Деякы замїткы коло слова πόλος та заметы (problems) передачі'го домачем словом у руськї

Грясть (Contents):

1. Підхід (method)
2. Истослів грецька πόλος
3. Значіння слова πόλος у д.-грецькї
4. Чому є правї д.-гр. слово πόλος стало значити тяму "πόλος, polus", а не яке гинше слово?
5. Домача слова за тяму "πόλος, polus" в иншах мовах та гогляд йих тяклости сути тямы
6. Пыты ськання тякла слова за тяму "πόλος, polus" у руськї

1.
Вїдомости з розвитку значінь слів по мовах свїту кажуть оже всюды знак рїчен передує в розвитцї знаку відволочну; иншами словами, відоволочен знак слова нигда не буває первїсен у будь-якї мовї свїту. Ся вїдомість може бути користна при ськаннї тякла слова за тяму "πόλος, polus" у руськї, рїчны бо тямы тягнуть до найдавнїша пласта мов свїту й тому ймовїрність истнїння слова за ту саму рїчну тяму в різнах мовах є де выща нїж слів за відволочны тямы.
Не є ту виняток и в разї розвитку тями слова "πόλος, polus". Оже, яко видїли будемо далї, й у сього грецького слова є первїсен знак рїчен, то се може лївити в иськаннї тякла слова за дану тяму й у руськї серед слів за рїчну тяму. Тому й є треба знати йстослів, а головно йстослів знаку (semantic etymology), чуджа слова.

2.
За Wiktionary є п.-и.-є. корінь д.-грецька слова πόλος *kʷel- (https://en.m.wiktionary.org/wiki/πόλος# ; там же виджь джерела), а первїсен знак "to turn".

