Значення слова

Лесбійка — жінка, яка має сексуальний потяг до осіб своєї ж статі.

Приклад вживання

Буч — маскулінна лесбійка.

Походження

від фр. lesbienne

Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово лесбійка

бабійка
3
Володимир Книр 15 березня 2021
25 листопада 2021

А гей - дідійко? 🧐😜

lesbiéna (lesbyéna) ; lesbiénuini (lesbyénuini)
3

{lezˈbʎɜnɐ}; {lezˈbʎɜnɘ̞nɪ ~ lezˈbʎɜnɤnɪ ~ lezˈbʎɜnɯnɪ}.

Від lesb-, назви грецького острова Лесбос, творено чепенем -ién- (-yén-) значення походження людини за місцевістю, з парадигматичним -а жіночого роду чи -uini ймен жіночого роду.

אלישע פרוש 16 березня 2021
17 березня 2021

Ми ж говоримо не про жительок острова.

17 березня 2021

А де я про жительки кажу?

17 березня 2021

Взагалі-то перекладаємо слово на українську.

17 березня 2021

И?

17 березня 2021

А що таке "И" українською?

17 березня 2021

👍 Гарне запитання 😊

17 березня 2021

Те саме що <и> на початку йинших слів, де воно має бути.

19 березня 2021

не пойняв...

22 вересня 2021

Де "ос" загубили?

24 вересня 2021

Cyto za <ос>?? Закінчення? А що, в чуджім слові є <os>??

24 вересня 2021

То як це читати? Лесбина, чи лесбієна, а друге це лесбієнини? Я не розумію Вашого письма.

24 вересня 2021

Не має в руській мові бути одної єдиної вимови. Не хочете розуміти, не треба. Тільки не треба те скрізь повторювати. Ще раз, було би можливо руські слова — як слід — писати кирилицею, писав бим. У записах lesbié- чи з lesbyé- суть літери <i, y> тут узаємозамінні. Мій правопис є дуже розроблений, але конечної версії в усіх пунктах не має. Головне є тут передати фонематичну та морфологічну структури слова, й той запис то передає — з <i> чи з <y>. І lesbié-, і lesbyé- значать той самий фонематичний та морфологічний склад слова, й охоплюють той самий набір вимов. Деякі з тих вимов є в мене дано в коментарі під словом. Уперто не читаєте? Крім /ˈbʎɜ/ може там бути й вимова [bj]. То є як зо словом pamẽty, напр.; може бути й [ˈpɑmjɜtʲ], i [ˈpɑmjætʲ], і [ˈpɑmjetʲ], і [ˈpɑmetʲ], і [ˈpɑmɳetʲ], і [ˈpɑmnætʲ], й очевидно, що написання <пам'ять> є незадовільне. Можете, коли Вам то поможе, ототожнити другий склад зо словами "дерев'яний" чи "полум'яний", але й у сих словах, застерігаю, вимова може бути не одна.
Форму з суфіксом <-uini> фемінітивів додав ім як варіант; то є старіша (архаїчна) форма, новіший/пізніший відповідник якої є суфікс <-uinya> (в записах кирилицею зустрічається й <-иня>, й <-еня> — щонайменше, й то є те саме, бачите? Тобто кирилицею неможливо записати й одне, й друге, й третє, й четверте в один спосіб. Архаїчну форму суфікса <-uini> є в руській мові збережено, напр., у бойківськім діалекті в слові /ɣ̞ə̞rˈkɤnɪ/ "Greek woman", тобто пишемо її: grycuini, що в инших говірках може мати й такі вимови: [ɣ̞rɪˈkɤnɪ], [ɣ̞rɪˈkɘnɪ], [ɣ̞rɪˈkʲɘnɪ], [ɣ̞rɪˈcɘnɪ], [ɣ̞rə̞ˈkɤnɪ], [ɣ̞rə̞ˈkɘnɪ], [ɣ̞rə̞ˈkʲɘnɪ], [ɣ̞rə̞ˈcɘnɪ], [ɣ̞rə̞ˈkɘni], [ɣ̞rə̞ˈkʲɘnɪ], [ɣ̞rə̞ˈcɘnɪ], [ɣ̞rə̞ˈkinɪ], [ɣ̞rə̞ˈkini], [ɣ̞rə̞ˈcinɪ], [ɣ̞rə̞ˈcini], ба й [ɣ̞rə̞ˈt͡ʃinɪ], [ɣ̞rɪˈt͡ʃinɪ], [ɣ̞rə̞ˈt͡ʃini], [ɣ̞rɪˈt͡ʃini]. Тож як є ми Вам кириличними літерами пояснити, як читати grycuini, чи lesbiéna, lesbiénuini чи будь-яке інше слово??

