Росіянізм. Погляньте на приклади цитування (у 2 значенні) зі словника:
"Жовтнева революція для всіх народів віха" Комунізму далі
"У своїх безсмертних творах він [В. І. Ленін] (!) розробив план побудови соціалізму в СРСР і намітив основні віхи створення комуністичного суспільства" Радянська Україна
"Завоювання нами космосу — це чудова віха в розвитку людства" Літературна газета
І чомусь немає цитат такого значення слова серед хоч одного українського митця, хоч одного нерадянського письменника.
Дорадянські словники, коли ще не було періоду злиття двох "братніх мов" такого значення для слова "віха" не подають: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7723-vikha.html#show_point
Немає слова і серед переліку старих і маловживаних слів: http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm
Це слово – росіянізм, сумно, що люди голосують за найбільш їм звичне слово, і не розуміють, що звичне воно тому, що радянська влада потурбувалася, щоби звичними нам видавалися правильні слова (а рідні слова здавались огидними архаїзмами та діялектизмами).

Конче потрібна ґрунтовна праця, котра б дослідила всі спотворення принесені в Українську мову радянським режимом.

Це було б ідеально, Андріє, це була б гожа справа.
Така праця могла би стати для мовознавця колосальною роботою усього життя, і вона, безперечно, не вмістилася б у рамках однієї наукової статті, це мусила би бути велична робота на багато товстих книжних томів.
Я не певен навіть, чи могла б з цим справитись одна людина. Українську мову "наближали" до "братньої" десятки років сотні різних прихильників ідей комунізму, вони не потребували етимологічних словників чи великих знань мови, знань засад фонетично-морфологічних мови української, порівняльного аналізу з мовами инших слов'янських народів, для них все було максимально просто – роби як у мові російській. Слово є у російській – кидай в українську. Слова нема у братній мові – значить і в українській буде під маркою архаїзму чи діялектизму.
Українським мовознавцям, кому небайдуже засилля слів російських в мові українській, належить багато десятиліть тяжкої праці. Але, вірю, любов до мови, любов до Батьківщини і віра в світлу мету дозволить колись це зробити. Як повернемо ми колись собі втрачені території, як навчимо людей в Харкові та Чернігові, що СРСР – такий самий злочинний режим, як і Третій Рейх.
Ми хоч давня нація, та ще молода держава, – і все в нас, вірю, ще попереду.

Шукачам ґрунтовних праць раджу доробок Святослава Караванського. Я гадаю, що всіх спотворень він не дослідив, але й того, що є, достатньо для початку.

До речі, слово віха є в словнику Грінченка та словнику Желехівського-Недільського.

Щоправда, в словнику Кримського воно стоїть аж на третьому місці після ви́тички й ти́чки. До речі, з подвійним наголосом: ві́ха́.

Караванський, людина, яка стільки літ була у концтаборах СРСР, і все через любов до свого народу. Наскільки мені відомо, у нього словник по складеній лексиці, а не по окремих словах, чи не так?

Про Словник Грінченка, в контексті видно, що мова не про "переломний момент у житті людини", а саме про "тверду жердину".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7723-vikha.html#show_point

