Це на вас дається взнаки дуже поширена серед московськомовних українців звичка перекладать кожне московське слово українським і гадать, що весь такий переклад буде зразком української мови, а не московської українськими словами. З вас такий був би перекладач, як із свині балерина.
так то він хороше питання поставив, хоч і набридливою манерою, мені теж тепер цікаво
Та я вже одповів на його. Слова годиться перекладать не самі, а в околиці. Наприклад: "гетеросексуальні контакти" – "любощі / злягання з противним родом", "гетеросексульна жінка" – "охотниця до чоловіків / противного роду" тощо.
Ay, ne slovo-u-slovo, ta coli u iné slougoualné ("functional, functioning") móuvé e ocremo imea pricmêtui, to imeity bouti i u rousscé.
Де такий закон?
Такий закон на ділі майже завжди, насправді рідко коли не так, якщо говорити саме про слова, а не хороший художній переклад речення. Навіть всілякі дивні дієприкметники російської зазвичай можна висловити, хоча таких форм нема, чи всілякі віддієслівні англійської - то що вже казати про іменник, про лишень назву людини, ще й просто за дією чи вподобанням
І взагалі, досить глянути на вжиток - і без цих слів завжди знаходять щось щоб назвати гомо- чи гетеро-; в народній мові не впевнений про друге, але перше точно має списки слів
Я вас не розумію. Якось плутано ви висловились, як на мене. Що таке перше та друге?
Я кажу за те, що не конче треба одне чуже слово передавать одним українським. А ви за що?
Гомо- та гетеро-. Я два коментарі написав про те, що звісно не конче, але майже завжди є відповідник
Та от чи завсіди він утворений по українських мовних звичаях чи таки переличкований з московського слова?
<Де такий закон?>
Mene puitaiete? Ne ròzouméiõ.
《Mene puitaiete? Ne ròzouméiõ.》
Де такий закон, щоб на кожне чуже слово було одне руське?
І взагалі, ну хай два слова, якщо дуже некрасиво складається і не треба обов'язково одного, але це вже до краю доводите
Беру до відома вашу думку. Може, подасте ще й доводи до неї?
Роду? Чому не статі/полу?
Як видно із Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/56529-stat), стать — це більше "стан" чи "статус", як біологічний рід.
Ось витяг із "Словаря":
Стать, -ти, ж. 1) Состояніе, положеніе. Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. Мкр. Г. 18. Він козак, його така стать (щоб воювати). О. 1861. XI. Кух. 9. жіно́ча ста́ть. Женщины. В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. Св. Л. 76. дівоча стать, чоловіча стать. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. Васильк. у. 3) Манеръ. Се все на одну стать. Кост. (О. 1862. VI. 45). Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать. Г. Барв. 454.
Під первим значінням подано сполуки ⟨чоловіча стать⟩, ⟨жіноча стать⟩, аж ось — ⟨дівоча стать⟩.
Тут певно кажуть не за біологічний рід, бо дівки та жінки — одного біологічного роду. Це схиляє до думки, що й ⟨жіноча стать⟩ не значить біологічний рід, а заміжнє жіноцтво (заміжні жінки). Так само і ⟨чоловіча стать⟩.
Та й рід самого слова — од дієслова ⟨стати⟩, наводить на таку думку.
А до слова ⟨піл⟩ — його в такому значінні не вживано. Замість того слово ⟨пола́⟩ засвідчено в ЕСУМ із значінням "рід". Але не можу нічого сказати щодо його через нестачу прикладів ужитку. ЕСУМ шле до Шухевичової "Гуцульщини", але я там поки цього слова не знайшов.
Якщо найдете, напишіть, прошу.
👌🤝
У вас як людини з цікавістю до мови аж надто обмежений словниковий запас. Розвивайтесь здорові!
Сута дурня - це коли вкрайинська мова.
Так отож.
Для наукового терміну — дурня та й годі
Ще ніжками потупайте, щоб додать доводу науковості.
Гетеросексуалізм — різностатність
любить противну душу - протилежну
Ну ў нас часто кажуть натурал
Але чомусь в нас завжди відповідають "натурал "
тяжіє до гиної статі
έτερος значить "один з двох" (гетерогенний, гетерохромія)
можливо краще було заносити назви сексуальностей на -ість, але йшов за тим що бісексуал вже є на сайті, та й гей і лесбійка
Ya buimy guiliu tuoriti strogo œd:
‹inxy-› za "hetero" — prn. ('porœunaite'): dgr. έτερος ← pie. *sem- "odin, sam" + pie. *-ter- → *sem-ter- "inxy = *other than one" ta rous. ‹inxyu (inyu (*(г/йинь, (г/й)ин(ь)ш(-), (г/й)ин(ь)ч-, йен(ь)ш-, йен(ь)ч-)› "other" ← *in- *one" + prasl. *-yus-(-y-), ta
‹pol-, pœul-› za "sexual" — prn. lat. ‹sexus› ← pie. *sek- "teati, rézati, sécti, déliti =› poloviti, déliti na [dué] polui", t.b. "sexus, sex" e *"délyên na dué polui, polôulên", i rous. ‹pola› "sex" (SIRM IV, 485: ‹пола́›³ "рід", œd *pol- "a half").