30 вересня 2021

Та годі стінити вже дурня, кирилиця та латиниця є просто набір букв, а вимову визначає домовленість на офіційному рівні, як читати яку букви та сполуки букв. Те ж саме слово Ви спокійно могли записати би як лесбиѣна (чи лесбиéна, не зрозумів що значить é - ѣ чи наголошене е) або лесбьѣна (лесбьéна).

30 вересня 2021

Мій ремст був до того, чому не лесбина (lesbina), відки тут взялося y після b (Ви ж таким чином наче бл позначаєте як у слові робляти - robyati), і звідки взялося é (це ж ѣ по-Вашому, чи наголошене е?)

Чорт ногу зламає з мільйонами винятків у Вашому письмі. Досі читаючи Вас, я б прочитав Ваше lesbyéna як лесбліна (лесблѣна) або лесблéна з наголосом на е.

24 вересня 2021

Оце я розумію відповідник. Одразу ж усе стало питоміше й зрозуміліше.

1 жовтня 2021

Нема там "мільйонів винятків". Усе є й тут за правилами. É позначає фонему, а не конкретний звук. Так, é типово відповідає літері <ѣ> д.-рус. письма, але треба розуміти, що кириличне письмо й найдавнішої доби було певною мірою вже фонетичне, що є недолік (так само як, напр., писання <ь> після <ц>). É закономірно відповідає й літері <а> чинного письма, коли перед é йдуть літери: <g>, <x>, <k> (на початку коренів), <y>, а також <c> перед чепіньми з <é>. Напр.: kés "час", stoyéti "стояти", móucéti "мовчати", géx "жах".

Дане в мене слово lesbyéna є творено прикметниковим чепенем -én-, як субстантивація прикметника жіночого роду, де чепінь -én- є той самий, що й у жіночого роду тваріх прикметників: деревйяна, оловйяна, скляна, крижана, мідяна, водяна тощо, а також у субстантивованих відприкметникових словах: полонянка, подолянка, волинянка, киянка, вільшанка, полочанка. Первісно, коли перед -én- був инший приголосний ніж *k, *g, *x, *[j], при всіх инших приголосних з сим чепенем <é> закономірно давало звук, який за чинним правописом бисьмо писали через <і>, тобто правильно було би первісно: деревіний, мідіний и под. Проте, після *k, *g, *x, *[y] -én- закономірно дало рефлекс, який за чинним правописом бисьмо писали <-ан-> — тільки після тих приголосних. Але потім таку рефлексацію було за аналогією (не за фонологичною закономірністю) поширено на сполуки з усіми приголосними. Поширенню такої рефлексації (тобто <-ан-, -ян->) могло сприяти й "невидиме" з кириличного письма *y між иншими приголосними ніж *k, *g, *x та голосним é. Напр., у слові полонянка є <ня> може бути товмачено як фонолойично закономірна рефлексація, оскільки *y між *n та *én було би від *i в дієслові polòniti, тобто: polòn-y-én- "полонян-" (*i перед голосним скорочується в *y), а після *y, як було писано вище, é відповідає <а, я> чинного письма (yé "я", stoyéti "стояти").
Я на письмі відбиваю морфологію слів, зберігаючи межі між коренем та афіксами, що зокрема передбачає незмінну передачу морфем на письмі, незалежно від зміни їх звучання в різних фонологічних контекстах. Тому згаданий тут суфікс я відбиваю на письмі як -én-. Те, що в тім суфіксі є é, підтверджують зокрема й такі форми як бойк. <деревені́ти> проти літ. <дерев'яний>, де літера <е> після <в> відбиває "послаблену" артикуляцію фонеми на місці <é> в ненаголошеній позиції, буковинська форма <деревіний>, відбиваючи первісну рефлекскцію derèu-én- проти літ. <дерев'яний>. Між іншим, я гадаю, що <в'ян> у <дерев'яний> є взагалі, може, й не наслідок поширення <ан> у закономірних рефлексах -én- після *k, *g, *x, *y на випадки з иншими приголосними, після яких -én- мало закономірно дати <-ін->, а просто "косметична українізація" вятського <деревянный>. Як є зазначено вище, питома руська форма того слова є відбита в буковинських говірках.

