*ni-tr-ot-a-, *ni-tr-yst-u-o-, творено від гіпотетичного *ni-tr- від *ni- (*ne i) + *-tr-/*-ter-/*-tor-, суфікса з значенням "один из дву, котрий из дву, вибір, відносність" за зразком слів: котрий ("який з", "той чи той?"), друс. відносний займенник єтєръ (*ye-ter-) "котрий", субстантивацією абстрактивними суфіксами *-ot-a-, *-yst-u-o- (*-yst-u-o- "-ьство" в друс. словах значило й відтінок "статусу").
https://io.ua/36030505
Заперечний твар "ні-" є не питомий, а з лядської. Питомий твар є "ни-".
Ниякість?
Ну, це лиш гіпотеза.
Це гіпотеза й не дуже вірогідна.
Не гіпотеза. Нашу літературну й досі засрано, звиніть, лядщизною.
Ну, здебільшого таку вимову передчепу < *ни- як /n(ʲ)i ~ nʲɪ/ чути чи не скрізь на Руси-Україні. А вимова /nɪ/ побутує хіба на дальньому заході у Карпатських говірках
Є то [i] за родою м'яке и?
Може бути. Я, звісно, не можу казати точно, бо не дістає (або ж я просто ще не бачив - часу таки малувато на читання ще не прочитаних досліжень, я ще й фонологію Шевельова по правді кажучи не дочитав 😅
Може бути, що в його все давно досліжено) дослідів з точною розшифровкою, а тепер більшости мовців далась узнаки літературна вимова, де писане "і" читають як [ʲI], то трудно визначити
И мені слід читати дослідження, а страх як лінь і часу було мало. Почну з "Історичної фонології"?
Знайома річ)
Так, радять здебільшого зачинати з єї, як фундаменту, а вже про осібні явища читати в спеціалізованіших трудах. Гадаю, так і було б легше. Та річ у тім, що його "Історична фонологія" складається з тисячи сторінок, тому читати її — то довга справа
Я от здебільшого читаю в їй про окромішні явища, коли треба, а так загалом її читати вдається тяжко
Але стоїть прочитати цілу, хоча би про швидше орієнтування.
Ну, взагалі так 👍
+ + +
-
Не підходить за значенням
Підходить, то ви мови не знаєте.