"Кіш" - збір людей (як запорозький Кіш), плюс близько до буквального змісту "семінара" -розсадник. Коли в мережі (сітці), то "кіш у сітці"
Подібно до "вечорниці". Див. 
онлайн . Також 
sum.in.ua: nazhyvaty
"Віче" близьке до "наочний","наглядний" + "збір" людей.
Вимова: {ˌsʲimeˈnɪ͡ɘʃt͡ʃɛ͡ w ˌmereˈʒʲe̝}.
Желехівський ІІ, 868: сїменище "Seminarium".
Ай, є калька. Та таки дає: первісно метафоризація *"де ховають молоді рослини" → *"де ховають молодь, знання в молоди". Єсми проти глядіти по словах зо суміжними знаки, ге "вчити", "купа, зібрання, віче" то що, би не місити тяму "семинар" з иншими тямами близькими чи суміжними. Тому кальку ту йму за судну.
Калька, яка ніч не каже про таку просту тяму, є нічим не краща за чудже слово.
Каже. И ще раз: калька є ту судна, инакше виникне мішення з иншими суміжними тямами.
Так, судне є слово, що не перетинається зі словами з суміжними значіннями. Але се НЕ ЗНАЧИТЬ, що калька є судна. Ялося би поглядати чи подумати над словом, що передає суть и не робить плутанини.
ОК, ище раз: коли Ви будете плясати від слів, які на Вашу думку якось описують зміст поняття "семинар", Ви неминуче витворите слово, яке перетинатиметься з иншими суміжними чи близькими за значенням поняттями.
Перше на слово "семінар" дайте своє "sémenisce", глядітимемо, що люди подумають.
Маю здогад, що "сїменище" значить семінарію (a seminary), не семінар (a seminar). Дійшов такої думки з огляду на приклади вжитку сего слова:
(https://zbruc.eu/node/106165, найдете через Ctrl+F 😊)
> Не думайте, що тут згадує ся про поміч з сторони Анґлії, Франції або Россії... нї! се, бачите, річ про те, що отець відказав Маркіянови помочи угнївавши ся після єго виключеня з сїменища.
> ...або в житєписи Маркіяновій не сказано, що єго виключено або видалено з сїменища...
(https://archive.org/details/tvorykuli00kuli/page/517/mode/2up?q=сіменище, сторінка 519)
> Виходить, що був я той-же бурсак-зубрило, які виходили з могилинської колегиї і яких, здаєть-ся, випускає тепер і львівське сїменище і всеучилище.
(https://shron2.chtyvo.org.ua/Literaturno-naukovyi_vistnyk/1899_Tom_06_Knyha_05.pdf, сторінка 109, в документі — 171)
> В Римі істнує специяльна духовна семінария для Русинів, де їх по укінченню студий сьвятять безженними — се отже специяльне "сїменище", уживши тутешнього (тепер уже малоуживаного) слова, безженности.
(https://www.inst-ukr.lviv.ua/download.php?downloadid=737, сторінка 60)
> ...а потім й Львівська духовна семінарія (“сіменище”)...
(http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/21171/1/303-305.pdf, сторінка 304, в документі — 2)
> За прикладом західноєвропейських країн (Німеччини, Швейцарії, Франції) створювались педагогічні “сіменища”, або “воспіталіща”. Щоправда у Східній Галичині це були фактично гуртожитки-інтернати, котрі відкривалися на кошти архієпархії і призначалися для утримання й виховання здібних, але бідних учнів-препарандистів. У березні 1863 року перше сіменище у м. Львові прийняло 10 кандидатів на повне утримання.
Можливо, Ви сплутали, бо німецькою "Seminar" значить і сам семінар, і семінарію (https://www.duden.de/rechtschreibung/Seminar). Ну, або я чогось не тямлю.
Віче - більше до наради щонайменше, а тут про навчання