Цікаве, але якесь дивне. І взагалі його все одно подають як "войовничий" чи "бойовий" часто 
r2u.org.ua: войовий 
goroh.pp.ua: войовий
А крім цього щось зовсім знайти чи придумати не можу. Ну, крім "що воює", "у війні", "войовник (-ця)"...
"У воюючій країні" - у країні в стані війни.
Нема тут ніякого концеляризму і марного розтягування, всього 4 склади, як і в кальці "воюючий".
Просто ''у війні", не треба зайвого "стану"
Живемо у країні у війні?
Якась дурниця виходить.
Саме в цьому реченні — так, трохи по-дурному. Але "живемо у країні у стані війни" не краще
у воївні́й /країні/ воївні́ країни
· войовні /сторони/ воївні · -
/ ВІЙНА / · · воювати · воює
· > воювни́чий > [у воювні́й] · у воївні́й - КРАЇНІ..
· · > воївний , воївничий -
Таки так, бо й один лише звук здатний суттєво змінити набуття.
на перший погляд лише один звук, а як важливо правильно подати заради повноти й достовірності.
... Й те, треба зробити.,
До речі, войовничий я теж надав.. Й то не складно було - АЛЕ ПОМИЛКОВО ДЛЯ ВЛУЧНОГО ПРАВИЛЬНОГО ПЕРЕКЛАДУ
воювати -> воює -> у війни
/ у войовитій країні /
/
(новотвар, зміною долученої тями)
r2u.org.ua: Войовитий
Але й без словників ясно, що войовитий просто має бути близьким до войовничий
той, що є в стані бою
нарід який? - бійничий
Se slovo znaciti xuiba "cto ci cyto teagneity do bœynicœu ci nalegity bœynicœum" — agy niyaco ne "a party at war". Ésce bui vuiyasniti cto ci cyto sõty oti 'bœyniçi / bœynicui'.
___
«нарід який? - бійничий»
Za pervoe,
'bœyniciy naròd / narœud' bõdeity znaciti xuiba "naròd / narœud bœynicœu" (ésce raz: Cto sõty 'bœyniçi'? E slovo ‹boyeç›, mn. ‹bœyçi›), a ne "naròd / narœud cyto pèrebouaieity u stané vœynui".
Za drougoe, 'bœyniciy› œdpovésty na puitanïe ne "yacuy?" a "ciy?".
Imena pricmêtui na /-t͡ʃɪj/, /-ʒɪj/, /-ʃɪj/ sõty tuoryena, he pràvilo, œd imên pœdstatui na ‹-c› /-k/, ‹-g› /-ɣ/, ‹-x› /-x/, tòcynéixye œd mnoginui yix, dodatyoiõ pocêpa uzteagou/œdnosyeinïa ("suffix of relation") *-y-. Taco e peruœstnoe vuiznamenanïe ("denotation") imên, o istocy, ‹vóuciy› (œd ‹vóuçi, vòrôg›) *"cyto teagneity do vóucœu — ciy?", ‹vòrôgiy› (œd ‹vòrôzi, vòrôg›) *"cyto teagneity do vòrôgœu — ciy?", i xotya pozdéixye e mésyeno is sõznamenanïemy ("connotation") "yacosti vòrôga", na se e slovo ‹vòrôgyscuy› /β̞ɔˈroʑ̻kɘj/ — is pocêpomy *-ysk-, na priclad: ‹vòrôgya stòrona› "enemy's side, stòrona vòrôga/vòrôgœu", ‹vòrôgye vœysco› *vœysco vòrôga" proti ‹vòrôgysca stòrona, crayina derzyava› "a hostile side/party, land, state". Ale u imenax pœdstatui na ‹-nic› ci ‹-eç› e dougye vuirazyeno sõznamenanïe osobui ta déyça, na pr., œd ‹ròbœtnic› ci œd ‹trõdœunic›, imena pricmêtui ‹ròbœutnicy(a, e)› /rɔbytˈnɪt͡ʃ(a, ɛ)/, ‹trõdœunicy(a, e)› /trʊdʏwˈnɪt͡ʃ(a, ɛ)/ mogiõty znaciti xuiba "cto ci cyto teagneity do ròbœitnicœu, ci cto ci cyto nalegity ròbœitnicœum; related to / pertaining to / concerning / belonging to workers / labourers ; workers' / worker's, labourers' / labourer's", i agy niyaco ne "related to work or labour". Slova he, na pr., ‹vuiconauciy› œd ‹vuiconaveç›, ‹vuirobniciy› œd ‹vuirobnic›, ‹crayoznauciy› œd ‹crayoznaveç›, ‹gœirniciy› œd ‹gœirnic› t.c., ushya znaceaty uzteag ("relation") ic osobam ci déyçœum, ne ic déyalnosti. Gœidno œdmétiti, cògynœy iz six ceut ("pairs") œdpovésty tuaroslœuno totogyna ceota u leadscœy móuvé: ‹vuirobnic - vuirobniciy› : lead. ‹wyrobnik - wyrobniczy›, ‹gœirnic - gœirniciy› : lead. ‹górnik - górniczy›, ‹vuiconaveç - vuiconauciy› : lead. ‹wykonawca - wykonawczy›, ‹sadœunic - sadœuniciy› : lead. ‹sadownik - sadowniczy› ipr.. Ponevagy znacyeinïe yacosti ci œdnosyeinïa ic déyalnosti a ne déyçou e ou imên pricmêt u tacé cœilcosti védomo, sèrêd slovianscuix móuv, ino u [novo]leadscé, to gadanœi vuisye pricladui u rousscé e sléd vuiznati za leadscui. Na pr., u cêixscé, pri imeni pœdstatui ‹zákonodárce› "lawmaker; legislator", imea pricmêtui "legislative" bõdeity ne ⁺‹zákonodárčí› — ne œd ‹zákonodárce› — a ‹zákonodárný› ci ‹zákonodárský›. U dauniorousscœy móuvé imena pricmêtui na /-t͡ʃɪj/, œd imên pœdstatui na ‹-ynicu›, ‹-yçu› "-eç", pitimo znaceaty uzteag ci œdnosyeinïe ic osobé ci déyçou, na pr.: ‹sutynicy (сътьничь)› "a centurion's, related / belonging to a centurion ; cto ci cyto nalegit ci teagneity ic sotnicou" — œd ‹sutynicu› "sotnic", ‹burtynicy (бъртьничь)› "beekeeper's, beekeepers'" œd ‹burtynicu› "bortnic", ‹coupyciaya gramota (коупьчаꙗ грамота)› "a deed of purchase <= a deed issued by a purchaser/tradesman ( = "gramota [œd] coupyça")", ‹pisyciaya béluca (письчаꙗ бѣлъка)› "a duty (tax, tariff) from census <= *a censor's tax ( = "béluca pisyça, pisyçou")".
Coli caziemo, na pr., ‹sadœuniciy cours› "gardeners' course" ci ‹sadœunicye ouméteçstuo› "art of gardening, horticulture ( = gardeners' art)", to se e pràvilno, znacity bo "ouméteçstuo sadœunica, sadœunicœu", ale cazati ‹zaconodauciy act› né, atge znacity u istoté *"act zaconodauça ci zaconodauçœu", zaivo caziõtyi na déyça/déyçœu — zaconodauça/zaconodauçœu; u slœunicé Gelexœuscoho e i ‹zaconodauciy (законода́вчий)› i ‹pravodatnuy (правода́тний)›, oba "gesetzgebend", ta lépxye i pràvilnéixye e drougoe, tomou: "a legislative act" e radxye pèredati ‹pravodaten/pravodatnuy act›. Za mésty ‹crayoznauciy mouzeiu› e radxye cazati ‹mouzeiu crayoznaustua› ci ‹crayoznauscuy mouzeiu›, inacxye ‹'crayoznauciy' mouzeiu›, strogo caziõtyi, znacity "a museum of ethnographers, an ethnographers'/ethnographer's museum", a ne "a museum of ethnography" ci "an ethnographic museum". Is slovomy ‹vuirobniciy› mogiõty iti slova, na pr.: ‹ ~ cadri› "manufacturing personnel, staff", ‹ ~ isveazcui ta œdnosinui› "relationships between manufacturers; manufacturing personnel relationships", ‹ ~-a (na)rada› "a counsel of manufacturers", ale ne ‹ ~-i proçesi› za "production processes" atge se, strogo caziõtyi, znacity "manufacturers' processes" a ne "production processes" — "production processes" e vérno cazati ‹proçesi vuiròbou› ci ‹proçesi vuiròbyui›.
організована збройна боротьба між державами, племенами, суспільними класами тощо.
ворожі стосунки між кимсь, виявлення неприязні, ненависті до кого-, чого-небудь
1787 року, в переддень очаківського розмиру, тільки через Херсон .. було відправлено за кордон десятки тисяч пудів збіжжя. (С. Добровольський)
Кримський хан Крим-Гірей теж мав надію прихилити запорожців на свій бік і взимку 1768 року без ніякого окупу пустив на Січ усіх запорожців та чумаків з України, що були під час розмиру захоплені в Криму і вже навіть продані в неволю. (з легенди)
Мій мир перетворився на розмир, моє здоров'я – на недугу, а моє життя – на загибель. (П. Загребельний)
ГЕРЦИРЬ, ГЕРЦЬІРЬ, с.м. Единоборец.
Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. Книга 1. А-Н https://archive.org/details/kniga1/page/n172/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false
«Герць це перейняток»
Xotya se slovo samo e sloviansco, œd *igrycu "igreç", ta siõdui do "воюющий" tacui ne teagneity.
