Нам в універі викладач казав щось на зразок 'I call it quiz instead of a test, so that you don't feel stressed' (Я називаю це quiz а не test, щоб ви надто не нервували). Очевидно, англійською в слові quiz є щось легке і грайливе.
Онишкевичів "Словник бойківських говірок" не може править за довід через те, що це словниця не взорової мови, а говірки, та ще й десь на краї руських земель. У їй через її становище змогли зберегтись старожитні прикмети, що зникли в більшості руських говірок. А в більшості говірок давньоруський "и" зник. Тож нема його й у взоровій мові.
Я не нагадуватиму цього разу про вади словниці Желехівського. Важить инше. Це словниця німецько-руська, тобто призначена передусім для людей з рідною німецькою мовою. Звісно, що в руських слів із префіксом "з-"/"с-" є одміна на "із-"/"іс-", чи то "из-"/"ис-", що її вживають у деяких вимовних околицях задля милозвучності. Тож Желехівський і подав сумлінно обидві одміни, щоб зробить німецькомовним зручність. Та головна одміна цих слів однаково починається з "з-"/"с-", бо її ж таки вживають без огляду на вимовне становище слова.
До того ж, ні в одній з цих двох словниць немає слів з наголошеним "із-"/"іс-" ("из-"/"ис-"), як ото в слові "іспит".
SIRM IV, 624: пти.
Ino u mnoginé (xotya doumax i nad tuarom <pot(?)> dlya odininui, ta velikõ noudyõ u twm ne vidiõ).
Dane slovo e wd corene *put- ( : *pūt- u <puitati>) u ne zberegené déyeslové *putati → +ptati, (yé) ptõ "(yé) puitaiõ, védaiõ ("I wonder, I'm puzzled")".
Ou ẽghelscoho slova <quiz> ne'ma pèunoho istoslwfïa, ino rwznui gadcui. U twm, vyxui tui gadcui ménẽty xeutlifwsty u seimy slové (https://www.etymonline.com/word/quiz#etymonline_v_3228, https://en.m.wiktionary.org/wiki/quiz). Zu oglẽdom na sey natẽk na xeutlifwsty ("legcwsty") daiõ, yaco treb, slovo <ptui> iz "glouzlivui" reicynyui: "Na cyto e se? — Na ptui, na divo dournêm he tui" (div. SIRM↑), i razom zu tuim zo znacẽtnoiõ "puitanïa, gadanïa".
Усі ці сподівання на вдалий переклад безглуздя!!! Це не лише про це конкретне слово. Не може бути мови про ідентичність, коли весь час шукати вдалі аналоги перекладом з іншої. На те вони й різні мови, що мають свою ідентичність. Мови лише здаються схожими!
Цілком згоден,таж вибір невеликий:нічого не робити або,хоч би й у такий недоладний спосіб, плекати сподівання. Може ця кострубата метушня колись переродиться на щось нове, путнє
Квіз — швидкий тест-опитування для перевірки знань студентів або учнів на опанування конкретної теми.
Цей квіз був дуже складний і я його завалила.
англ. quiz - попередній іспит, опитування
Перекладаємо слово квіз
Quiz це форма розумової гри, тоді як опитування не має такого підтексту.
Так, згідна. Бо є ще слово questionnaire, що власне і є оптування чи опитувальник.
Нам в універі викладач казав щось на зразок 'I call it quiz instead of a test, so that you don't feel stressed' (Я називаю це quiz а не test, щоб ви надто не нервували). Очевидно, англійською в слові quiz є щось легке і грайливе.
маленький іспит
Церковнослов'янський префікс. Див. "іспитець".