Вірно розумієте, що <by-> перед літерою на позначення голосного має дати /bʎ/ — так і є відбито в транскрипціях вимови, в коментарі під даними формами. Разом з тим, оскільки там є <y>, то, як писано вище, після <y>, чи його графічного варіанта <і>, <é> відповідає не <і> чинного письма кирилицею, а <я> літ. стандарта чинного письма кирилицею. Проте по говірках можуть бути й інші рефлекси на тім місці, які кирилицею було би писано через <є> чи <і>. Також по говірках замість рефлекса /bʎ/ може бути й рефлекс /bj/.
Ко бим дав на письмі lesbéna, то é безпосередньо після b відповідало би <бі> чинного письма літ. стандарту. Але я там дав додаткове <y (i)> між <b> та <é> для того, аби те слово могло бути читано й так, як у більшості аналогічних форм з сим суфіксом, тобто відповідно до <ан, ян> чинного письма: гречаний, дерев'яний, мідяний, крижаний, скляний тощо, й, за бажання, з питомішою рефлексацією, тобто відповідаючи написанню <ін> чинного письма, а також для можливості читати його як з /bʎ/, так і з /bj/. Тобто так, lesbyéna таки може бути читано на різно, але то не значить "мільйон правил", то значить лише строкатість рефлексів руської мови.

Правда, рефлексацій, що відповідали би <лезблина> чи <лезбина> чинного письма, як Ви гадали'сте, серед числа можливих рефлексацій там бути точно не може.

2 жовтня 2021

Я все ж щиро не розумію, для чого писати yé, якщо абсолютно по всій Україні говорять я (йа), а не ї (йѣ). І в давньоруській так само, а ще п. ja, ч. já, cлц. вл. нл. ja, м. jac, схв. jа̑, слн. jàz і т.д. Який Ви бачите сенс у збереженні написання, яке відображає таку фонетику, яка зникла ще тисячу років тому і не збереглася ні в єдиному українському діалекті?

3 жовтня 2021

<абсолютно по всій Україні говорять я (йа), а не ї (йѣ)>

Абсолютно неправда. Те написання відображає не "фонетику, яка зникла ще тисячу років тому", й узагалі не має на меті відбивати фонетику (якусь одну), але відношення між фонемами, передбачаючи відбиття різних можливих фонетичних реалізацій.

<і не збереглася ні в єдиному українському діалекті>

Щаслива'сте людина. Менше знати, ліпше спати?

То наведена мною буковинська фонетична форма є Вам не приклад?

<п. ja, ч. já, cлц. вл. нл. ja, м. jac, схв. jа̑, слн. jàz>

То Ви'сте знов' увагу не на те, що є треба, зосередили. Приклад з тим займенником дав ім лише показати, який рефлекс да *ē після *y. Але після йинших приголосних — крім *y та *k, *g, *x — *ē да йинший рефлекс, у руській. На пр., *y+ē → /ja/, але, на пр., *b+ē → /bʲi/; *k+ē → /t͡ʃa/, але *d+ē → /dʲi/; *g+ē → /ʒa/, але *n+ē → /nʲi/, *x+ē → /ʃa/, але *z+ē → /zʲi/.
Слова же з чепенем *-ēn- рефлекси з /a/ після приголосних *y, *k, *g, *x та з /ʲi/ після йинших приголосних знали мішання, й рефлекс з /а/ було поширено після всіх приголосних — то був чинник морфологичний. У займенника *{j}ē-z- "я" не було підстав для варіанта рефлекса /ji/, оскільки явище морфологічного водностайнення може бути лише за наявности конкурентних форм; у займенника "я" ж таких форм не'ма. Але в слів з чепенем *-ēn- їх є дуже багато. На пр., первісна форма slôu-én- /slowʲin-/ (<словѣн->) зна впливу з боку форм crig-én- /krɪʒan-/ "крижаний", imx-én- /ɪm.ʃan-/ "имшаний", luic-én- /lɘˈt͡ʃan-/ "личаний", давши: /slowjan-/, але ж є й /slowʲin-/.