3.
Наведїмо значїння слова πόλος у д.-гр. Джерело перелїку тих значїнь є Wiktionary (тому ягельською), але ту йих буде дано від найпростїша рїчна знака до найскладнїшого відволочного:
1. "pivot, hinge, axis, pole"
2. "pole passing through the axletree of a carriage"
3. "windlass, capstan"
4. "center of the circular threshing floor"
5. "dowel"
6. "concave sundial, on which the shadow was cast by the gnomon"
7. "headdress worn by goddesses"
8. "axis of the celestial sphere"
9. "(astronomy) pole star"
10. "orbit of a star"
11. "celestial sphere, vault of heaven"
В деяках значїннях можемо видїти первїсный знак "гнати/точити по колу, бїгти/течи по колу" яснїше (на пр. 1., 2., 3., 4., 8., 10.), в иншах менше (з окрема 7. та 11.).
4.
У пояснїннї тямы "πόλος, polus" головна слова суть "вісь, стрижень" — имя підстаты, та "точити, течи/бїчи по колу" — дїєслово, то бы, в истотї, πόλος є "вісь/стрижень точїння/вертїння". Примїтно, хоча серед значїнь д.-гр. слова πόλος и є значїннє "вісь" ("axis"), за тяму "вісь" бї в д.-гр. гинше слово: ‹ἄξων›, з тым самым п.-и.-є. коренем у рус. словї "вісь". У тім, се слово не ста значити тяму "πόλος, polus". Ни гинша слова в д.-гр. зо знаком "стрижень точїння/вертїння", ге, на пр.: θαιρός (https://en.m.wiktionary.org/wiki/θαιρός#Ancient_Greek), στρόφιγξ (https://en.m.wiktionary.org/wiki/στρόφιγξ#), γίγγλυμος (https://en.m.wiktionary.org/wiki/γίγγλυμος#Ancient_Greek) не стану значити тяму "πόλος, polus". Празнак слова θαιρός є "двирь, ворота", а значїннє "вісь" — точнїше ту "вісь дирви" є ту вторино, тому й ясно є чому воно не ста значити тяму "πόλος, polus". Точен истослів чи празнак слова γίγγλυμος є невїдім. Слово στρόφιγξ є від дїєслова στρέφω "вью, кручу", відкы й слово στροφή (→ "‹строфа›"; також "‹катастрофа›", "‹апостроф›"). Не вїм точно, та гадаю корїнь στρεφ-/στροφ-, хоча його знак и є близок знаку "точити, вертїти", не ста значити тяму "πόλος, polus", празнак бо його є "вертїти різнобіч, крутити то сюды то туды → вити" (на пр., плетучи воркоч, крутимо пасма волосся в різны бокы коло себе, то бы раз в один бік, раз у другый, не їдно пасмо колом себе), докы в тямї "πόλος, polus" лежить празнак вертїння/точїння вдина тїла колом сама себе". П.-и.-є. корїнь слова ἄξων (та рус. "вісь") є *h₂eḱs- від *h₂eǵ- з празнаком *"гнати", далї "гнати=точити (точити = "гнати по колу")". Коли бы д.-грецька не знала п.-й.-ї. корене *kwel-, давша слово πόλος, то слово ἄξων бы за празнаком могло стати на його мїсто ‹πόλος› за тяму "πόλος, polus". Правда, коли вїрити Wiktionary, то в корене *kwel- є такы знак "точити [ = гнати по колу], вертїти" первїсен, а в корене *h₂eḱs-/*h₂eǵ- є первїсен знак "[просто] гнати", а пак *"гнати по колу, точити". Гинша правда є, в тім, оже знак "гнати по колу, точити" в корене *h₂eḱs-/*h₂eǵ- такы став бї ще за п.-й.-ї. добы; на се кажуть слова за тяму "вісь" від сього корене в усїх и.-ї. мовах — "вісь" є, грубо кажучи, "жердь вертїння/току колом себе. З перелїку значїнь д.-гр. πόλος (виджь горї) можемо видїти вже ( = oge, "that, dass, que") серед тых значїнь є й "вісь" ("axis"), то бы значїннє рівне значїнню слова ἄξων. Ба, да воно розвиток й уторинному значїнню "the axis of the celestial sphere" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/ἄξων?searchToken=2j252pf5f6c78oyz7m6nadiai), рівну значїнню "axis of the celestial sphere" слова πόλος у д.-гр. Про то все ("for all that"), тямою "πόλος, polus" не ста слово ἄξων, а такы слово πόλος. Ту я вже не годен їм точно речи чому; ачей такы через старшість празнака *"точити, гнати по колу" в корене *kwel-, або й просто йгрою мовны выклости ("language usage, practice"; и в руськї, на пр., слова "держати" та "тримати" значать, в истотї, те саме).

5.
Серед мов зо свойем питомом словом за тяму "πόλος, polus" суть: араб. قُطْب‎ (quṭb; + иншы мовы з джерелом сього слова; празнак, вїдї, *"шип, терен"), вірм. բևեռ (beweṙ; инше значїннє "гвіздь, гвіздок, клин, клинець", тому выхідный знак є, вїдї, *"кіл", *"що тырчить"), сум. napa, угор. sark (празнак, вїдї, "стрижень"), яп. 極 (не знаю йстослова, та гинша значїння: "extremity, zenith" можуть тякти на розвиток од празнака *"кінець, меджа, край"), кымер. pegwn (истослова не знаю), исл. heimskaut (празнак: heim- "свїто-", від heimur "свїт", та skaut "ріг (на пр., складена плату), край [на пр., одягу], то бы *"ріг/край свїта"), сускрет./йнод. ध्रुव /dhruv/ (празнак "тверд, певен, стійок, крїпок, нерушен"), а серед словянських мов: ляд. biegun (від "бїчи"), та словїн. tečaj (від "течи").

В усїх тых прикладїх можемо видїти вдин выхідный знак: *"що тырчить чи стойить торчма" ("ріг, шип, стрыжень, гвізд, клинець, черїнь, черїн, край, кінець")", крім словянськых, де выхідный знак є рух: *"бїчи, течи". Не йначе, в усїх тых мовах є тяму "πόλος, polus" поємлено через рїч, ге *"кіл, жердь", а не через рух "вертїти, точити, течи", → *"мїсто/точка верїння/точїння". Хоча в ляд. biegun и лежить знак руху, знак руху по колу в словах од корене *bēg- жадна словянська мова не знає. За коренем *tek- пак такый знак словянськы мовы знають, знає й руська, на пр., у словах: "тік (tœuc)" — первїсно рівно та кругло мїсто, де лигана за кіл у серединї тварина ходи по колу молотивши (топчучи) копытами зерно, "точити (tociti)" — "вертїти, гнати по колу" (відты й значїннє "гострити" в вят. ‹точить› — первїсно *"гострити вертячи/крутячи [ге влівець у стругалї]", "тачати" (/a/ ← *ō ← *o в *tok- : tek-) — "качати (на пр. бїллє/бїлизну, тїсто)", "тачало" — "рубель (качати бїлизну/бїллє)". Сим є словїнське слово tečaj, из усїх вїдомых прикладів по мовах, де тяму "πόλος, polus" є звано питомом словом, найтяклїше.

6.
П.-й.-ї. корїнь *kwel-, відкы д.-гр. πόλος є, да в прасл. слова на корїнь *kol-, відкы в руськї, далї, слова на "кол-" (перед усїм "коло"). За Мейєтом (Meillet; https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/kolo) є прасл. *kolo тотожно д.-гр. πόλος; иншами словами, йстослівно найближе до д.-гр. πόλος у руськї стойить слово "коло" (правда д.-гр. слово є музька роду проти середня роду слова "коло" в руськї).

Звати тяму "πόλος, polus" од корене *kol- "коло"? Самым тваром ‹colo› тяжко. Творити музькый твар ‹cœul›? Буде тотожен зо словом ‹cœul› "кіл, ворина, жердь". До рїчи, в ягельськї є двї словї ‹pole›¹ "stake, picket, кіл", та ‹pole›² за тяму "πόλος, polus", а йстослів йих є різен. То й руськї бы двї словї: ‹cœul›¹ за "stake, picket" (від "колоти") та ‹cœul›² за "πόλος, polus" не конечно вадило, либонь. Выхідне значїннє бы сього слова було ту: *"мїсто/точка руху по колу ( = точїння, вертїння)".

Звати тяму "πόλος, polus" словом "вісь (œusy)"? "Північна/Сївїрна вісь", "Південна/Южна вісь"? Само слово "вісь" усе значить не просто "кіл, жердь", а "кіл/жердь вертїння/точїння", що й выхідному знаку слова πόλος у д.-гр. тякне. У тім, не вїм чи се слово є такы гідно про тяму "πόλος, polus". Хоча вісь и значить те, коло чого тїло тече, "πόλος, polus" такы не є вся вісь, а йно точка тойы воси, коло єйы же тїло (на пр. Земля) тече, а вісь є весь "кіл", цїла "жердь" (мнима чи рїчна), коло єйы же тїло тече. Ачей тому д.-гр. ἄξων и не ста служити за тяму "πόλος, polus" в д.-гр. та новогр.
Ге вже писано выше, словянськы мовы, та руська, знають знак руху по колу за коренем *tek- (сюды же: *tēk-, *tok-, *tōk-). Від сього корене є слово tečaj (*tek-ēy-o-s) за тяму "πόλος, polus" у словїнськї. Звати тяму "πόλος, polus" од сього корене в руськї? Не вїм, та, рупиво, серед значїнь слова πόλος у д.-гр. є й: "center of the circular threshing floor" — в истотї, вужїннє тямы "тік (tœuc)" на часть току, середину'го, та в истотї є то то сам "тік". В истотї, "середина" току є "πόλος, polus" току, коло якого, ги Земля коло точкы "πόλος, polus", иде тяглова тварина. У тім, особисто я гылих слово "тік (tœuc)" за тяму "ареал", та й то не конечно є найтяклїше слово.