"Обличчя в усіх — у колючій стерні — хто і справді старий, а декотрі просто не голяться: ні до чого тепер молодість і вроду виставляти напоказ." / Журнал "Прапор", Спілка пісьменніків Україні, Вид-во "Прапор", (1973). - Стор. 70
"Зібрався було голитись, але поклав бритву назад у корф: кому та стерня заважає?" / Альманах "Хортиця", Спілка пісьменніків Україні, Випуски 1–6, Вид-во "Мотор Січ", 2003. - Стор. 12
Питоме слово, не запозичення.
Який бовдур/телепень/йолоп щось тут навигадував
ЩЕТИ́НА «коротка шорстка шерсть у деяких тварин; [шпильки (на сосні) ВеБ]»
псл. sъčetina;
похідне від збірного sъčetь «гребінь, усе подібне до нього»;
Оже ту нич нема про походження слова, никого ту не йме? Зате всі ринули зо своєю "творчістю"... у вятській же є "щетина", отому в руській не може бути...
Щетина — короткі шорсткі волоски. За гістологічною будовою не відрізняються від звичайного волосся. Особливо виражені після гоління.
Щетина на його обличчі, була неначе зграя їжачків, що оселилася на галявині, після сильного вітру що скинув яблука з дерев до долу.
Перекладаємо слово щетина
"Електробритва істерично вищала, знесилившись на цупкій, мов дріття, білій стерні." / Іван Білик «День народження Золотої рибки» (роман, 1977). - Стор. 274
"З тонкого дзеркальця на Федора дивиться обличчя, заросле рудою стернею. Не волосся — мідний дріт!" / Володимир Синенко «Злітають проти вітру» (роман, 1970). - Стор. 334
"Обличчя в усіх — у колючій стерні — хто і справді старий, а декотрі просто не голяться: ні до чого тепер молодість і вроду виставляти напоказ." / Журнал "Прапор", Спілка пісьменніків Україні, Вид-во "Прапор", (1973). - Стор. 70
"Зібрався було голитись, але поклав бритву назад у корф: кому та стерня заважає?" / Альманах "Хортиця", Спілка пісьменніків Україні, Випуски 1–6, Вид-во "Мотор Січ", 2003. - Стор. 12
"Складалося враження, що він голиться мініатюрним комбайном, завжди залишаючи низеньку стерню." / Олександр Зима «Мідний серпень» (роман, 1982). - Стор. 32
А хіба щетина іноземне слово?
Ви б ще взялися перекладати слово "борщ"! (сарказм)
Мабудь краще - СТЕРЕН (у чоловічому)
Щетина – питоме слово!
sum.in.ua: sternja
r2u.org.ua: щетина
СТЕРНИ́НА, и, жін. 1. Нижня частина стебла злакової рослини, яка залишається на полі після збирання. sum.in.ua: sternyna
+
Тільки у чоловічому ...
Питоме слово, не запозичення.
Який бовдур/телепень/йолоп щось тут навигадував
ЩЕТИ́НА «коротка шорстка шерсть у деяких тварин; [шпильки (на сосні) ВеБ]»
псл. sъčetina;
похідне від збірного sъčetь «гребінь, усе подібне до нього»;
мскв. щети́на, бр. шчаці́нне, п. szczecina, ч. štětina, слц. štetina (частіше мн. štetiny), вл. [šćěćina], нл. šćeśina, полаб. såcitaină (‹ *ščetina) «щетина», såcit (‹ *ščetь) «щітка», såcitai (‹ *ščeti) (мн.) «щетина», болг. м. че́тина, схв. чèтина «щетина; шпильки (на дереві)», слн. ščetína;
r2u.org.ua: щетина
+++ Наше слово.
Від "рости", пов'язане з прасл. *orsti̯ā.
Не для заміни попередніх пропозицій, можуть різні слова й співіснувати як синоніми.
Подвійний наголос
Оже ту нич нема про походження слова, никого ту не йме? Зате всі ринули зо своєю "творчістю"... у вятській же є "щетина", отому в руській не може бути...
Єлисію, пишіть сюди: Вилучення запозичень
Та вам хоч пиши, хоч не пиши...
"Щетина" - руське слово.