Tomou rousscoiõ "heterosexual" boulo bui cyto he:
‹inxyopolen› ci ‹ixyopoleny› ci ‹inxyopolœu› i za imea pœdstatui i za imea primêtui.
___
inxyopolen
/ˌɪn(ʲ)ʃoˈpolən/, [ɪn(ʲ)ʃ-, ɦɪn(ʲ)ʃ-, jɪn(ʲ)ʃ-, ɪn(ʲ)t͡ʃ-, ɦɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɘn(ʲ)ʃ-, jɘn(ʲ)t͡ʃ-]
inxyopœuln-
/ɪn(ʲ)ʃopʏl(ʲ)n-/, [ɪn(ʲ)ʃ-, ɦɪn(ʲ)ʃ-, jɪn(ʲ)ʃ-, ɪn(ʲ)t͡ʃ-, ɦɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɘn(ʲ)ʃ-, jɘn(ʲ)t͡ʃ- ; pʏ-, pʉ-, py-, p(ʷ)i͡β̞, piʷ-, pɥ͡i-, pʉ͡œ-, pu͡ɵ-, pʉ͡ɪ-, pʉ͡ɞ- ; lʲn-, ʎn-, jn-, ln-, wn-, nn-]
inxyopoleny (inxyopolenyu)
/ˌɪn(ʲ)ʃoˈpoləɲ/, [ɪn(ʲ)ʃ-, ɦɪn(ʲ)ʃ-, jɪn(ʲ)ʃ-, ɪn(ʲ)t͡ʃ-, ɦɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɘn(ʲ)ʃ-, jɘn(ʲ)t͡ʃ-]
inxyopœulny-
/ɪn(ʲ)ʃopʏl(ʲ)ɲ-/, [ɪn(ʲ)ʃ-, ɦɪn(ʲ)ʃ-, jɪn(ʲ)ʃ-, ɪn(ʲ)t͡ʃ-, ɦɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɘn(ʲ)ʃ-, jɘn(ʲ)t͡ʃ- ; pʏ-, pʉ-, py-, p(ʷ)i͡β̞, piʷ-, pɥ͡i-, pʉ͡œ-, pu͡ɵ-, pʉ͡ɪ-, pʉ͡ɞ- ; lʲɲ-, ʎɲ-, jɲ-, lɲ-, wɲ-, ɲɲ-]
inxyopolœu
/ˌɪn(ʲ)ʃoˈpolʉw/, [ɪn(ʲ)ʃ-, ɦɪn(ʲ)ʃ-, jɪn(ʲ)ʃ-, ɪn(ʲ)t͡ʃ-, ɦɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɘn(ʲ)ʃ-, jɘn(ʲ)t͡ʃ- ; -lʏw, -lʉw, -lyw, -lʷiw, -lʉ̯͡œw, -lʷɵw, -lʉ̯͡ɪw, -lʉ̯͡ɞw]
inxyopolôu-
/ˌɪn(ʲ)ʃoˈpolow-/, [ɪn(ʲ)ʃ-, ɦɪn(ʲ)ʃ-, jɪn(ʲ)ʃ-, ɪn(ʲ)t͡ʃ-, ɦɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɪn(ʲ)t͡ʃ-, jɘn(ʲ)ʃ-, jɘn(ʲ)t͡ʃ- ; -low-, -lo̝w-, -luw-]
Я пам'ятаю, що добродій Поруш казав, що йому це слово не любо — чи то через багатозначність, чи щось таке, та за чужий рід мови, неначе, не було
— за 'іншопільного', 'іншопільнього' та 'іншополового'. Бо як Ви самі були писали під Максовим Мелетневим словом ⟨иншостатник⟩: »Se znacity xuiba toho, ou coho e inxya staty«. Нічого не вказує на те, що особа охоча до противного роду
Ne do rodou a do polou. Rœd (ci iesce yaco œd *ord-) e „gender“, a za „sexus“ nicy liepcha za ‹pœl› neyma, darma ci e stœyceno u rousscœy moúvie. Tó slovo ‹staty› za „sexus“ e cyto mi vadi tam.
Cyto do yna pocépa, u rousscœy móuvie yix ymaié stati a bui odin perédau i tó znaceigne „-alis“ u „-sexualis“, a odin, za potrébui, tó znaceigne „possessing sex“. Crœmy toho, ya biex, viedie, zaboü ógy ysé sliedjne znaceigne rousscà móuva vuirazity ynomy bezpocépomy primeitnomy: inchopœl, inchopola, inchopolo.
___
Ta ya pomietix inchõ riecy radno ysomou obgovoreignou: rœzniça meidj greçscuimi έτερος ta άλλος. Olni tó sliedjne znacity rœzeny u medjax tohoge rodou ceoho, tó pervche znacity rœd rœzen. Tocdie, greçscomou „άλλο•“ teacné scorieye ‹drougo•›, a ‹incho•, inche•› bõdé tacui „έτερο-“.
@אלישע פרוש
Se znacity xuiba toho, ou coho e inxya staty. -
Мабуть поки це найкраще (правда б через і- писав)
Взагалі мені хочеться десь -люб всунути, щоб було конкретніше, але і стать викидати таке собі, то найлегше мабуть так
Не згоджуюсь із вами, бо поділяю Єлисієву думку: иншостатник – особа иншої статі. Та до того ж іще й слово "стать" многозначне.