Значення слова

Вторгатися — 1) Входити, вбігати, куди-небудь, пробиваючись силою через певну перепону, перешкоду. Входити, вбігати куди-небудь навально, без попередження і дозволу, здіймаючи шум. 2) Те саме, що втручатися.

Приклад вживання

Вторгаються гості непрохані в дім, заходять з парадного ходу (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954).

Походження

Калька з моск. вторгаться.

Слово додав

Перекладаємо слово вторгатися

вдиратися
7
Sherif Ermachenko 5 листопада 2021
5 листопада 2021

+++

5 листопада 2021

"Польсько-галицьке слово, з латинської. Не годиться." (ц) Oleksa Rusyn папка

впиратися
4
Sherif Ermachenko 5 листопада 2021
5 листопада 2021

+++

5 листопада 2021

"Польсько-галицьке слово, з латинської. Не годиться."(ц) Oleksa Rusyn папка

втручатися
4
Sherif Ermachenko 5 листопада 2021
5 листопада 2021

Слова цього кореня невживані в говірках більшої частини Русі.
"'Втрутити' а[рхаїчне] г[алицьке] п[ольське]; на В[еликій] У[країні] 'вкинути'": https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/77/mode/2up?q=втрутити .
"'Стручувати', 'стручую', 'струтити', 'стручу' а[рхаїчне] г[алицьке],
п[ольське] 'strącać'; на В[еликій] У[країні] невжив., тут - 'пхати', 'скидати'": https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/389/mode/2up?q=стручувати .
Такого взору примітки в Огієнка й про слова "відтрутити", "потрутити", "трутити", "струтити".
У "Кривому дзеркалі украінськоі мови" І. Нечуя-Левицького знаходимо: "Зовсім не вживаються слова ні в кого с пісьмеників, неначе йіх і в мові на Украіні нема: 'микаться', 'вмикуваться' ('мішаться', 'вмішуваться') ...". Це він, звісно, про те, що вони захаращували свою мову словами, як от "утручатися".

6 листопада 2021

папка FAQ на тему "панслависта" Oleksa Rusyn: "Польсько-галицьке слово["тека"], з латинської. Не годиться."(але совєтсько-російське, з Німецької "папка" -- годиться) та йн. яскраві взірці пранцюватого кацапізму.

6 листопада 2021

"Втрутити -- вкинути" та "стручувати -- пхати" взагалі ні до чого.

6 листопада 2021

<<<Такого взору примітки в Огієнка й про слова "відтрутити", "потрутити", "трутити", "струтити".>>>
Котрі теж ні до чого

А ще він не вживав "правило дев'ятки")
https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Правило_дев'ятки&oldid=33705059#Критика

Oleksa Rusyn, Ви готові відмовитися від "правила дев'ятки" яке було створене на замовлення і кошти цісарського уряду? http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=rm35_05

7 листопада 2021

Oleksa Rusyn, Хто намагається знищити нашу (Українську) мову, націю та державність: ви (кацапи) чи Поляки?

Oleksa Rusyn, Чи погоджуєтся Ви із наступною тезою: "Російська мова не має бути ніяким боком офіційною, ніхто її знати не мусить."?

6 листопада 2021

<<<Це він, звісно, про те, що вони захаращували свою мову словами, як от "утручатися".>>>
Тобто всі "захаращують", один Н.-Л. увесь в білому...

sum.in.ua: vtruchatysja http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61781-utruchatysja.html#show_point -- Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Пантелеймон Куліш...

Борцуни із "галицьким впливом" такі борцуни із "галицьким впливом": https://colonelcassad.livejournal.com/5032601.html

PS

"Микатися" має основне значення "вештатися".

6 листопада 2021

Тут Олекса явно зайшов у хмару, бо у селах Наддніпрянщини я не раз чув від старих людей слововжиток "утрутився", "потрутити", тож це зовсім не є галицьке слово.

6 листопада 2021

Мої примітки підперті моїми постереженнями мовного вжитку (передусім на Київщині) та примітками руських мовознавця й письменника, що я їх подав у переднішому дописі. Де саме на Наддніпрянщині Ви почули ці слова?

6 листопада 2021

С. Лозоватка, Криворіжського р-ону, Дніпровської обл. Звідти моя рідня по материній гілці.

7 листопада 2021

Sherif Ermachenko, "Панславист" Oleksa Rusyn -- звичайний кацап.

Тільки кацапи можуть казати "Польсько-галицьке слово, з латинської. Не годиться." тому-що мають зоолоґичну ненависть до Поляків (з тієї мабуть причини що в Поляків є честь), до Західної культури (свободи та демократії) і до Галичини, оскільки там їм не вдалося перетворити Українську мову на "сільський жаргон", і тому що Галичина стала символом збройного опору кацапським окупантам.

