—
ПРИСІ́ЛОК, лка, чол. Невелике село, розташоване поблизу більшого, або частина великого села. — Я родом з присілка Скрипчинців, — промовила Нимидора (Нечуй-Левицький, II, 1956, 174)
до чого тут взагалі - присілок? - Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 438.
méstély (méstéli, méstéliõ)
Вимова: {ˈmʲi͡estʲilʲ ~ ˈmʲi͡estʲelʲ}, méstéli {ˈmʲi͡estʲilɪ ~ ˈmʲi͡estʲelɪ}, méstéliõ {ˈmʲi͡estʲilʲːʊ ~ ˈmʲi͡estʲelʲːʊ}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: мѣстѣлица "маленька ферма, agellus".
Див. Фермер – свійник
Фермерство – свійництво
Фермерський – свійницький
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Ферма – звя́зень (-зня);
• ф. арочная – з. лукови́й;
• ф. балочная – з. трямови́й;
• ф. ветровая – з. противітро́вий;
• ф. висячая – з. висни́й;
• ф. выпуклая – з. опу́клий;
• ф. главная – з. головни́й;
• ф. двухшарнирная – з. двосуста́вний;
• ф. клепанная – з. нюто́ваний;
• ф. консольная – з. консо́льний;
• ф. коробчатая – з. коробча́стий;
• ф. круглая – з. кру́глий;
• ф. линзовидная – з. сочкува́тий;
• ф. мостовая – з. мостови́й;
• ф. наружная – з. надві́рний;
• ф. наветренная – з. наві́тряний;
• ф. об’емная – з. обсяго́вий;
• ф. параболическая – з. параболі́чний;
• ф. подветренный – з. заві́тряний;
• ф. подкосная – з. косяко́вий;
• ф. под’емистая – з. виги́нистий;
• ф. поперечная – з. попере́чний;
• ф. приподнятая – з. пі́днятий;
• ф. пространственная – з. просторо́вий;
• ф. разборная – з. розбірни́й;
• ф. раскосная – з. косце́вий;
• ф. решетчатая – з. ґратча́стий;
• ф. рыбовидная – з. рибува́тий;
• ф. свободнолежащая – з. вільноле́жний;
• ф. серповидная – з. серпува́тий;
• ф. стропильная – з. крокво́вий;
• ф. трапецевидная – з. трапезува́тий;
• ф. трехшарнирная – з. трисуста́вний;
• ф. четырехгранная – з. чотиригранча́стий.
Сільськогосподарська виробнича одиниця із знаряддями і засобами виробництва, з ділянкою землі, худобою 
sum.in.ua: ghospodarstvo
Від "кмет; кміт; кметь".
Див. 
фермер
ЕСУМ: КМЕТЬ «селянин, господар; тямуща людина».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23303-kmet.html#show_point
Схоже як у словінській.
Підва́рок — ферма (з Словаря Грінченка).
На будову слова могли повпливати слова чужих мов, але самі українці слова сприйняли й адаптували як похідне від слова підві́р’я (альтернативна діялектна назва подві́р’я).
"Хутір" теж чуже.
По-перше, неясно.
По-друге, як чуже, то чого ж Ви додаєте?
У мене на селі всі кажуть хутір. І вечори на хуторі поблизу диканьки всі розуміють. Не всі чужі слова одкидати. Ну але це моя мисель, Ви, штений добродію, можете мати це слово немиле.
Жнива,пожинати
Одержувати що-небудь унаслідок зробленого, здійсненого; користуватися наслідками зробленого, здійсненого.
– Можні пожинають те, що посіяли. Хто вимагав сліпої покірливості, зазнає тепер сліпої ярості. (П. Загребельний
sum.in.ua: derzhava
Наголос радше на перший склад
r2u.org.ua: підварок
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Фе́рма = ху́тір.
Гарне слово. +
+++
—
Це вже якась повна дурня.
Хутір це хутір, ферма це ферма.
Навіщо збіднювати мову?
Ськайте інше слово. Ідіть краще на хутір метеликів ловити. 😂🤦♂️
Хутір це і є хверма.
—
Нині це різні тями.
Хутір може й не бути фермою, й навпаки
Чуже слово
goroh.pp.ua: Хутір
—
По-перше, чуже. По-друге, це не те
ху́тір — лише коли мається на увазі відо́кремлене невелике господарство / оселя; це вужче значення, не загальна заміна для кожної ферми.