папка FAQ на тему "панслависта" Oleksa Rusyn: "Польсько-галицьке слово["тека"], з латинської. Не годиться."(але совєтсько-російське, з Німецької "папка" -- годиться) та йн. яскраві взірці пранцюватого кацапізму.

"Втрутити -- вкинути" та "стручувати -- пхати" взагалі ні до чого.

<<<Такого взору примітки в Огієнка й про слова "відтрутити", "потрутити", "трутити", "струтити".>>>
Котрі теж ні до чого

А ще він не вживав "правило дев'ятки")
https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Правило_дев'ятки&oldid=33705059#Критика

Oleksa Rusyn, Ви готові відмовитися від "правила дев'ятки" яке було створене на замовлення і кошти цісарського уряду? http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=rm35_05

Oleksa Rusyn, Хто намагається знищити нашу (Українську) мову, націю та державність: ви (кацапи) чи Поляки?

Oleksa Rusyn, Чи погоджуєтся Ви із наступною тезою: "Російська мова не має бути ніяким боком офіційною, ніхто її знати не мусить."?

Мої примітки підперті моїми постереженнями мовного вжитку (передусім на Київщині) та примітками руських мовознавця й письменника, що я їх подав у переднішому дописі. Де саме на Наддніпрянщині Ви почули ці слова?

С. Лозоватка, Криворіжського р-ону, Дніпровської обл. Звідти моя рідня по материній гілці.

Sherif Ermachenko, "Панславист" Oleksa Rusyn -- звичайний кацап.

Тільки кацапи можуть казати "Польсько-галицьке слово, з латинської. Не годиться." тому-що мають зоолоґичну ненависть до Поляків (з тієї мабуть причини що в Поляків є честь), до Західної культури (свободи та демократії) і до Галичини, оскільки там їм не вдалося перетворити Українську мову на "сільський жаргон", і тому що Галичина стала символом збройного опору кацапським окупантам.

Але чому ми вслід за кацапами, такими як "панславист" Oleksa Rusyn маємо зневажати братні слов'янські мови, Українські діалекти, та класичну Латину знання котрої було обов'язковим для освіченої людини, а з освітою в Україні завжди було значно краще ніж у безґрамотних кацапів типу Oleksa Rusyn!

Згадаймо "Тараса Бульбу" Гоголя: сини Тараса Бульби вивчали в школі саме Латину (і ще -- Давньогрецьку). Також кацапські псевдорусини явно не в курсі, що основоположний твір Української літератури -- це є "Енеїда" Котляревського котра є пародією на Верґилія, себто на однойменний твір Латиною, котрий всі знали В ОРИҐИНАЛІ

<зоолоґичну>...

אלישע פרוש, Як Вам вдалося написати Українське слово???
:
:
:
:
:
FYI: Я не визнаю "правило дев'ятки" https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Правило_дев'ятки&oldid=33705059#Критика (там ще ніяк не згадуються фонеми [дж], [дз]. тобто знову ж таки: питання, яке це все має відношення до Української мови, залишається відкритим).

Також я не вважаю літеру Ґґ якоюсь "іжицею" що має вживатися в якомусь обмеженому (ким?) наборі слів.

Правопис-2019 дозволяє писати Ґґ ув власних назвах. Тобто, якщо "Зоолоґична" була б якоюсь вулицею в Римі, то в Правопису ніяких питань до Ґґ не було б. Тобто, до Української фонетики ці обмеження на літеру Ґґ відношення не мають.

Можна також звернутися до Лемківського діалекту Української мови де літера Ґґ вільно вживається.

PS

Щодо кацапізму Oleksa Rusyn ніяких зауважень та заперечень нема, що характерно: тільки проти забороненої кацапами літери Ґґ та маразматичного "правила дев'ятки"...

אלישע פרוש, Oleksa Rusyn має до Поляків зоолоґичну ненависть. А Ви -- яку?

Шерифе, люди з усяких куточків Русі спільно заселяли Дике поле. Було серед їх чимало й західняків. Тож нема чого й дивуваться, що в степовій Русі й на Слобожанщині знаходяться острови й острівці мовних з'явищ, поширених передусім на заході наших етнічних земель. Тож доводиться визначать, чи дуже вони поширені на наших землях узагалі та в серці країни осібно. І тут у пригоді стають словниці на взір Огієнкового "Стилістичного словника".