5 жовтня 2021

То як Ви пропонуєте записувати слово "я"? Як "ia", чи як "ié"?

2 жовтня 2021

«{lezˈbʎɜnɐ}; {lezˈbʎɜnɘ̞nɪ ~ lezˈbʎɜnɤnɪ ~ lezˈbʎɜnɯnɪ}.»

І я так і не зрозумів - дерев'яний, водяний, кам'яний, киянин, полонянка, але вимову Ви подали суто з "ɜ" (получається щось на взір водений), чому ж не подали загальноукраїнську вимову з звуком а?

6 жовтня 2021

Ага, вже виджу, де недорозуміння є. Звук /ɜ/ ≠ звуку /ɛ/. Звук /ɜ/ й є те, що писано є <я> чи <а> по <ч, ж, ш>. Тож /ɜ/ не є <водений>.

6 жовтня 2021

<То як Ви пропонуєте записувати слово "я"? Як "ia", чи як "ié"?>

Слово "я" або <я> взагалі? Займя "я" я пишу <yé> за походженням від *[j]ē(zu).
___
Передача латиницею на письмі літери <я> та літери <а> після літер <ч, ж, ш, дж> є зумовлена різними аспекти: 1) фонематичний статус того, що є під літерами <я> та <а> після <ч, ж, ш, дж>, 2) морфологією, 3) етимологією.
Приклади:
1) Фонологія. Хоча на письмі кирилицею є та сама літера <а> в <час> та <частина>, фонеми їх суть різні, тому пишу я ті слова різно, відповідно: kés та cẽstina. Так само різниця між <чадь> "дим від горілого" : <чадь> "люд; діти" є, відповідно: kédy та cẽdy.
2) Морфологія. Хоча на письмі кирилицею є та сама літера <а> в тваріх инфинитивів: <кричати> та <величати>, <а> кирилиці в сих словах я передаю латиницею різно, оскільки кожне з їх тягне до різних черід дієслів — "кричати" до дієслів стану чи набуття стану, а "величати" є вторинний/похідний тривально-частильний твар (итератив-дуратив) від первинного кавзатива "величити", тож "кричати" я пишу cricéti, а "величати" пишу uelicyati. Дієслово стану cricéti "кричати" тягне до тої самої череди, що й дієслово стану "сидіти"; хоча на письмі кирилицею є в однім слові літера <а>, а в другім <і>, на місці тої й тої є одна ц та сама тема — -é-, різниця ж у звучанні між їма є через приголосний перед сим -é-: після приголосних: /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ — на письмі літери: <c, g, x, y> — літера <é> відповідає <а> кирилиці, а після всіх инших приголосних літера <é> відповідає <і> кирилиці в дієсловах стану. Тож и "кричати" й "сидіти" я пишу з тим самим <é>: cricéti та sidéti. Деякі йинші приклади з -é- дієслів стану та набуття стану: leutéti "лютіти", grõbéti "грубіти", tõpéti "тупіти", douréti "дуріти", póunéti "повніти", géléti "жаліти", gryméti "гриміти", scõdéti "скудіти", luiséti "лисіти", tuerèzéti "тверезіти", móucéti "мовчати", legéti "лежати", legxéti "легшати", stoyéti "стояти", piscéti "пищати" (pisc "писк"), irgéti "іржати". Чи є твар инфинитива з <а> чи <я> кирилиці йтератив-дуратив, визначимо, глянувши, чи є до його йнфинитив з <и>. На пр.: до "лишати" є "лишити", корінь є "лих-", "лишити" є первинний твар кавзатива, а "лишати" є вторинний/похідний твар итератива-дуратива від кавзатива "лишити"; таким чином пишемо: lixiti "лишити" та lixyati "лишати". Деякі йинші приклади: mésyati "мішати" ← mésiti "місити", sadyati "саджати" ← saditi "садити", ròbyati "робляти" ← ròbiti "робити", pinyati "пиняти" ← piniti "пинити", goulyati "гуляти" ← gouliti "гулити", quaryati "кваряти" ← quariti "кварити", cepyati "чепляти/чіпляти" ← cepiti "чепити", urazyati "вражати/уражати" ← uraziti "вразити/уразити" (← raz "раз"), dogodyati "догоджати" ← dogoditi "догодити", ézdyati "їжджати" ← ézditi "їздити", rẽdyati "ряджати" ← rẽditi "рядити", pométyati "помічати" ← pométiti "помітити", dõgyati "дужати" ← dõgiti "дужити" (корінь dõg- "дуг-"), nablizyati "наближати" ← nabliziti "наблизити", loupyati "лупляти" ← loupiti "лупити", cistyati "чищати" ← cistiti "чистити".

