність поплічників?
Се хіба не сукупність посібників?
Се хіба не сукупність ізрадників?
Словарь Грінченка:
Підво́дити — Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожидания.
«Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів».
Словарь Грінченка:
Підво́дити — Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожидания.
«Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів».
Підвода — це віз.
Зауваження про те, що якесь слово значить щось там одне, а не інше, є вадне. У того самого слова можуть бути різні значення. Проте тут я не бачу потрібного зв'язку між значеннями наведених у словнику слів і тямою "колабораціонізм". Конотації "повести, обмануть" несуть субйективно-оціночний характер у контексті тями "колабораціонізм". Ба, річ є й не в самім субйективно-оціночнім характері такої мотивації, а в відсутності прямого зв'язку (денотації) з суттю тями "колабораціонізм".
А відповідників із закінченням на "-ізм" ми не шукаємо принципово?
Це ж втрачається цікава назва групи слів, що називають ізмами (бо вони зокрема закінчуються на "-ізм")
-ізм – неслов’янське закінчення й трапляється відповідно лише у запозиченнях...