+

Цікаво.

+ + + +
Ще й допоможе позбутися бридкого росіянізму "заряд", "зарядка"!

Керувати не має ниякого відношення до друс. кърмило, а є запозичення через польську мову з німецького kehren "обертати".

Я пояснив уже це під словом. Може бути, що німецьке "kehren" і слов'янське "корма" походять від спільної індоєвропейської основи, що дала праслов'янське "кърм".
Втім на суть пропозиції це ніяк не впливає, я будував її саме від нашої форми, а не німецького "kehren".

Карл-Франц Ян Йосиф,
не може бути. Для обох слів, і нім. kehren, і слов. *кърм- суть достовірні етимології. Значення слов. *кърм- в слові кърмило "прилад для ведіння" походить від поняття *кърмити "годувати", через уяву давніх слов'ян про необхідність годування підводних сил, аби ті сприяли безбечній плавбі. Се підтверджують і дані археологічні – давні кормила мали форму ясел, інакше кажучи коробки. В основі значення нім. kehren є геть інше. Крім того рефлекси нім. [k] на початку слова та слов. "k" на початку слова не збігаються в індоєвропейській мові. Слов'янському "к" відповідає в германців нині "h", а германському "k" відповідає праіє. *gh-, що в слов'янських дало "g". Та й де ділося "м" в укр., коли керувати є пов'язано з *кърм-? Якби воно й відпало, то *кър- перед дальшим голосним дало би +кр-, ніяк не "кер-".

אלישע פרוש, очевидно, *кърм дав би "корм" ("кірм" би не утворився, бо [о] від [ъ] не дає [і]) й дієслово "кормити" або "кормувати", це була би дійсно руська форма значення "керувати", адже так?
Ну і якщо "кърмило" це "прилад для ведіння", то за українською фонетикою воно би було як "кирмило", так?