Олексо, ви мало читаєте наших класиків, але щоб розвіяти всі сумніви і підкріпити свої слова, я наведу Вам кілька уривків з відомих та менш відомих творів:
"Кайдаш став кричати на невістку, що через неї зчинилася така буча, хотів навіть ударити, тоді втрутився Карпо й так відштовхнув батька, що той аж упав". (Нечуй-Левицький. Кайдашева сім'я).
"Якби таку жінку та мені – я б її у комашню втрутив, — нехай би пихкала!" (М. Вовчок. Інститутка).
"Що там думати, – м'яко втрутилась Меланія. – Коли вже до мене приїхали, то хай у мене й зупиняються. Хати не перележать!" (О. Гончар. Соняшники).
"Чекай, Гнате, — втрутився отаман. — Є і в тебе гожа дівчина. Того червінця віддай їй на дукачик.
(Іван Пільгук. Дуби шумлять).
Іва́н Іва́нович Пільгу́к (* 20 грудня 1899, місто Решетилівка, Полтавський повіт, Полтавська губернія — † 18 липня 1984) — український письменник, педагог та літературознавець.

Ви не похитнули моєї думки, а навпаки.
Ви подали витяг не з "Кайдашевої сім'ї" Нечуя-Левицького, а з чиєгось стислого переказу його твору. Сам Нечуй-Левицький ніколи не вживав "від(-)", а вживав тілько "од(-)". І слова "трутитися" / "втручатися" в його творах теж годі й ськать.
Щодо "Інститутки": цей витяг з рукописа, чи першого видання, чи ще звідкись? Де й коли видано книжку, що з її взято уривка? Бо в нас, скажімо, заведено помилково цитувать із Шевченка: "Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає", а в рукописі читаємо "зострічає". Дієслово з подвійним префіксом "з-" + "у" галицьке, а с "зо-" (з давнього "съ-") - наддніпрянське.
Уривків з Гончаревих творів лучче взагалі ніколи не подавать, щоб щось довести. Бо цей радянський письменник писав офіційною взоровою українською, а не живою народною мовою. У його творах чимало і галицьких і московських мовних з'явищ.
Я не знаю Пільгука. Та почав читать і одразу натрапив на такі слова: "лише", "чекаючи", "плекана", "від-", "раніше", "зустрічах", "мушу" (із значінням "повинен", а не "присилуваний"), "валізка", "постійна", "втримаєш", "зойки", "приваблює", "одяг", "ЗА царським маніфестом". Самі західноукраїнські мовні з'явища. Чи то редактори спаскудили текст, чи то сам письменник набрався тих слів з якогось дива (бо були й такі, Нечуй-Левицький писав про їх). Тож нема віри й тому вривкові. А є, як і досі, віра своєму досвідові, що потверджується свідченнями мовознавця Огієнка й письменника Нечуя-Левицького.

Гаразд, подам іще:
"От я й на раді з тобою був.. Що ж із того вийшло? Тілько боки потрутили та один розбишака трохи не вколошкав". (П. Куліш, Вибр., 1969, 177)
"А тут іще до їхніх хитрощів утрутився всесвітній шалапут, пустун, що тішиться муками смертних, крилате боженя, сліпе, що все бачить, одне слово - Амур, пещений синок Венерин. (Квітка-Основ'яненко. Пан Халявський 1966).
"Всі навзаводи трутили хлопцеві свої м'ячі, щоб і вони таке головокрутне літання зробили, та він, забравши три, почав підкидати їх усі разом. (В. Підмогильний. Місто).
P.S. Стосовно Левицького подав не перевіривши, визнаю. Щодо "Інститутки" подивився видання 1861 р. в наведенім мною рядку стоїть слово "втручив".
"Якби таку жінку та мені – я б її у комашню втручив, — нехай би пихкала!"

Витрутити - випхати, витягти. Словник говірок Одеської області.
А. Москаленко, Одеса, 1958, стор. 21.

"Польсько-галицьке слово, з латинської. Не годиться."(ц) Oleksa Rusyn папка

Oleksa Rusyn катеґорично проти Українськіх слів Латинського походження (а також всіх інших), але не проти якогось маразму на латиниці