В ці хвилини Даша забуває про ниючий біль у серці. (С. Журахович).
Калька з москв. ноющий
мскв. ноющий
Нийний біль
+
Караванський
Кримський, Єфремов
Нема такого слова
— Московізм
С. Нечай, 2003, с. 407
🤭 Nou i dourniça. Tó a bui ne he veatscoiõ œd "nuiti", to œd "scuigliti", a tvaroslœuvie tó samoe.
І чим це краще? Ну наголос вже на кращому місці, але мабуть ще щось треба
Не те
Калька з московської. Коли йдеться про біль, то в народі кажуть куди влучніше - щем.
А де ж "що щемить", "що ниє"?
Чому? Цілком годиться.
Докази походження можна?
Дієприкметники активного стану непритаманні нашій мові. Це не москвинська, яка перебрала зі староболгарської всі оті ающий, оющий тощо
Нийний біль
+