Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Исчеза́ющий –
1) (прич[астие - "дієприкметник (активного стану)"].) хто (що) зника́є, щеза́є и т. д.;
В означінні слова написано "який зникає", отже це дієприкметник. До дієприкметника має бути й переклад дієприкметник.
<якраз в нас>
<якраЗ У Нас>
___
<випадкове іноземне>
<випадковЕ ЙНоземне>
"Для цього є словники"? Будь ласка! 🤷♂️
Сьогодні це літнорма, а не "суржикова калька"
sum.in.ua: Znykajuchyj
r2u.org.ua: исчезающий
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Исчеза́ющий –
1) (прич.) хто (що) зника́є, щеза́є и т. д.;
2) (прил.) зни́кливий, ще́зливий, зсли́зливий.
• Исче́знувший – зни́клий, ще́злий, зги́блий, (з)сли́злий, пропа́лий и пропа́щий.
Зникливий значить "звиклий щезати / зникати", на що вказують примітки перед поданими в описі перекладами. Як мені відомо, ніхто й не каже "зникаючий" на "звиклий зникати", тільки як дієприкметник активного стану, до чого подано переклад "хто / що зникає / щезає". В означінні слова ви подали саме "який зникає", отже не годиться.