До річі, з якого витиченого артикля користаєте ви сучасно?

Я бачив to недавно.
Тож артиклі to, ta, tó, либонь .

Ось із недавнього найшов: to tvar u rous. bui boü ⁺‹dònniy› ci ⁺‹dènniy›

to [tɔ], tó [to]

Ніби він ще й розрізняє sé / tó / ono.

А він 'ono' вживає теж як указівного?

»e teagyco onuy« = »is hardly the right one«.

Хоча це мабуть не то. Не помню.

»Хоча це мабуть не то. Не помню.«

@Bœgdan Youxyco

E.

»Ніби він ще й розрізняє sé / tó / ono.«

@Bœgdan Youxyco

A Vui xuiba ni? „Sé“ e blizyco, „tó“ œddaleno.

Ваше yn/yna/yno. Y випаде - виникне плутанина.

І ще водне запитаннячко, коли сте настроєн сьогодні відповісти. Чому gnomic aspect виражає доконаний теперішен, а не, наприклад, аорист?

»Y випаде - виникне плутанина.«

@Bœgdan Youxyco

Plõtanina iz ceimy?

»Чому gnomic aspect виражає доконаний теперішен, а не, наприклад, аорист?«

@Bœgdan Youxyco

Cde, u yaçie móuvie? To gnomic aspect vuiraziaié rodovui istinui, stanovui rodjayou, prisloviynõ mõdrœsty, he pravilo bez uzgleadou na medjie ciesœu minõla, prisõtcha ta bõdõtcha. Oge αόριστος e prostominõluy cies, otge vuiraziaié minõle — yac bui œn mœg vuiraziti to gnomic aspect liepche?
Cyto do doconanoho teperiecyneoho, gadaiõ Vui ne mienite zaverxenuy prisõtch cies iz ‹esmi, esi, e, esmo, este, sõty› + tvar yna récla na *-l-, ale, ocivisto, tvarui he ‹pœidé›, ‹izcazié›, ci? Mogli buiste dati pricladui?
Ose e priclad ynui rodovui istinui eaghelscoiõ: »Fortune favors the bold«, a slovaçscoiõ e tó: »Šťastie praje odvážnym« (tacoge: »Šťastie praje pripraveným«). U obou loucieyiex e tou coristano yz ciesou prostoprisõtcha, u slovaçscœy bez zaverxenosti. Ba, i latinscoiõ e toyge vuiraz: »Audaces fortuna iuvat«, iz ‹iuvat› u prostoprisõtchie ciesie — ne ‹iuvit›.

> Plõtanina iz ceimy?

Я вже забув, та вособливо через оте Øну, Øна, Øні. Із вашим письмом плутанини не буде, а при вимові може бути.

> ‹pœidé›, ‹izcazié›

Звучить ніби в майбутньому, а значить теперішній час. Наприклад, дасть замість дає.

»‹pœidé›, ‹izcazié›

Звучить ніби в майбутньому, а значить теперішній час. Наприклад, дасть замість дає.«

@Bœgdan Youxyco

Mogete dati yn priclad na to gnomic aspect iz „doconanuimy teperiecynimy“, yac este pisali vuisje oge, bõdy simy, iz nimy e y vuiraziano?

Тут запитання більше не во гномічнім аспекті, а во реклах теперішнього часу, що звучать ніби в майбутнім. А ось іще приклад. Як побачити різницю між ‹ino› та ‹i yno›?

Та вкотре запитую, ‹the› може бути se / to / œn, sé / tó / ono, sia / ta / ona?

»А ось іще приклад.«

@Bœgdan Youxyco

Zabieste dodati to priclad?

___
»Тут запитання більше не во гномічнім аспекті, а во реклах теперішнього часу, що звучать ніби в майбутнім.«

To i puitax Vas po pricladiex. Yz zvyniegna vuituiceigna toho cyto to gnomic aspect e, ya teagyco vidiõ yac toy mogé bouti vuiraziéno tvarui prisõtcha u zaverxenie vidie, atge, za vuituiceignemy, to gnomic aspect œduzgleadé ciesomedjie minõla, prisõtcha ta bõdõtcha. Na pr.: »Water boils at 100C°« bõdé rousscoiõ: »Voda cuipity / urity pri 100C°«, cde ‹cuipity› ci ‹urity› ne sõty ta tvara zaverxena prisõtcha, ale prosto prisõtcha. Tomou Vas puitaiõ po vidotvœrniex pricladiex na to gnomic aspect iz tvarui zaverxena prisõtcha iz znaceignemy bõdõtcha.

»Як побачити різницю між ‹ino› та ‹i yno›?«

@Bœgdan Youxyco

Zalegity œd toho cyto peréd tuimy e ta œd xõtcosti móuvleigna.

»Та вкотре запитую, ‹the› може бути se / to / œn, sé / tó / ono, sia / ta / ona?«

@Bœgdan Youxyco

Ocivisto, dosi’my ne œdpovieu na te puitagne ponevagy ya ne coristaiõ za „the“ neigy ‹to, ta, tó›. Ci mogé? Ne viemy, acéi mogé, ta ne ou mene. Ta, pro nastoyõ, maçiedounscà móuva coristaié yz triy tcholóncœu, he pocépui: ‹•ot› u nevidotvorenie znaceignie, ‹•ov› pro blizycui rieci, ta ‹•on› pro œddalenœi. Yac *tu, *ta, *to tam ne nesõty jadno vidotvoreno znaceigne za blizycœsttiõ-dalecœsttiõ, to u rousscœy móuvie, gadaiõ, ysœi zaimena i mogla bõ praviti za vuituicynui tcholóncui.