Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Исчеза́ющий –
1) (прич[астие - "дієприкметник (активного стану)"].) хто (що) зника́є, щеза́є и т. д.;
В означінні слова написано "який зникає", отже це дієприкметник. До дієприкметника має бути й переклад дієприкметник.
Як Борис Антоненко-Давидович засвідчив у своїй праці "Як ми говоримо", дієприслівники в народній мові можуть інколи слухити й дієприкметниками активного стану, відносячись не до підмета, а до додатка:
«Прошу тебе, не зморозь мене, не так же мене, як мужа мого, з походу йдучи, коня ведучи, коня ведучи й зброю несучи» («Материалы и исследования» П. Чубинського);
«Благословіть же мене, у шлюб уступаючи» (Г. Квітка-Основ’яненко)
Тут "йдучи", "ведучи", "несучи" та "уступаючи" відповідають московським "идущего", "ведущего", "несущего" та "вступающего".
Отже в поданому до слова прикладі було б так:
Юнак ще довго бачив зникаючу постать матінки. (В. Фіялко).
Юнак ще довго бачив постать матінки зникаючи. (В. Фіялко).
http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/diyepryslivnyky
Зникаюча точка - зникай-точка
Зникаючі тіні - щезай-тіні
Зникача світлина - світлина-щезайка
Зникача точка - точка-щезайка
(?) калька.
Адже семантичне значення набуте у - 'з'ник', через корінь слова "пасти й падати", а не "зникати"
Зникаві в серпанці будови
З-ник-ати
З-ник-ав-ий/а/е той... Що зникає
Загалом можна всіляко замінити вже не милі ючий/учий
Але можна спробувати створити щось універсальне
У-най-менш-ити
Унайменш-івн-ий той, що внайменшує
Складність у тому, шчо треба різнити, коли це, те, що виконує якусь дію, що цим будуть виконувати дію,
що об'єкт
Падáвий - той, що падає (самовільно)
Падівни́й - той, що змушує падати, або створений ля цього
Падки́й - той, що має властивість падати (як крихкий)
Ось поки таке маю на думці
U SIRM (IV, 309: ‹па́сти›²) e touriano ci ne usi tvarui œd corene pad-. Yix e tam dougye, a tvara ‹падівни́й (padœunuy)› sered yix néma. To za tacoyui cœilcosti tvarœu tam — e yz ceoho vuibyrati, ta œdsõtnosti danoho Vami ‹padœunuy›, slied bui Vam yasouati'ho, uclioucyno znacyéinnhe cyto tvarmene'ho ("its morphemes") ‹-œu-n-› bilouyete vuirazjaiõty ("you're claiming to convey").
Pischete cyto ‹-œu-n-›, bõdy simy, vuirazity "той, що змушує, або створений для цього". Provierymo deyaca incha isnouiõtcha slova iz ‹-œu-n-› œd dieyeslœu, a ci e i ou yix se znacyéinnhe:
boudœunuy ( ← boudouati)
sum.in.ua: budivnyj
»1. Стос. до будування (в 1 знач.). Будівна механіка.
2. перен. Який створює що-небудь; творчий.« ;
buntœunuy ( ← buntouati)
sum.in.ua: buntivnyj
»Пройнятий бунтарством; бунтівницький.« ;
oucazœunuy ( ← oucazouati)
sum.in.ua: vkazivnyj
»Який указує на що-небудь.« ;
halmœunuy ( ← halmouati)
sum.in.ua: ghaljmivnyj
»Стос. до гальмування« ;
dratœunuy ( ← dratouati)
sum.in.ua: drativnyj
»Який діє на органи чуття, подразнює їх ; що викликає подразнення, діє як дратівник.« ;
kehrœunuy ( ← kehrouati)
sum.in.ua: kerivnyj
»Який здійснює керівництво ; Пов'язаний з керівництвом ; Який становить собою або містить у собі певні настанови, вказівки, що ними треба керуватися« ;
jartœunuy ( ← jartouati)
sum.in.ua: zhartivnyj
»Який носить характер жарту« ;
mandrœunuy ( ← mandrouati)
sum.in.ua: mandrivnyj
»Який мандрує ; Який постійно мандрує; бродячий ; Кочовий ; Блукаючий ; scuitau (v. tam: "Мандрівні дяки") ; Заповнений мандрами« ;
rouïnœunuy ( ← rouïnouati)
sum.in.ua: rujnivnyj
»Який руйнує що-небудь« ;
reatœunuy ( ← reatouati)
sum.in.ua: rjativnyj
»Те саме, що рятувальний ; Який дає, приносить рятунок або сприяє рятунку« ;
ciarœunuy ( ← ciarouati)
sum.in.ua: charivnyj
