Цікавий збіг, що схоже до іслядндської túlka.

Карл-Франц Ян Йосиф,
то не є збіг, вони сте висто рідні, спільного кореня.

Надобно.

І не лише цей корінь ріднить ісляндську та українську мови. Порівняй:

raða – упорядковувати;
prjóna – прясти;
byrja – починати, збиратись;
vilja – бажати, воліти, вільний;
bera – нести, брати;
flytja – переміщувати, перелітати;
legja – лежати;
sitja – сидіти;
svara – відповідати, сваритись;
vita – відати;
hjól – колесо;
núna – нині;
mjúkur – м’який;
draumur – мрія, дрімати;
halli – схил;
búa – жити, бути;
góður, góðvild – доброта, згода, сходитись, годити, погода;
öskra – кричати;
veður – погода, (по)вітря;
niður - нижній;
teygja - тягнути.

Це лише ті корені, котрі прийшли на думку без словника. Ймовірно їх є набагато більше. Потрібне дослідження.

prjóna – прясти - суто збіг звучання, різні іє. корені;
mjúkur – м’який - суто збіг звучання, різні іє. корені;
draumur – дрімати - суто збіг звучання, різні іє. корені;
teygja - тягнути - суто збіг звучання, різні іє. корені;

flytja ― повязано (та й то, далекувато) не з "переміщувати, перелітати (?)", а з "плисти";

öskra – кричати - просто загальна звукова мотивація без прямих іє. звязків;

raða – упорядковувати - сумнївно;

veður – погода, (по)вітря - точно неясно;

niður - нижній - спілен є йно початок *ni-, друга частина є різного походження;

А тепер з тими, в яких іє. корінь таки є спілен - отако:
byrja; bera - брать, собирать, сбор
vilja - велеть, воля, вольно, вольный
legja - лежать, ложить, лечь
sitja - сидеть, сесть
svara - сварливый
vita - ведать, весть
hjól - колесо
núna - ныне
búa - быть, быт, бывать, быль, бытье
góður - годно, годный, годиться, гожий, погода, выгода, угодно, пригожий, сгодиться, погодить

- те же йде творити й з иншою якою мовою словянською, напр.:

ісл. - чес.:

byrja; bera - brat, sbírat, sběr, sbor
vilja - vůle, volit, povel, velet, velitel
legja - ležet, lehnout, lože, ložisko
sitja - sedět, sednout
svara - svár, svárlivý
vita - vědět, věda
hjól - kolo
núna - nyní
búa - být, byt, byť, bývat, bydlet, bydlení, bydliště
góður - hodně, hodný, hodit, hezký, pohoda, dohoda, příhoda, náhoda, výhoda.

Порівнювати деякі ісляндські корені з поданими російськими та чеськими не є доречним. Наприклад ісляндське дієслово "að búa" - жити, існувати, бути. Як в ісляндській, так і в українській це дієслово зберегло праіндоєвропейський корінь від "*bʰuH-". Так само, як і санскрит - "bhū" https://www.sanskritdictionary.com/?q=bhū Старослов'янське дієслово "быти", російське "быть", польське "być", чеське "být" вже є дещо видозміненими, якщо не спотвореними формами праіндоєвропейського дієслова. Але наприклад те первісне "-у-" є наявним в інших похідних формах російського дієслова "быть": буду, будь, будто, будни, будущее. Хоча тут потрібне дослідження чи не прийшли ці слова в російську зі староукраїнської ("будущина" sum.in.ua: budushhyna, "будущий" http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3604-budushhyj.html#show_point). Натомість англійське "to be" вже є видозміненим, як і німецьке "ich bin". Ісляндське дієслово "að búa" є спільнокореневим з готським "buan" - мешкати, проБУвáти (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48739-probuvaty.html#show_point). Більше див. Красуський Михайло "Давність Української мови".

Andrii Andrii,
николи. Іє. *ū длить в русьскій не "у", а "ъі" (нині за чинним письмом: "и"). Тому "у" в "бути" не є рівно "u" в тварї йслядськім. "У/u" в тварїх буд- (вят., рус., блр.) / bud- (чес., слвц., сб.-хв.) є не з іє. *u чи *ū, а з *un → *ON – т.зв. "великий юс". "У" в тварї "бути" в руській є пізня аналогия до "у" в "буд-".

Ваша відповідь не пояснює зв'язку/не зв'язку ісляндського, українського на інших коренів в дієслові "бути" з індоєвропейським "*bʰuH-", тому питання залишається відкритим.

Andrii Andrii,
рус. "бути" є рідно з ісл. búa, та не більше нїж тяклі твари в инших слов'янських мовах. Ба, коли точно, то твари з инших слов'янських мов (крім бовгарської, що твар інфвнітива втратила) тякнуть ісл. búa ближе нїж руський твар "бути". Іє. *uH в прасл. тякне *ū, якому тякне в друс. ъі, а йому тякне в суч. руській "и". Себо йслядському твару búa тякне в руській твар знаний в говірках линських (західних): "бъіти", так само як і вят. "быть", чес. být, слвц. byť, сб.-хв., слн. biti, ляд. być – всі з прасл. *būti (*būtey). А твар чинного літ. стандарту "бути" прямо не тякне іє. *bʰuH-, → прасл. *bū-, ісл. bú-a. В тварї "буде" "у" є не з іє. *uH, прасл. *ū, а з іє. *uH-n-, прасл. *un → ON → друс. "ѫ". Напр., і в грецькій мовї з іє. *uH йде не "ου", хоча воно й значить звук /u/, а "υ": φύσις, якому тякне в прасл. *ū, а в друс. ъі: υδρα : въідра (прасл. *ūdra; не +вудра!).

Гаразд, думки висловлені, дякую за розлогий допис та пояснення. Працюймо далі.

Сподіваюся висловлені не марно.

+

Люкс.

Ого, дійсно цікаві коментарі, тепер лиш дочитав, дуже цікаво було почитати. Дзенькую за розгорнуті відповіді.

Не знаю, не знаю. Все таки, трактування й інтерпретація дешо різні тями. Інтерпретація має сильну якість особистого товмачення. Тре' подумати.

Інтерпретація — товк
Сенс — товк

Знову штучна полісемія. Штучне збіднення мови. Через це й не люблять пуристів, бо наліплять по кілька значень на одне слово й раді 🙄