Як в такому випадку побудувати речення?🤔 Саме «Прийшла навала(...)» чи якось інакше? «На нашу країну відбулась навала»? Хм, звучить, начебто, як правильне використання слова, але не звично якось. Не повністю розумію, як вживати це слово. Підкажіть, будь ласка. Тільки власний приклад, бо в Академічному Тлумачному словнику вже бачила, але ясності це не додало😅
У значення «воєнний напад».
У Академічному тлумачному словнику наводиться ще один приклад до слова «вторгнення», окрім зазначеного вище: «Задовго до вторгнення сюди кочових племен, яке сталося в кінці IX — на початку X століття, Ужгород був центром слов'янського племені білих хорватів (Наука і життя, 10, 1963, 47)».
Тому варіант «напад» так само можливий, як і інші, запропоновані користувачами
Дієслово "вторгнутися" походить від "торгати" - тягнути ривками, посмиками, різкими рухами; шарпати; ворушити, смикати, термосити (СУМ), яке є у класиків. Якщо комусь воно здається росіянізмом, то це якраз у російській мові немає інших слів, спорідненних с "вторгаться" и "отторгать", а у нас - поторгати, заторгати, торгатися. Корінь може набувати нових префіксів з розвитком мови. А навала, нашестя, втручання - цілком нормальні синоніми для вторгнення.
То чорт лисий, а не московське слово — пишу для вашого відома! Кругом одні кальки — там, де їх не видно.
То чёрт лысий, а не московское слово — пишу для вашего ведома! Кругом одни кальки — там, где их не видно.
Торгати, те саме що й торкати, але самої форми "вторгнення" в нашій мові немає. Правильніше би малося бути "вторгання" (дія за значенням торгати й торгатися), але і такого слова я ніде не бачив.
Сам я не знаю, чи це слово є зичене, але СУМ-11 зовсім не є добрим джерелом для визначення питомості слів. Радянський словник, заповнений рядянською словницею, радянськими прикладами з Леніном і Сталіним, московськими кальками, з позначенням звичних українських слів "діалектними", або взагалі викиданням слів зі словника. Не дарма цей словник "оновлюють" і доповнюють у вигляді СУМ-20. Також, хоч який письменник не є, й хоч звідки він не був, це не значе шо він/вона не здатний користати московські слова в своїх творах. На жаль.
Я згоден із Вами, що в СУМі є багато кальок і позначок про так звані діалектизми. Але й письменники радянської доби багато чого корисного в лексику внесли, загадайте хоча б гончарівське "впередзорець"(СУМ, до речі, його не містить). А зі вторгненням річ у тому, що це, повторюю, росіяни, очевидно, створили нове слово з нашим коренем (що показує активність мови), який з нашими, наприклад, могилянцями туди потрапив. Бо інших дієслів, крім вторгаться та отторгать, створених за цією фономорфологічною моделлю та семантикою проникнення всередину, в них немає, а у нас є, наприклад: втручатися, втрапляти, втаємничувати, втуляти. Тому навіть якщо воно й зафіксовано було вперше в рос. лексикографії, слово звучить по-нашому. Але хтозна, можливо, ще його відкопають у якихось текстах дорадянської доби.
вторгнення - якщо корень торг, то в-торг-нення, буде або втручання* в торг - як суперечку стосовно ціни, або ж підштовхування* в торг - як змушення до торгу стосовно власного майна.
*є в сусідніх значеннях
Звідки Ви взяли інформацію про те, що «вторгнення» від «торг» і що це саме в тому значенні, яке ви пропонуєте? Мені здається іспанським соромом ваше пояснення.
Змушення не має того ж сенсу, що і вторгнення. Запропонуйте, будь ласка, своє вживання цього слова у значенні «вторгнення».
Я бачу це приблизно так: «Вона вторгнулась (змусилась?) до мене в кімнату».
Або ж: «Відбулося вторгнення (змушення?) однієї країни в іншу».
Вам не здається використання слова «змушення» у значенні «вторгнення», як мінімум, не коректним? Якщо ми шукаємо відповідник, то він має відповідати початковому слову у будь-якій або ж у більшості ситуацій. Зі словом, що Ви запропонували, я цього не помічаю
Це те ж саме. Тільки без тільки. І там і там -ння і спільний корінь. З'ясування і з'ясовування. Яка різниця? Викладання предмету — ви ж не кажете викладовування. Поясніть, якщо можете, і я буду знати тонкощі. Пояснення і пояснювання.
Вторгнення — дія за значенням вторгнутися.
Оте несподіване вторгнення в чуже життя немов розсунуло вузькі рамки дотеперішнього Нелиного буття (Ірина Вільде, Сестри.., 1958).
Калька з моск. вторжение.
Перекладаємо слово вторгнення
Значення — потрапляти в середину, а не силувати ззовні.
Intervention
Як в такому випадку побудувати речення?🤔 Саме «Прийшла навала(...)» чи якось інакше? «На нашу країну відбулась навала»? Хм, звучить, начебто, як правильне використання слова, але не звично якось. Не повністю розумію, як вживати це слово. Підкажіть, будь ласка. Тільки власний приклад, бо в Академічному Тлумачному словнику вже бачила, але ясності це не додало😅
Почалась навала на нашу країну. Вони навалились. Пішли навалом.
Вторгнення добре слово.
До чого тут напад... Взагалі інше значення.
У значення «воєнний напад».