Карл-Франц Ян Йосиф,
причина, чому відповідне значення за словом віха не засвідчено в ранішім ужитку в укр.м. є найскоріше сама повільність (через зовнішні обставини) розвитку абстрактної термінології в укр.м., яка є знаком вищого розвитку мислення від мислення матеріалістичного. Проте безсумнівну заснову для такого значення в слова віха на тлі вкраїнськім підтверджує його засвідчене значення (див. ЕСУМ) "гілка як знак", з значенням "знак".
Мова люду зазвичай обходить потребу в описанні вищих абстрактних понять, а вкраїнська мова тривало була вжитком люду сільського. Первісно всі корені будь-якої мови мають значення матеріальні, а вже дальшим – і вищим – ступенем розвитку їх значень є абстрактність. Читаючи підряд ЕСУМ (де, в рамках його задачі, до вкраїнських слів наведено й слова спільного кореня з інших мов словянських), можна бачити зокрема загалом більшу частоту "переведення" з значення "матеріального" в "абстрактне" в мовах інших слов'янських поти вкраїнської. То є прикрість, проте факт. Се є не тільки в протиставленні матеріального й абстрактного, а й у підході до "модернізації"; напр., в мову чеській та словацькій значення прасл. *strēxa (*stroysa, укр. стріха) було "модернізовано" сучасно з розвитком самої техніки дахової конструкції (від соломяної чи под. в черепичну), коли в укр. слово стріха "ув'язло" в значенні сільського соломяного "даху", вівши до спосудження чуджого слова дах з німецької через лядську. Механізм розширення значення від матеріального вбік абстрактного є звичайний і необхідний у будь-якій мові, бо нема на світі мови з словами з первинним значенням абстрактним; а ксність (повільність, ретардація, загальмованість) такого механізму в укр.м. – на користь запозичень – припускаю є в монгольських навалах іще доби Київської Руси, коли через нуджені втечі люду з тривалого городського оселення було дуже порушено мовну тяглість і сталість.

Я з Вами погоджуюсь, та приймемо очевидне – "віха" могло в українській мові розвинутись у багато різних абстрактних тям, але на позначення "переломний момент" стало вживатися саме під впливом мови російської, коли таке значення нав'язали українцям створюючи радянські словники, і це не є добре.

Врешті, перше "віха" означало "жердина з віхтем соломи або з віником; гілка як знак; жердина, тичка, гілка, стеблина; комета", саме росіяни почали мінити семантику слова на свій кшталт як про період в житті людини. Лишень після репресії мовознавців і перепису словників, таке ж значення з'явилось у нашій мові. Та це не природний процес — слово подала радянська влада спочатку у словниках, звідти у перекладах російських текстів, що їх було тьма, а вже звідти його навчилися українці, читаючи перекладені російські тексти зросійщеною українською мовою.

Я не проти розвинути семантику слова "віха", надати цьому нових значень, але не ціною унормування росіянізмів (тим більше, слово "віха" уже є в українській мові – так звуть "комету").

І, до речі, "віха́" завше з наголосом на [а], наголос на [і] нам, якщо порівнювати зі Словником Грінченка, нав'язала мова російська:
r2u.org.ua: віха

Карл-Франц Ян Йосиф,
я не бачу підстав бачити в обговорюванім значенні слова віха росийський вплив. Значення його "гілка як знак" – засвідчене в укр.м., й уже самого по собі досить абстрактного – є досить прямою засновою для розвитку від його значення "milestone" на тлі питомім.

Карл-Франц Ян Йосиф,
наголос на кінці є засвідчено й у мові росийській. Там є двоїтий наголос.

1) 1900-ті роки. Слово "віха" у значенні "переломний момент життя" є засвідчений у мові російській.
"Віхи"— назва з 1909 р. зі збірника статей російської ліберальної інтелігенції, розчарованої у революційній ідеології після подій Першої російської революції 1905 року.
Учасники збірки отримали найменування "вєховці".
"Зміна віх" – у 1921 р. збірник статей російської емігрантської інтелігенції, яка розчарувалася в сенсі боротьби з Радянською владою.

2) Ці самі літа. Українська мова такої тями 'не' відає, зовсім: найавторитетніший словник – Грінченка (він має навіть такі слова, як "каравул", "вєрьовка", тож звинувачувати його в заангажованості марно, там є щира українська лексика, з усіма її полонізмами і росіянізмами, мова, яку українці знали) не відає такого значення для слова "віха": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7723-vikha.html#show_point
Отже — в російській мові таке значення є, в українській – немає.
Західні слов'яни теж не кажуть "віха" на миті переломні, геть зовсім.

3) Приходить до влади радянська влада. Вона цурається "дореволюційних" словників і починає творити свої, де нормою стають такі огидні покручі як "достоїнство" (sum.in.ua: dostojinstvo ), "лицезріти" (sum.in.ua: lycezrity ), "голослівний" (sum.in.ua: gholoslivnyj ) і ще ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ (тут 'не' стилістичне перебільшення) слів з мови російської, яких до СРСР в українській мові ніколи не було.
Російські ж тексти перекладають на мову українську калькуючи ледь не кожен фразеологізм, кожне складене слово, міняючи значення слів як росіянам заманеться (ще до СРСР "матка" було не йнакше як "мама", а "запоминати" не йнакше як "забувати").