Як "приспаний", "зраділий", "розсміяний" замість активних. Можливо треба інший префікс бо трохи нагадує "розграбований" чи "розбомблений", але думаю непогано
"Наразі ми живемо в воюючій країні."
"Наразі ми живемо в країні з війною."
Ця одміна - повз/невірна
(набуває іншої семантики - у особистісну прикметність)
ПРАВИЛЬНІШЕ: воївни́й2
,
воївни́чий1
,
воювни́чий
войовничій
" (нарід, настрій ¬ войовничий) "
(війна змінює внутрішній стан на войовничий , а не мирний)
/
(Автор думки та новотвару М.С Я., новотваризмо)
країна в борні
/
БОРНЯ, і, ж., поет. Те саме, що боротьба 1, 2. Аристократичність і демократичність несподівано почали таки добру борню в Ватиній думці
Повторю з-під варіанта сюди: можна "що воює", "у війні", "войовник (-ця)" і ще багато чого, якщо хочете додайте.
Але я думаю що варто подавати щось більш-менш точне за формою, тобто прикметник, ну може іменник. Перефразувати це звісно завжди варіант, але це вже за межею відповідників. Це само собою просто моя думка
Онов. забудьте, див. нижче
«Наразі ми живемо В ВОЮЮЧІЙ КРАЇНІ.»
... u crayiné u vœyné
«Але я думаю що варто подавати щось більш-менш точне за формою»
»u vœyné« i e tòcyno.
»тобто прикметник, ну може іменник«
Ni.
Саме для цього слова щось нема, але зазвичай є як сказати прикметником. Я спеціально написав "за формою"
Але так, "у війні" найкрасивіше й найточніше
Правда саме в цьому реченні через це повтор
«але зазвичай є як сказати прикметником»
Mogli buiste, prosiõ, navesti pricladœu?
Мабуть вже сам розумію, що не так. Російські активні дієприкметники теперішнього часу мають різні значення, от хоча б у "Українська ділова і фахова мова..." Михайла Гінзбурга та ін. у розділі 4.8.2 подано. Видно цей належить до тих, які означають саме перебування суб'єктом чи учасником дії (а не призначення, здатність чи назву учасника), тому без "який/що робить" годі обійтися (або якогось словосполучення). Там є і як пропонують заміняти, часто прикметники, трохи далі взагалі таблиця
Я не подумав про цю різницю і сподівався знайти щось схоже на панівний, руйнівний, привабливий, хрусткий, спадний, мийний; зволожувальний, освіжальний; зворушливий, прийдешній, наявний, чинний; працелюбний; приспаний, зраділий, розсміяний, ожилий, летючий (останні правда дієприкметники, може й це не зовсім взяв до уваги). І так далі, ще як в інших активних дієприкметників на Словотворі та в тому що r2u видає, особливо словник Караванського, а ще десь є способи скопійовані з його книжки
Ròzouméiõ. Ta rœizniça meidyu simi imenami pricmêtui, cyto naveli'ste (панівний, руйнівний, привабливий, хрусткий, спадний, мийний; зволожувальний, освіжальний;...) ta veat. "воюющий" e cyto ne nesõty znacou késovosti ("temporality"), sõtna ("essential") pro déyeslova, a tomou i ‹lethyõtiuy (летючий)› ne znacity "летящий, летающий", ale "volatile, летучий". Na pr., ‹pravablou› znacity ne "attracting" ale "attractive", ‹rouinœunuy (руйнівний)› ne znacity "destroying" ale "destructive, ruinous", ‹nayaunuy (наявний)› ne znacity "appearing" ale "present; available" itd. O istocy, »Здесь регулярно проходят различные мероприятия, привлекающие большое количество туристов.« ta
»There are regularly held various events attracting a large number of tourists.« ne pèrecladete rousscoiõ slovomy ‹privabliu›.
Ou veat. ‹воюющий› e cetco vuirazyena késovœsty ("temporality"), tô bui œddéyeslœunœsty — œd déyeslova ‹voyouati›.
/бій - бойовий/
,
війна -
(у воївній, у войовній)
,
· войовний ,
· воївний,
· войовитий
________
Або отак як і було
- ВОЮЮЧИЙ
войовитий
.·.·
____________
воювати -> воює -> у війни
/ у войовитій країні /
_____________
/____________ /
войовни́чий
/
" (нарід, настрій ¬ войовничий) "
´`войовничій´`
(війна змінює внутрішній стан на войовничий , а не мирний)
/
ВОЙОВИТИЙ
воївни́й
,
воювничий
,
воївничий
| __________ |
заміна · [войовний]
· · воювати · воює · >
[воювні́й] · > воївні́й
,
воївни́чий
________
див. обговорення
+, хоча треба ще подумати над уникненням повтору "у-у": живемо в країні у війні.
Англійською також кажуть "at war" - "country at war".
А коли идє нє о краинѫ?
Армія у війні, сторона війни, народи у війні
Добрѣ, можє боути