izgoléti (Onixykevityu I, 327: ізголіти)
izgolodnéti (Onixyk. I, 327: ізголодніти/зголодніти)
izgoubiti (Onix. I, 327: ізгубити/згубити)
iziti (Onix. I, 325: изійти/ізійти/зійти "відійти; щезнути")
izdauati (Onix. I, 325: издавати, Gelex. I, 321: издати/здати)
izxibnõti (Onix. I, 321: зщибнути "вивихнути; забити; зламати")
izbaviti (sum.in.ua: zbavljaty 2.; Gelex. I, 283: збавити 1., 321: избавити, избавляти)
izviniti (Sl-k govorwf Boucovinui 176: ізвиняти; SIRM I, 376: вина: звиняти/ізвиняти, ізвинити, ізвина; Gelex. I, 321: изви́на, 331: извини́ти, извиня́ти, 287: звиняти)
izueléti (Gelex. I, 321: извеліти/звеліти)
izuédati (Gelex. I, 321: изві́дати, 288: звідати)
izlayati (Gelex. I, 321: излаяти/злаяти)
izgiti (Gelex. I, 321: изживати, изжити, I, 299: зжити, зживати)
iziscati (Gelex. I, 321: изиськати, I, 299: зиськати)
izliti (Gelex. I, 321: излити, I, 303: злити, зливати, I, 305: зляти)
izcéliti (Gelex. I, 322: изцїлити, I, 319: зцїлити, I, 325: исцїлити)
izc-, izk- (Gelex. I, 325: исч-, сч-, щ-)
izpóuniti (Gelex. I, 325: исповнити, исповняти, II, 904: сповнити, сповняти; http://oldrusdict.ru/dict.html#: испълнити, испълняти)
iztoma, iztomiti, iztomyati (Gelex. I, 325: истома, II, 923: стома, стомити, стомляти)
iztléti (Gelex. I, 325: истлїти, истлївати, II, 921: стлїти)
izcaziti (Gelex. I, 324: исказити, II, 870: сказити)
iscati (Gelex. I, 324: искати, II, 871: ськати)
...
Онишкевичів "Словник бойківських говірок" не може править за довід через те, що це словниця не взорової мови, а говірки, та ще й десь на краї руських земель. У їй через її становище змогли зберегтись старожитні прикмети, що зникли в більшості руських говірок. А в більшості говірок давньоруський "и" зник. Тож нема його й у взоровій мові.
Я не нагадуватиму цього разу про вади словниці Желехівського. Важить инше. Це словниця німецько-руська, тобто призначена передусім для людей з рідною німецькою мовою. Звісно, що в руських слів із префіксом "з-"/"с-" є одміна на "із-"/"іс-", чи то "из-"/"ис-", що її вживають у деяких вимовних околицях задля милозвучності. Тож Желехівський і подав сумлінно обидві одміни, щоб зробить німецькомовним зручність. Та головна одміна цих слів однаково починається з "з-"/"с-", бо її ж таки вживають без огляду на вимовне становище слова.
До того ж, ні в одній з цих двох словниць немає слів з наголошеним "із-"/"іс-" ("из-"/"ис-"), як ото в слові "іспит".
Тут все простіше.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21519-iz.html#show_point
«Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра»
Я за це й кажу. Ця одміна не самостайна, а вживається, коли є потреба, задля милозвучності.
Victory?
Здається, Віктор+Іна (якась радянська штука). Віктор -- так, від лат. vicere та victoria.
бо треба вибирати варіанти
приклади: маленький аркуш-опитАч, перед іспитом треба заповнити опитАч
SIRM IV, 624: пти.
Ino u mnoginé (xotya doumax i nad tuarom <pot(?)> dlya odininui, ta velikõ noudyõ u twm ne vidiõ).
Dane slovo e wd corene *put- ( : *pūt- u <puitati>) u ne zberegené déyeslové *putati → +ptati, (yé) ptõ "(yé) puitaiõ, védaiõ ("I wonder, I'm puzzled")".
Ou ẽghelscoho slova <quiz> ne'ma pèunoho istoslwfïa, ino rwznui gadcui. U twm, vyxui tui gadcui ménẽty xeutlifwsty u seimy slové (https://www.etymonline.com/word/quiz#etymonline_v_3228, https://en.m.wiktionary.org/wiki/quiz). Zu oglẽdom na sey natẽk na xeutlifwsty ("legcwsty") daiõ, yaco treb, slovo <ptui> iz "glouzlivui" reicynyui: "Na cyto e se? — Na ptui, na divo dournêm he tui" (div. SIRM↑), i razom zu tuim zo znacẽtnoiõ "puitanïa, gadanïa".
маленький іспит
У цього слова - церковнослов'янський префікс. "І" не зберігся в основній одміні цього префікса, а тут він є, та ще й наголошений.
Скорочене "спитати". Множина бо ж не один.
Швидк (/-е) + о/пит-ування.
однина—збірний іменник
Усі ці сподівання на вдалий переклад безглуздя!!! Це не лише про це конкретне слово. Не може бути мови про ідентичність, коли весь час шукати вдалі аналоги перекладом з іншої. На те вони й різні мови, що мають свою ідентичність. Мови лише здаються схожими!
Цілком згоден,таж вибір невеликий:нічого не робити або,хоч би й у такий недоладний спосіб, плекати сподівання. Може ця кострубата метушня колись переродиться на щось нове, путнє