http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48167-prysilok.html#show_point

Див. Фермер – свійник
Фермерство – свійництво
Фермерський – свійницький

méstély (méstéli, méstéliõ)
Вимова: {ˈmʲi͡estʲilʲ ~ ˈmʲi͡estʲelʲ}, méstéli {ˈmʲi͡estʲilɪ ~ ˈmʲi͡estʲelɪ}, méstéliõ {ˈmʲi͡estʲilʲːʊ ~ ˈmʲi͡estʲelʲːʊ}.

http://oldrusdict.ru/dict.html#: мѣстѣлица "маленька ферма, agellus".

ЕСУМ: "рух" : рухи́ня - «рух; велике господарство»

Від "кмет; кміт; кметь".
Див. фермер
ЕСУМ: КМЕТЬ «селянин, господар; тямуща людина».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23303-kmet.html#show_point
Схоже як у словінській.

r2u.org.ua: підварок

Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Ферма – звя́зень (-зня);
• ф. арочная – з. лукови́й;
• ф. балочная – з. трямови́й;
• ф. ветровая – з. противітро́вий;
• ф. висячая – з. висни́й;
• ф. выпуклая – з. опу́клий;
• ф. главная – з. головни́й;
• ф. двухшарнирная – з. двосуста́вний;
• ф. клепанная – з. нюто́ваний;
• ф. консольная – з. консо́льний;
• ф. коробчатая – з. коробча́стий;
• ф. круглая – з. кру́глий;
• ф. линзовидная – з. сочкува́тий;
• ф. мостовая – з. мостови́й;
• ф. наружная – з. надві́рний;
• ф. наветренная – з. наві́тряний;
• ф. об’емная – з. обсяго́вий;
• ф. параболическая – з. параболі́чний;
• ф. подветренный – з. заві́тряний;
• ф. подкосная – з. косяко́вий;
• ф. под’емистая – з. виги́нистий;
• ф. поперечная – з. попере́чний;
• ф. приподнятая – з. пі́днятий;
• ф. пространственная – з. просторо́вий;
• ф. разборная – з. розбірни́й;
• ф. раскосная – з. косце́вий;
• ф. решетчатая – з. ґратча́стий;
• ф. рыбовидная – з. рибува́тий;
• ф. свободнолежащая – з. вільноле́жний;
• ф. серповидная – з. серпува́тий;
• ф. стропильная – з. крокво́вий;
• ф. трапецевидная – з. трапезува́тий;
• ф. трехшарнирная – з. трисуста́вний;
• ф. четырехгранная – з. чотиригранча́стий.

Сільськогосподарська виробнича одиниця із знаряддями і засобами виробництва, з ділянкою землі, худобою sum.in.ua: ghospodarstvo

Підва́рок — ферма (з Словаря Грінченка).

На будову слова могли повпливати слова чужих мов, але самі українці слова сприйняли й адаптували як похідне від слова підві́р’я (альтернативна діялектна назва подві́р’я).

ЕСУМ: блуква «вигін, пасовисько».