Значення слова
Фіта — назва літери Ѳ.
Приклад вживання

Л. В. Успенський стверджує, що в адресному довіднику Петербурга за 1902 рік можна було знайти і «Федоровых», і «Ѳедоровых», причому перших налічувалося близько 400 осіб, а других — всього 11.

Походження
Варіанти написання
тета, ѳита, ѳета, хвтета, фетюк, ѳетюк
Слово додав

Перекладаємо слово фіта

те́та
2

Ѳеофан — Теофан
Ѳаддей — Тадей
Еѳір — етер

Невідь Хто 8 квітня 2023
8 квітня 2023

😁🤦‍♂️

9 квітня 2023

Він "етер" у галицькій правописній традиції, перейнятої з польської мови.

9 квітня 2023

Болгарська також з ляської перейняла.

9 квітня 2023

Із німецької (Български етимологичен речник, том I, ст. 513: https://ibl.bas.bg/lib/ber/#page/608/mode/1up).

9 квітня 2023

Маю трішки інший здогад. Річ у тім, що в античні часи буква Θ позначала якраз-таки придиховий звук [tʰ] (приклад вимови: https://www.youtube.com/watch?v=f3PzY9x0GzI). Реконструкції давньогрецької вимови слова αἰθήρ в різні часи можете ввидіти тут: https://en.wiktionary.org/wiki/αἰθήρ#Ancient_Greek. Саме в античну добу латина жваво черпала з грецької мови слова, тому в римлян і лишився той придиховий [tʰ], який записували двознаком th. А згодом почали вимовляти то просто як [t], і таку вимову ширили по всій католицькій Європі. (https://en.wiktionary.org/wiki/aether#Latin)

Уже в пізні античні часи вимова грецького Θ зсунулася від придихового [tʰ] до [θ]. А слов'яни, що з 7-8 століть (чи раніше, вже не пригадую) з'явилися на Балканах і мали зв'язки з Візантією, тої придихової вимови вже, либонь, і на застали, тому ладили те [θ] під свою фонетику.

Ну, може воно й не так було, як я собі гадаю...

9 квітня 2023

У латинській, здається, ніколи не було придихового /tʰ/. Вони взяли від греків лише письмо <th>, котрим передавали грецьке <θ>, хоча ніколи самі не вимовляли його як [tʰ]. Схожим чином давньогрецьке глухе [ r̥ ] (фонемно /r/) латинською деколи записували через <rh> ( https://youtu.be/5Q3eXyzGZcg?t=748 ), <υ> як <y>, хоча самі не вимовляли його як [y] ( https://youtu.be/lzn9PZ2SFWE?t=438 ), а <φ> та <χ> передавали як <ph> та <ch> через їх давнішу вимову як /pʰ/ і /kʰ/ відповідно ( https://youtu.be/5lcIcYFveII?t=470 ).

9 квітня 2023

А, навіть так... Дякую за видива, треба буде ознаймитися мені.

9 квітня 2023

То вся подяка тому каналу :)

хвита
1
Oleksa Rusyn 8 квітня 2023
8 квітня 2023

За вашою логікою нам треба геть зректися Ф?

8 квітня 2023

-
«хв» дає від «φ», а не від «ѳ».

8 квітня 2023

Хведір https://archive.org/details/libgen_00863691/page/562/mode/1up?q=Хведір
Хома ("хв" спростилось до "х" перед губним голосним) https://archive.org/details/libgen_00863691/page/561/mode/1up?q=Хома
Пархім (таке саме спростіння хв => х перед давнім "о") https://archive.org/details/libgen_00863691/page/559/mode/1up?q=Пархім

9 квітня 2023

фіта
1
Ярослав Мудров 9 квітня 2023
9 квітня 2023

-
Змосковщена вимова. Букву "η" у нас заведено передавать буквою "и".

15 квітня 2023

Це якщо з старогрецької брали слово, а з новогрецької — і

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
8 квітня 2023

До Чистилища

8 квітня 2023

+, для чого нам перекладати літери чужого алфавіту?

8 квітня 2023

Не перекладать, а називать їх згідно з нашими мовними звичаями.

8 квітня 2023

До речі про ці мовні звичаї, кажуть усюди, що літера ф нам чужа, але мені здається, що вже це застаріле твердження, оскільки ф ми кажемо — отже не чуже.

Поділитись з друзями