У Академічному тлумачному словнику наводиться ще один приклад до слова «вторгнення», окрім зазначеного вище: «Задовго до вторгнення сюди кочових племен, яке сталося в кінці IX — на початку X століття, Ужгород був центром слов'янського племені білих хорватів (Наука і життя, 10, 1963, 47)».
Тому варіант «напад» так само можливий, як і інші, запропоновані користувачами
Вторгнення не просто напад, а його особливий вид. Тому напад не підходить. Слово напад певно було вжито у поясненні, а не у якості сутями.
<У Академічному>
[ua] — zéu.
+
Дієслово "вторгнутися" походить від "торгати" - тягнути ривками, посмиками, різкими рухами; шарпати; ворушити, смикати, термосити (СУМ), яке є у класиків. Якщо комусь воно здається росіянізмом, то це якраз у російській мові немає інших слів, спорідненних с "вторгаться" и "отторгать", а у нас - поторгати, заторгати, торгатися. Корінь може набувати нових префіксів з розвитком мови. А навала, нашестя, втручання - цілком нормальні синоніми для вторгнення.
!
Якщо слово схоже, то одразу запозичення...
То чорт лисий, а не московське слово — пишу для вашого відома! Кругом одні кальки — там, де їх не видно.
То чёрт лысий, а не московское слово — пишу для вашего ведома! Кругом одни кальки — там, где их не видно.
Торгати, те саме що й торкати, але самої форми "вторгнення" в нашій мові немає. Правильніше би малося бути "вторгання" (дія за значенням торгати й торгатися), але і такого слова я ніде не бачив.
Вторгання +
вторгнення є у СУМ-і, зокрема подається приклад з Ірини Вільде, а вона з Буковини, живучи потім у Львові.
Сам я не знаю, чи це слово є зичене, але СУМ-11 зовсім не є добрим джерелом для визначення питомості слів. Радянський словник, заповнений рядянською словницею, радянськими прикладами з Леніном і Сталіним, московськими кальками, з позначенням звичних українських слів "діалектними", або взагалі викиданням слів зі словника. Не дарма цей словник "оновлюють" і доповнюють у вигляді СУМ-20. Також, хоч який письменник не є, й хоч звідки він не був, це не значе шо він/вона не здатний користати московські слова в своїх творах. На жаль.
Я згоден із Вами, що в СУМі є багато кальок і позначок про так звані діалектизми. Але й письменники радянської доби багато чого корисного в лексику внесли, загадайте хоча б гончарівське "впередзорець"(СУМ, до речі, його не містить). А зі вторгненням річ у тому, що це, повторюю, росіяни, очевидно, створили нове слово з нашим коренем (що показує активність мови), який з нашими, наприклад, могилянцями туди потрапив. Бо інших дієслів, крім вторгаться та отторгать, створених за цією фономорфологічною моделлю та семантикою проникнення всередину, в них немає, а у нас є, наприклад: втручатися, втрапляти, втаємничувати, втуляти. Тому навіть якщо воно й зафіксовано було вперше в рос. лексикографії, слово звучить по-нашому. Але хтозна, можливо, ще його відкопають у якихось текстах дорадянської доби.
(≖᷆︵︣≖)
+
Інтервенція ще!
Лацина — не годиться.
фтарже́нїє — вде́ртя́
фто́рґнуцца — вде́ртися
вторгнення - якщо корень торг, то в-торг-нення, буде або втручання* в торг - як суперечку стосовно ціни, або ж підштовхування* в торг - як змушення до торгу стосовно власного майна.
*є в сусідніх значеннях
Ем... Я б поставила дизлайк, але тут такої функції немає
аргументуйте будь ласка
Звідки Ви взяли інформацію про те, що «вторгнення» від «торг» і що це саме в тому значенні, яке ви пропонуєте? Мені здається іспанським соромом ваше пояснення.
Змушення не має того ж сенсу, що і вторгнення. Запропонуйте, будь ласка, своє вживання цього слова у значенні «вторгнення».
Я бачу це приблизно так: «Вона вторгнулась (змусилась?) до мене в кімнату».
Або ж: «Відбулося вторгнення (змушення?) однієї країни в іншу».
Вам не здається використання слова «змушення» у значенні «вторгнення», як мінімум, не коректним? Якщо ми шукаємо відповідник, то він має відповідати початковому слову у будь-якій або ж у більшості ситуацій. Зі словом, що Ви запропонували, я цього не помічаю
-
Вторгання замість вторгнення.
То це ж те саме, тіки тривала дїя.
Це те ж саме. Тільки без тільки. І там і там -ння і спільний корінь. З'ясування і з'ясовування. Яка різниця? Викладання предмету — ви ж не кажете викладовування. Поясніть, якщо можете, і я буду знати тонкощі. Пояснення і пояснювання.
Слова "вторгнення" нема ні у дореволюційних, ні довоєнних словниках, тож це слово кальковане.
Читайте, будь ласка, приклади, до того, як додавати.
«Оте несподіване вторгнення в чуже життя немов розсунуло вузькі рамки дотеперішнього Нелиного буття (Ірина Вільде, Сестри.., 1958)»
Навала на життя? Це навмисно такий приклад даєте, щоб заплутати?
Приклад дається для вставки перекладу і впевненості в тямі.
"Вторгнення в чуже життя" - "втручання в чуже життя".
"Навала", "напад" стосуються до війни, вмикайте логіку.
Хіба це СІП? З якого дива його міняти? Практично усі наведені відповідники - синоніми, крім притягнутих за вуха...