4) І ось чудо – цілком випадково, який дивовижний збіг, слово "віха" починає мати значення ідентичне мові російській? Не йнакше як блискавка, яка двічі влучить в один камінь. Або українці з росіянами такі брати, що в одній соціялістичній державі українці почали відкривати у собі екстрасенсорні здібності й почали чисто випадково вживати слово як це роблять росіяни, звісно, насильницький вплив тут ні до чого, СРСР був відомий своїм толерантним ставленням до української і білоруської мов. Чудо із чудес. Який шанс, що українці почнуть самі й без нав'язувань вживати те ж абстрактне значення для слова, як це у мові російській? Який шанс, що це природна еволюція мови, а не вплив мови російської, Єлисеє?

Від того мені сумніше вам показувати очевидні речі, що завжди знав Вас як людину, яка прагне до абсолютної ретельности в аналізі й роздумах, чи ж вам критичне мислення не відняло, що не помічаєте росіянізму очевидного.. і це сумно.

Карл-Франц Ян Йосиф,
не розумію, чого Ви "ангажованість" (до Грінченка) згадали. Я відмітив порівняно слабо розвиту в українській мові термінологію абстрактної семантики від семантики матеріальної. Ще раз – бо Ви не читаєте уважно – ледве чи є мова з первинно абстрактного значення словами, й для їх здобуття повинен бути зсув значення матеріального в слова вбік абстрактного. У росийській мові дане значення слова віха також постало внаслідок такого зсуву (матеріальне → абстрактне), а не на голім місці. А те, що в укр. мові таке значення не постало, є тільки з причини її нерозвинености в сім плані. При чому ще раз: всі наявні заснови для постання того значення в сього слова на тлі вкраїнськім були – з огляду на значення "гілка як знак". Та й саме англ. milestone має в грунті своїм значення матеріальне.

Карл-Франц Ян Йосиф,
подібні значення знає й мова лядська: https://sjp.pwn.pl/doroszewski/wiecha;5515433.html (із словника лядьскої мови під В. Дорошівським).

"Всі наявні заснови для постання того значення в сього слова на тлі вкраїнськім були"
То чому така тяма "майлстоун" не виникла у словенськ. véha, чеськ. věch, vích, věcha, польськ. wiecha, верх.-луж. wěcha, нижн.-луж. wjecha?
Я не розумію, невже Ви дійсно заперечуєте той факт, що значення "переломний момент життя" для слова "віха" прийшла з мови російської в часи "зближення двох братніх мов", коли російське "веха" в тому ж значенні почали перекладати на мову українську як "віха", скажіть, Ви це заперечуєте?
Адже сотні літ такого значення українці не знали, і лиш після періоду "зближення братніх мов" слово змінило своє значення на аналогічне мові російській.
Так було зі словами "союз", "груз", "свинець", "підйомник", "спорити", "маятник", "розчіска" і ще багатьма иншими — перше комуністи ввели ці російські слова в українські словники, далі стали масово друкувати літературу перекладену з мови російської, але слова російські не замінили на "спіл", "щебінь", "оливо", "підіймач", "сперечатися", "хитун", "чесало", а залишили на російський взір лиш з дрібними косметичними змінами, і українці мільйонами почали ті росіянізми вживати. Так було і зі словом "віха". Українці не вживали це слово в значенні "важлива мить життя" аж до тих пір, поки СРСР таку тяму слову не надав.
Ви це заперечуєте?

Про мову лядську.
Сучасні словники такої тями не подають.
https://en.wiktionary.org/wiki/wiecha

Теж стою за те, щоби віха залишилась кометою, так в українській мові уже є, а тому це автентичність. Надто багато вже всяких кованих слів.

-

Onixykeficy I, 134: віха́ (ві́ха) 1. "святкова ялинка", 2. "знак перестороги в місці, по якому не можна ходити, їздити".