7 жовтня 2021

Скажіть, будь ласка, давайте так. Уявимо, що є слова в українській мові - "час" або "чѧс" та "час" од старожитнього слов'янського "кѣс". Чи будуть фундаментальні різниці у їхній вимові?
Тобто чи відрізняється слово, яке Ви записуєте як "géx" від гіпотетичного наявного в українській мові слова "жах" або "жѧх", яке ніколи не мало праформи "géx"? Якби у 1500 році ми запозичили з якоїсь мови слово "чадь", чи відрізнялося воно б від нашого "чадь" від давнішого "kédy"?

7 жовтня 2021

Скажіть, будь ласка, давайте так. Уявимо, що є слова в українській мові - "час" або "чѧс" та "час" од старожитнього слов'янського "кѣс". Чи будуть фундаментальні різниці у їхній вимові?
Тобто чи відрізняється слово, яке Ви записуєте як "géx" від гіпотетичного наявного в українській мові слова "жах" або "жѧх", яке ніколи не мало праформи "géx"? Якби у 1500 році ми запозичили з якоїсь мови слово "чадь", чи відрізнялося воно б від нашого "чадь" від давнішого "kédy"?

7 жовтня 2021

По перве, що є "фундаментальна" різниця? Міните яко чи є різницю чути чітко або ледве? Коли то міните, то то (to tô) є дуже відносно. Памятаймо про такі чинники яко, бар: строкатість реалізацій фонем по говірках руської мови, швидкість мовлення тощо.
Коли "фундаментальна" ту мінить чутну/чітку/різку різницю, то покажу Вам на прикладіх відносність такого критерия. Ото для Вас різниця на слух між звукома [b] та [p] є фундаментальна чи ні? Яко для мовця словйянської мови, гадаю, є фундаментальна, авже? Для мовця ж дінської мови різниці між [p] та [b] нема, оскільки фонеми /p/ та /b/ в дінській мові реалізують не через протиставлення дзвінкости до глухости, але через присутність та відсутність придиху; тобто однаково, чи в дінській вимовите [b] чи [p] — оба звука будуть фонема /b/, але вимова фонеми /p/ буде [pʰ]; тобто різниця в вимові між /b/ та /p/ в дінській буде така: [p~b] для /b/ проти [pʰ] для /p/. Мовець руської мови ледве чи почує різницю між [p] та [pʰ], а коли й почує, то не дасть тому значення. И навпаки, руська вимова [ˈbɪtɪ] та [ˈpɪtɪ] — фундаментальна для руського мовця — для дінського вуха не чинить жадної різниці. Отже, для декого різниця на слух між одним звуком и другим може бути незначна чи жадна, а для йиншого суттєва. У ягельській мові в фонеми /u/ є ряд різних реалізацій, залежно від регіону, сусідніх звуків та йинших чинників, й вимова сеї фонеми може бути від цілком задньої (близької до руської реалізації фонеми /u/) аж до дуже передньої й високої — але всі ті реалізації в ягельській сприймають як варіанти тої самої фонеми. Тому мовці ягельської, які вчать пранецьку мову, нерідко наражають на трудність знати на слух різницю між пранецькими словами <tout> з вимовою /tu/ та <tu> з вимовою /ty/. Таке розрізнення та нерозрізнення на слух може бути не лише між мовами, а й між говірками тої самої мови. На пр., у ягельській мовці одних говірок різнять між [w] — на письмі <w> та [ʍ] — на письмі <wh>, а на слух мовців инших говірок то є те саме. Тому відповісти на Ваше питання, чи була би різниця "фундаментальна", є тяжко.
