Дякую, Олексо !
Нема за що.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: тѣскъ "точило".
A cyto e, pro Uas, rwznica?
У джерелах подаються цитати суто у значенні виноградного витискача, виноробний прес. Для сьої тями дам +, хоч не знаю чи піходить слово для усіх тям.
Ну бо тоді то було головне й чи не єдине застосування "пресу". Чи Ви гадаєте, що латинського походження "прес", або "Druck" у німецькій від початку значило всі ті тями, що вони значать нині?
r2u.org.ua: лещата
uk.wikipedia.org: Лещата
goroh.pp.ua: лещата
Для назви самого механізму.
goroh.pp.ua: тиск
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58591-tyskaty.html#show_point
Для назви самого механізму.
від 'чавити'
1) <чавити> є кажене *щавити.
2) <від-> є зайве. То рівно могло бути й <ви->.
Словотвірна мотивація є "через тридев'ять земель". В основі даного Вами твару є первісно йменник: щава/щавь *"(кисла) соковита речовина, (кисла) рідина, (кислий) сік"; від єї йде кавзативне дієслово *щавити *"виводити (кислу) рідину". Первісної семантики "давити, видавлювати" в того слова нема.
ЕСУМ: щимки́ "лещата", щи́мка "лещата; затискач; прес"; від *щємити "тиснути, давити".
Не дарма ж кажуть "серце щемить".
Та кажуть, а до "пресу" то яке йме діло?
Не очевидно?
Né.
Щемити — стискати, а прес стискає.
До речі, чому щим, а щем чи хоть щім?
goroh.pp.ua: щем