Чому черпане?

@אלישע פרוש

> (@Богдан Лабунський — ne "mœgylivo", a e)

Змінив!

goroh.pp.ua: доріжний

Гиперкоректування

І доріжка

Але таки маємо виріб, рід, різний, рівний, ріст тощо.

Де в них -оро-?

Еге ж, Ваша правда, саме з -оро- / -оло не пригадаю таких прикладів.

@Римидолов Вертислово
Так само гіперкорекція.

виріб, різний, рівний, ріст:

vy-orbъ, orzьnь, orvьnь, orstъ

Ма буть вироб, род, розний, ровний, рост.

Московською: разный, равный, расти

Не має, в українській відбулося звуження ("ікавізм")

<род> не має буть, має буть саме <рід> (< *rodъ)

@Римидолов Вертислово
Сторона — сторін
Ворота — воріт
Борода — підборіддя

Тому дорога — доріжка, доріг

(»Але таки маємо виріб, рід, різний, рівний, ріст тощо.« @Carolina Shevtsova)

»Де в них -оро-?«

@Римидолов Вертислово

(»Еге ж, Ваша правда« @Carolina Shevtsova)

»*(P)elP / *(P)olP, *(P)erP, *(P)orP« — vidite tam dõgycui ou mene u izmiençie gorie? Znacite i tvarui iz *elP / *olP, *erP, *orP, i tvarui iz *PelP, *PolP, *PerP, *Porp. A slova he ‹vuirœb›, ‹rœd›, ‹rœznuy›, ‹rœunuy›, ‹rœst› sõty perviesno œd coreneu iz *orP: *orb-, *ord(?), *orz, *orw, *ordt, i o-perégolós u nix e dóugen bouti utorinen.

»Не має, в українській відбулося звуження ("ікавізм")«

@Римидолов Вертислово

Tó e yasouaigne ad hoc. Ceomou e tam, a ne i u: ‹goród› /ˈɣ̞ɔrod/ (a ne ‹gorœd›), ‹vorón› /ˈβ̞ɔron/, ‹corób› /ˈkɔrob/ (a ne ‹corœb›), ‹boróu› /ˈbɔ.row/, ‹moróc› /ˈmɔ.rok/, ‹sorócyca› /sɔ.ˈrot͡ʃ.ka/ (a ne ‹sorœcyca), ‹xoróm› (a ne ‹xorœm›), ‹xolód› /ˈxɔ.lod/, ‹xolódnuy› /xɔˈlod.nɘ̞j/ (a ne ‹xolœdnuy›), ‹golód, golõdnuy› (a ne ‹golœd, golœdnuy›), ‹jolób› /ˈʒɔ.lob/ (e i utorinne ‹jolœb› /ˈʒɔlʉb/), ‹jolóbcia(s)t› /ʒɔ.ˈlob.t͡ʃa(s)t ~ ʒɔ.lob.ˈt͡ʃa(s)t/, ‹solódca› /sɔˈlod.kɑ/ "Glycorhizza" (a ne ‹solœdca›), ‹volós, volóssye› (a ne ‹volœs, volœssye), ‹volóty› (a ne ‹volœty›), ‹molócynuy› (a ne ‹molœcynuy›) tc.? Ceomou?

Ну Путь згадали конкретні слова так, наче не знають про ікавізм, думаю треба з нього в цілому почати

@Римидолов Вертислово

Віді, надпоправне 'і' постало в похідних од слів із одкритим 'о': дорога, ворота, сторона, голова, борона, корова, болото, сковорода, борода, волочи.

Але ворона : ворон, сорока : сорок, молоко : молочний, болона : оболонка, горобець : горобчик.

Пор. також фороба : фороб, злоба : злоб, утроба : утроб, де 'о' лишилось у закритому складі.

Та надпоправне 'і' засвідчено в деяких словах у відкритому складі ("голівонька"), а подекуди й на місці 'ъ'.

Також 'і' правильно постає в неповноголосих тварах: злото : злітце, треба : трібний (іще були такі слова, зараз (нині) не можу згадати).

Віді - певно, напевно, мабуть. Один із українських відповідників до запозиченого "певно"

œ poxodity iz о_prigolósnuy_ъ, abo u novozacruituix izcladax
ó znacity dauniorousscue о, nicoli ne ъ, bo u tsiey pravopisi o moge znaciti bõdy о abo ъ, a iesce e ò, yacue uxydui znacity tœilcui ъ, pri ceomou ono ne vuipadaié pri cergouagni, timy ciesomy ó nicoli ne cergouié iz œ, coli ge o moge supocœyno sobie.

óu znacity serédniorousscue оꙋ, tac samo yac au znacity аꙋ

@Богдан Юшко (Bœgdan Youxyco)
Тепер напишіть всю вашу писанину українською літературною мовою. Якщо хочете, можу спробувати перекласти написане, а ви Мене підправите українською літературною мовою.

@Angel Seraphim
Міню Вам. А звідки прийшло "певно"?

»Віді - певно, напевно, мабуть. Один із українських відповідників до запозиченого "певно"«

@Angel Seraphim (@Ratty More — А звідки прийшло "певно"?)

Neyma pèunosti ci pèuen docazœu ógy tó slovo ‹pèuen› e cerpano (yz leadscui, he ceasto tverdgeno). Ouge’my pisau o tœmy. Popri pràvilne *u → /ɔ/ u silnie postayie, ouge d.-rous. móuva zna *u-y → *y-y (bóugariçeiõ: *‹ъ-ь› → *‹ь-ь›) u ocremax slovax, yascravuy priclad tomou e ‹скърбь› → ‹скьрбь› (ser.-rous. ‹скерб(ь)›), por. tacoge i daunye imea ‹Curcevu, Кърчєвъ› iz ròzvitcomy u tvar ‹Керч› ← *‹Кърчь → Кьрчь›, d.-rous. ‹кърь → кьрь› ( → ‹керь›) "coustch, criac, cõpina", ta i inde bez *y u izcladie dalieye: ‹тръхътъ → трьхътъ› (Galiçscue bológoslœuye, 1144).
Tó slovo ‹пъвьнъ : пъвати, пъвѣти› e dobrie viedomo yz d.-rous. pameatoc. A u razie ‹puvynu/пъвьнъ → pyvynu/пьвьнъ›, crœmy vuisje recenoho *u-y → *y-y, tout e moglo ciniti i ounicneigne sõzvõcieigna iz ‹póuen› "full".

»œ poxodity yz о_prigolósen_ъ, abo u novozacruituix izcladax
ó znacity dauniorousscue о, nicoli ne ъ,«

@Bœgdan Youxyco

1. ne ino o peréd *u ale i peréd *y.
1.b. Neyma yna "novozacruita" izclada yde mogé bouti o-perégolós inde neigy *o peréd *u/*y, tomou samuy recein "novozacruit izclad", a pacye "peréd *u/*u CI u novozacruitie izcladie" e i zayèu i xuiben.

2. ‹ó› e i yz *u u *ul → ‹óu›.

@Богдан Юшко (Bœgdan Youxyco)
Перекладіть те, що написав Олисій Поруш (користувач з іменем, написаним івритом).