У значення «воєнний напад».
У Академічному тлумачному словнику наводиться ще один приклад до слова «вторгнення», окрім зазначеного вище: «Задовго до вторгнення сюди кочових племен, яке сталося в кінці IX — на початку X століття, Ужгород був центром слов'янського племені білих хорватів (Наука і життя, 10, 1963, 47)».
Тому варіант «напад» так само можливий, як і інші, запропоновані користувачами

Вторгнення не просто напад, а його особливий вид. Тому напад не підходить. Слово напад певно було вжито у поясненні, а не у якості сутями.

<У Академічному>

[ua] — zéu.

Правильний переклад: то чорт лисий, а не московське слово - пишу для вашого розуміння! Повсюдно є самі кальки - там, де їх не видати.

Вторгання +

вторгнення є у СУМ-і, зокрема подається приклад з Ірини Вільде, а вона з Буковини, живучи потім у Львові.

Сам я не знаю, чи це слово є зичене, але СУМ-11 зовсім не є добрим джерелом для визначення питомості слів. Радянський словник, заповнений рядянською словницею, радянськими прикладами з Леніном і Сталіним, московськими кальками, з позначенням звичних українських слів "діалектними", або взагалі викиданням слів зі словника. Не дарма цей словник "оновлюють" і доповнюють у вигляді СУМ-20. Також, хоч який письменник не є, й хоч звідки він не був, це не значе шо він/вона не здатний користати московські слова в своїх творах. На жаль.

Я згоден із Вами, що в СУМі є багато кальок і позначок про так звані діалектизми. Але й письменники радянської доби багато чого корисного в лексику внесли, загадайте хоча б гончарівське "впередзорець"(СУМ, до речі, його не містить). А зі вторгненням річ у тому, що це, повторюю, росіяни, очевидно, створили нове слово з нашим коренем (що показує активність мови), який з нашими, наприклад, могилянцями туди потрапив. Бо інших дієслів, крім вторгаться та отторгать, створених за цією фономорфологічною моделлю та семантикою проникнення всередину, в них немає, а у нас є, наприклад: втручатися, втрапляти, втаємничувати, втуляти. Тому навіть якщо воно й зафіксовано було вперше в рос. лексикографії, слово звучить по-нашому. Але хтозна, можливо, ще його відкопають у якихось текстах дорадянської доби.

У галицьких письменників, навіть 19 ст., не рідко трапляються московизми, напр. у корінного галичанина Тимофія Бордуляка (1863-1936) бачив "виключно", так що галичани, аж ніяк не показники чистоти мови.

<"виключно", "іменно">

Ne moscòusca slova.

А які, "виключно" - калька "исключительно", українською, "винятково".

uicleucyno = exclusively

uineatcovo = exceptionally

аргументуйте будь ласка

Звідки Ви взяли інформацію про те, що «вторгнення» від «торг» і що це саме в тому значенні, яке ви пропонуєте? Мені здається іспанським соромом ваше пояснення.

Змушення не має того ж сенсу, що і вторгнення. Запропонуйте, будь ласка, своє вживання цього слова у значенні «вторгнення».

Я бачу це приблизно так: «Вона вторгнулась (змусилась?) до мене в кімнату».

Або ж: «Відбулося вторгнення (змушення?) однієї країни в іншу».

Вам не здається використання слова «змушення» у значенні «вторгнення», як мінімум, не коректним? Якщо ми шукаємо відповідник, то він має відповідати початковому слову у будь-якій або ж у більшості ситуацій. Зі словом, що Ви запропонували, я цього не помічаю

Це те ж саме. Тільки без тільки. І там і там -ння і спільний корінь. З'ясування і з'ясовування. Яка різниця? Викладання предмету — ви ж не кажете викладовування. Поясніть, якщо можете, і я буду знати тонкощі. Пояснення і пояснювання.

Трохи про тонкощі є https://ukrainian.stackexchange.com/a/6930/9 Самому хотілось би більше знати.