Але чому ми вслід за кацапами, такими як "панславист" Oleksa Rusyn маємо зневажати братні слов'янські мови, Українські діалекти, та класичну Латину знання котрої було обов'язковим для освіченої людини, а з освітою в Україні завжди було значно краще ніж у безґрамотних кацапів типу Oleksa Rusyn!

Згадаймо "Тараса Бульбу" Гоголя: сини Тараса Бульби вивчали в школі саме Латину (і ще -- Давньогрецьку). Також кацапські псевдорусини явно не в курсі, що основоположний твір Української літератури -- це є "Енеїда" Котляревського котра є пародією на Верґилія, себто на однойменний твір Латиною, котрий всі знали В ОРИҐИНАЛІ

7 листопада 2021

<зоолоґичну>...

7 листопада 2021

אלישע פרוש, Як Вам вдалося написати Українське слово???
:
:
:
:
:
FYI: Я не визнаю "правило дев'ятки" https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Правило_дев'ятки&oldid=33705059#Критика (там ще ніяк не згадуються фонеми [дж], [дз]. тобто знову ж таки: питання, яке це все має відношення до Української мови, залишається відкритим).

Також я не вважаю літеру Ґґ якоюсь "іжицею" що має вживатися в якомусь обмеженому (ким?) наборі слів.

Правопис-2019 дозволяє писати Ґґ ув власних назвах. Тобто, якщо "Зоолоґична" була б якоюсь вулицею в Римі, то в Правопису ніяких питань до Ґґ не було б. Тобто, до Української фонетики ці обмеження на літеру Ґґ відношення не мають.

Можна також звернутися до Лемківського діалекту Української мови де літера Ґґ вільно вживається.

PS

Щодо кацапізму Oleksa Rusyn ніяких зауважень та заперечень нема, що характерно: тільки проти забороненої кацапами літери Ґґ та маразматичного "правила дев'ятки"...

7 листопада 2021

אלישע פרוש, Oleksa Rusyn має до Поляків зоолоґичну ненависть. А Ви -- яку?

7 листопада 2021

Шерифе, люди з усяких куточків Русі спільно заселяли Дике поле. Було серед їх чимало й західняків. Тож нема чого й дивуваться, що в степовій Русі й на Слобожанщині знаходяться острови й острівці мовних з'явищ, поширених передусім на заході наших етнічних земель. Тож доводиться визначать, чи дуже вони поширені на наших землях узагалі та в серці країни осібно. І тут у пригоді стають словниці на взір Огієнкового "Стилістичного словника".

10 листопада 2021

Олексо, ви мало читаєте наших класиків, але щоб розвіяти всі сумніви і підкріпити свої слова, я наведу Вам кілька уривків з відомих та менш відомих творів:
"Кайдаш став кричати на невістку, що через неї зчинилася така буча, хотів навіть ударити, тоді втрутився Карпо й так відштовхнув батька, що той аж упав". (Нечуй-Левицький. Кайдашева сім'я).
"Якби таку жінку та мені – я б її у комашню втрутив, — нехай би пихкала!" (М. Вовчок. Інститутка).
"Що там думати, – м'яко втрутилась Меланія. – Коли вже до мене приїхали, то хай у мене й зупиняються. Хати не перележать!" (О. Гончар. Соняшники).
"Чекай, Гнате, — втрутився отаман. — Є і в тебе гожа дівчина. Того червінця віддай їй на дукачик.
(Іван Пільгук. Дуби шумлять).
Іва́н Іва́нович Пільгу́к (* 20 грудня 1899, місто Решетилівка, Полтавський повіт, Полтавська губернія — † 18 липня 1984) — український письменник, педагог та літературознавець.