Й усе ж, гляньмо на ситуацію тих говірок, де різницю між фонемама в Вашім питанні є засвідчено (памятаймо ще й про те, що фонетику не всіх говірок руської мови є досліджено докладно). У деяких пд.-зх. говірках різницю між <ча> ← *kEN та <ча> ← *kē є реалізовано, відповідно, так: [t͡ʃi̯͡e] проти [t͡ʃe], тобто з дифтонгом для первого та монофтонгом для другого. Така сама різниця й після <ж> та <ш>. Але в инших пд.-зх. говірках уже нема різниці між тима голоснима після <ч>, але є після <ж> та <ш>, й там є ю реалізовано вже йиншими звуки: [ʒæ] для <жа> ← *gē та [ʒi̯͡ɛ] для <жа> ← *gEN.
Відповідно й різницю писання латиницею <cẽ, gẽ, xẽ, scẽ> на місці кириличних <ча>, жа, ша, ща> з *kEN, *gEN, *xEN, *skEN та писання латиницею <ké, gé, xé, ské> на місці кириличних <ча, жа, ша, ща> з *kē, *gē, *xē, *skē для одних говірок — тих, що їх не різнять — буде товмачено яко відбиття етимології на письмі, а для йинших — тих, які знають різницю між тима фонемама — то не буде "мертва етимологія".

8 жовтня 2021

Які наукові труди Ви б порадили почитати, щоб пересвідчитися в тому, що деякі діялекти української мови дійсно розрізняють ча, жа, ша, ща з *kEN, *gEN, *xEN, *skEN та ча, жа, ша, ща з *kē, *gē, *xē, *skē?

8 жовтня 2021

Google: Вокализм карпатоукраинских говоров, С. Л. Николаев, 1995 г. (Материалы карпатских экспедиций).

самочелиця
2

Фемінітив для самочелець звідси гей

Карл-Франц Ян Йосиф 17 березня 2021
своєчелиця
1

Фемінітив для своєчелець звідси гей

Карл-Франц Ян Йосиф 17 березня 2021
самочілка
0

Фемінітив для самочелець звідси гей

Карл-Франц Ян Йосиф 17 березня 2021
17 березня 2021

Слово lesbian є в истоті евфемізм, і на те мала бути своя вина, яку є штити. Суть різні слова, що значать сю саму тяму: homosexual (до жінки), sapphist, lesbian – недарма різні слова, кожне бо несе свої контекстуальні відтінки, й місити їх не годить.

своєчілка
0

Фемінітив для своєчелець звідси гей

Карл-Франц Ян Йосиф 17 березня 2021
сапфійка
0
Доктор Смалець 17 березня 2021
17 березня 2021

Є слово сапфійка, а є слово лезбійка. Не годить їх місити.

іноходка
0
Доктор Смалець 17 березня 2021
лесбинка
0

Первісно лесбіанками називали жительок острова Лесбос.
Закінчення -ин\-ина як у словах русин, литвин, турчин, німчин, жидовин, молдаванин, угрин, вірменин, арабин, волошин, галичанин, землянин, горянин...

лесбина
0

Первісно лесбіанками називали жительок острова Лесбос.
Закінчення -ин\-ина як у словах русин, литвин, турчин, німчин, жидовин, молдаванин, угрин, вірменин, арабин, волошин, галичанин, землянин, горянин...

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями