Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Ятря́ний, -а, -е. Объ огнѣ: сильно пылающій. Ятряний огень. Вх. Зн. 84
"Ятряний" це прикметник, а "палаючий" активний дієприкметник, тому переклад неправильний.
"Ятряний вогонь" це палкий, жаркий, а "палаючий вогонь" - розпалений вогонь.
<"Ятряний" це прикметник, а "палаючий" активний дієприкметник, тому переклад неправильний.>
I tomou Ui guilite slova: ‹розпалений›, ‹запалений›.
-
Crivo'ste ròzouméli tô slovo; ono ne znacity récy yaca palaieity, a sam ogony cyto douge palaieity, silõ ognya, ne récy u ognyé.
"Розпалений", "запалений" теж дієприкментики, инших не знайти. Як тоді сказати "палаюча москва" без невластивого нам наростка?
"Москва, що палає". Може, пам'ятаєте, що в "Лісовій пісні" є Той, що греблі рве. Так і тут.
А чим "запалена москва" не така? У нас же є дієприкметники на взір: "вмирущий лебідь", "мийний засіб", "освіжальний напій".