10 листопада 2021

Ви не похитнули моєї думки, а навпаки.
Ви подали витяг не з "Кайдашевої сім'ї" Нечуя-Левицького, а з чиєгось стислого переказу його твору. Сам Нечуй-Левицький ніколи не вживав "від(-)", а вживав тілько "од(-)". І слова "трутитися" / "втручатися" в його творах теж годі й ськать.
Щодо "Інститутки": цей витяг з рукописа, чи першого видання, чи ще звідкись? Де й коли видано книжку, що з її взято уривка? Бо в нас, скажімо, заведено помилково цитувать із Шевченка: "Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає", а в рукописі читаємо "зострічає". Дієслово з подвійним префіксом "з-" + "у" галицьке, а с "зо-" (з давнього "съ-") - наддніпрянське.
Уривків з Гончаревих творів лучче взагалі ніколи не подавать, щоб щось довести. Бо цей радянський письменник писав офіційною взоровою українською, а не живою народною мовою. У його творах чимало і галицьких і московських мовних з'явищ.
Я не знаю Пільгука. Та почав читать і одразу натрапив на такі слова: "лише", "чекаючи", "плекана", "від-", "раніше", "зустрічах", "мушу" (із значінням "повинен", а не "присилуваний"), "валізка", "постійна", "втримаєш", "зойки", "приваблює", "одяг", "ЗА царським маніфестом". Самі західноукраїнські мовні з'явища. Чи то редактори спаскудили текст, чи то сам письменник набрався тих слів з якогось дива (бо були й такі, Нечуй-Левицький писав про їх). Тож нема віри й тому вривкові. А є, як і досі, віра своєму досвідові, що потверджується свідченнями мовознавця Огієнка й письменника Нечуя-Левицького.

10 листопада 2021

Гаразд, подам іще:
"От я й на раді з тобою був.. Що ж із того вийшло? Тілько боки потрутили та один розбишака трохи не вколошкав". (П. Куліш, Вибр., 1969, 177)
"А тут іще до їхніх хитрощів утрутився всесвітній шалапут, пустун, що тішиться муками смертних, крилате боженя, сліпе, що все бачить, одне слово - Амур, пещений синок Венерин. (Квітка-Основ'яненко. Пан Халявський 1966).
"Всі навзаводи трутили хлопцеві свої м'ячі, щоб і вони таке головокрутне літання зробили, та він, забравши три, почав підкидати їх усі разом. (В. Підмогильний. Місто).
P.S. Стосовно Левицького подав не перевіривши, визнаю. Щодо "Інститутки" подивився видання 1861 р. в наведенім мною рядку стоїть слово "втручив".
"Якби таку жінку та мені – я б її у комашню втручив, — нехай би пихкала!"

19 лютого

Витрутити - випхати, витягти. Словник говірок Одеської області.
А. Москаленко, Одеса, 1958, стор. 21.

7 листопада 2021

Бачимо, що в Грінченка слова на "-ичний" саме так й писалися: r2u.org.ua: *ичний

а "-ічний" не зустрічається в якості суфиксу: r2u.org.ua: *ічний

Слова на "--гичний" r2u.org.ua: *гичний (2)

Слова на "--гічний" r2u.org.ua: *гічний (0)

Але для школоти косорилої котра, що характерно, Українською писати не вміє, сталинсько-школотний маразм -- понад усе. Все інше -- "гигиги" і підлягає знищенню

naxoditi, naiti
3

http://oldrusdict.ru/dict.html#: наити "приблизиться, наступить, надвинуться, постигнуть, войти, вселиться, натечь (о жидкости), найти, отыскать, обнаружить, уличить, напасть, завоевать", находити "вступать, направляться, приходить, проявляться, нападать, вторгаться, делать нападение; идти (о дожде); случаться, находить, встречать, приходиться"; находъ "нападение, вторжение"; sum.in.ua: nakhodyty 2).

Slovotvarom ta düigeinïemy znacẽtnui tẽcne latinscomou <invadere> (→ ẽghel. invade, pran. invahir, port. embair/invadir; https://en.m.wiktionary.org/wiki/invado#Latin).
___
naxoditi/naiti + accusativum, abo: naxoditi/naiti + na + accusativum.
___
"Naidoxẽ ya Cozaré sédẽtya na gorax u lésex" (Perua Roussca Ueremeinna).

אלישע פרוש 5 листопада 2021
6 листопада 2021

WTF, WTF

6 листопада 2021

+++

7 листопада 2021

Oleksa Rusyn катеґорично проти Українськіх слів Латинського походження (а також всіх інших), але не проти якогось маразму на латиниці

10 листопада 2021

Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського):
Нахо́дити, сов. в. найти́ — 3) Проникать.
Зі мою з сіней находить у хату холод. Крим.

лізти
2

"Не хочу я туди лізти… там і без мене – любовний паралелепіпед". Юрій Лазірко
r2u.org.ua: Лізти

Петро Пшеничний 7 листопада 2021
7 листопада 2021

+++

перти, пертися
2

впира́тися, впе́ртися.
"В німецькі землі, у чужії претеся знову". Тарас Шевченко

Петро Пшеничний 7 листопада 2021
7 листопада 2021

+++

пхатися
2
Петро Пшеничний 7 листопада 2021
7 листопада 2021

+++

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями