Значення слова

Об’єкт — у загальному значенні — «те, на що спрямована певна діяльність» (на противагу суб'єкту, який здійснює таку діяльність).

Приклад вживання

Об'єкт це матеріальний предмет пізнання і практичного впливу з боку людини (суб'єкта); будь-який предмет думки, дослідження, художнього відображення тощо.

Походження

від лат. objectum — «предмет».

Слово додав

Перекладаємо слово об’єкт

чинене
2
предмет
1
обме́та
1

Прямий переклад з латинської мови — латинське ob «towards; against» походить з праіндоєвропейського *h₃ebʰi, звідки і слов’янське *o(b) «around, about; concerning; against, on; during».
Тобто, частина "об" збереглося у слов'янських мовах й етимологічно наше "об" і латинське "ob" суть одне й те ж саме, зберегти цей префікс буде доречніше, ніж нехарактерну для української мови коротку церковнослов'янську форму "пред".
Другу частину слова можна буквально перекласти як "метати" (тому маємо польське "przedmiot", яке росіяни скалькували у поляків як "предмет")
Даю жіночий рід, бо обме́т це "велика сітка для ловлі риби".
https://en.wiktionary.org/wiki/object
А "об'єктивність" можна перекласти як "обмітність".

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
30 вересня

Поняття, що лежить в лат. obiectum, включно всі його з часом розширені значення, є так широке, що перш ніж глядіти по адекватнім відповіднику (чи й то відповідниках,
з огляду на різні значення сеї тями), слід би спершу розуміти семантичну мотивацію слова.

30 вересня

... Себо чому саме відповідне (чи, радше, відповідні) поняття є (суть) в лат. звано саме словом obiectum. Етим. словники, звісно, дають пояснення походження сього слова, та тільки на рівні лексично-морфологічної реконструкції: префікс *ob- + iec- "метати".

30 вересня

... Проте, не яснять зазвичай етим. сл-ки, чому тяму сю є звано від "метання перед" – хибить етимологія семантична. А саме се недостатньо глибоке розуміння словотвірно-семант. мотивації, може, вела до сліпого калькулювання лат. слова в різних мовах.

30 вересня

Попри на поверхні різне коло значень (і тем ужитку) тями "об'єкт", в основі її лежить ідея взаємодії людини – як центру, який пізнає світ – з світом і всім в нім. Взаємодія та є ділима на пасивну – "споглядання" та активну "чини".

30 вересня

Корисно є зокрема розуміння тями obiectum крізь ужиток граматичний: obiectum в реченні стоїть на другім полі від subiectum ( = передусім "людина"). Між їма як функційний зв'язок стоїть дієслово, яке конкретизує й характеризує взаємодію суб'єкта з об'єктом.

30 вересня

Obiectum за замовченням в граматиці виражає знах.відм., й дієслово є при тім, як правило, перехідне. Т. чином, "я бачу дерево" (пасивна вз-дія s. та o.), "я тну дерево" (активна вз-дія s. та o.) відбиває ціль дії суб'єкта. Ото через розуміння o. як цілі...

30 вересня

... дії s., ціль ту є в лат. слові obiectum передано поняттям "метати" (iacere). Себо o. є "ціль", у яку s. "мете, верже, лучить" свою дію. По суті, поняття "метання" (в щось від себе) стрішить будь-яке дієслово, чи то пасивної вз-дії, напр. дієслова чуття

30 вересня

та мислення, або вз-дії активної, коли дієслово виражає зміну об'єкта суб'єктом ("(я) тну дерево") ≈ "я метаю/вергаю на/в об'єкт дію", чи "o., в/на яку я (s.) метаю дію". Таке розуміння відкриває, що не сама дія "метання" є ключова, а протиставлення o.:s.

30 вересня

Інакше кажучи, протиставлення те може виразити й інше дієслово, напр. "лежати" ("o. лежить проти s."), "класти, ставити, діти" ("s. кладе/ставить/діне [перед собою] o."), "казати" ("s. каже (показує) на o."), тощо. Тяму obiectum як "предмет, річ" в різних

Увійдіть через Facebook
Поділитись з друзями