»Який має магічну силу, є чарами ; Наділений незвичайною силою впливу на природу і хід подій ; Який має великий вплив на свідомість людини, на розвиток її мислення ; Надзвичайно, дуже гарний; чудовий ; Який має надзвичайні цілющі властивості ; Незвичайний, дивний, загадковий у своєму вияві ; Який захоплює неповторною красою ; Який приваблює своєю зовнішністю або внутрішнім, духовним світом; надзвичайно вродливий ; Дуже приємний, зворушливий ; Неповторний своєю мелодійністю, красою ; Який має велику естетичну силу впливу (про мистецтво)«
tvar ‹iestœunuy› (sum.in.ua: jistivnyj) siõdui ne teagné ponevagy e nadpopraven œd pràvilnoho ‹iestóunuy (їстовний / ѣстъвьныи)›, œd ‹iestuo (ѣство ~ ѣстъво)›, a ne œd ⁺‹iestouati (їстувати)›, cde ‹iestóunuy› (nevuituicyén tvar: ‹iestuen / їствен / ѣст(ъ)вьнъ›) e œd ‹iestuo (їство / ѣст(ъ)во)› hi ‹molitóunuy› (nevuituicyén tvar: ‹molituen / молитвен / молит(ъ)вьнъ›) œd ‹molitua (молитва / молит(ъ)ва)›, tagy tvar to e ‹molitóunuy› a ne ⁺‹molitœunuy (молитівний)›
— u jadnœmy ‹-œunuy (-oven)› ne vuirazity toho znacyéinnha cyto Vui'mou'ho pripisouyete.
Виходить наче цей суфікс просто утворює прикметники різного товку
<якраз в нас>
<якраЗ У Нас>
___
<випадкове іноземне>
<випадковЕ ЙНоземне>
"Для цього є словники"? Будь ласка! 🤷♂️
Сьогодні це літнорма, а не "суржикова калька"
sum.in.ua: Znykajuchyj
> сьогодні
> 1972
Сьогодні точно не "літнорма"
До речі тут щось зникло чи що
r2u.org.ua: исчезающий
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Исчеза́ющий –
1) (прич.) хто (що) зника́є, щеза́є и т. д.;
2) (прил.) зни́кливий, ще́зливий, зсли́зливий.
• Исче́знувший – зни́клий, ще́злий, зги́блий, (з)сли́злий, пропа́лий и пропа́щий.
Зникливий значить "звиклий щезати / зникати", на що вказують примітки перед поданими в описі перекладами. Як мені відомо, ніхто й не каже "зникаючий" на "звиклий зникати", тільки як дієприкметник активного стану, до чого подано переклад "хто / що зникає / щезає". В означінні слова ви подали саме "який зникає", отже не годиться.
Мабуть, правда Ваша.
Дбайливий, щасливий, трусливий, розсудливий тощо.
Шкідливий "вредный" ≠ *шкодячий "вредящий".
"Щасливий", "розсудливий", "шкідливий" утворені від іменників, а "дбайливий" (той, що дбає), "зникливий" (той, що зникає) від дієслів "дбати", "зникати".
Чому це? Щастити - щасливий, розсуджувати - розсудливий, шкодити - шкідливий. Так, "дбайливий" значить "що дбає", але ви ж не вживете цього слова як дієприкметника акт. стану: "дбайливі про тіло люди хворіють рідко", ні, ви скажете "люди, що дбають про своє тіло, хворіють рідко". Так само із "зникливий", що і зазначено в згаданому словникові.
У вас неправильно побудоване речення, тому й не виходить.
Треба: "Люди дбайливі до свого тіла хворіють рідко".
Я навмисно побудував його неправильно, щоб довести свою думку. У вашому ж реченні ви вжили прислівника "до", а він не в'яжеться з дієсловом "дбати", тому це доводить, що "дбайливий тут - це прикметник, а не дієприкметник акт. стану.
Так, "дбайливий" - прикметник.
Якщо "зникливий" є також прикметник, то як московською буде инакше, коли не "исчезающий?
Та ніяк, тільки відповідник до "исчезающий" як дієприкметника це "що зникає". Взагалі, трохи чудно, що мало згадок тих слів у корпусах, а зникомий з'являється головно з 90х, хоча воно є і в давніших словниках.
"Зникомий" це витвір Караванського, мені не до вподоби. А як щодо утвору "зникнИй", на зразок "мийний", "панівний"?
»Зникливий значить "звиклий щезати / зникати", на що вказують примітки перед поданими в описі перекладами ... «
Scorieyxxe ne "yzvuicluy" ale "padoc (do ceoho, ic ceomou, na cyto)" zagalomy, ta izgoden émy.