Вживають і на Галичині і на Київщині точно, неодноразово чув від львів'ян і киян. Можливо рідко вживане на сході України чи слобожанському та інших східно-північних діалектах.

《Можливо рідко вживане на сході України чи слобожанському та інших східно-північних діалектах.》
Гадаю, що й там навряд рідко.

Там й не знають ,що таке корч ,а як кажеш "корч вловив" й тим поготів.

Не треба гадати, поїдьте туди, і почуєте не корч, а "У мєня спазм, памагітє". Там українська залишилася тільки в селах, і то із значними домішками суржику. Зніміть плівку з очей. Раджу спілкуватися за межами інтернету з усіма українцями, щоб розуміти, хто де і як говорить. До нас на Закарпаття тисячі переселенців приїхало, з усіма спілкувався, вони або взагалі літературною московською балакають або суржиком, рідкі випадки бувають, коли спілкуються українською, тільки той варіянт, котрий вивчали у сучасних підручниках. Архаїзми та питомі українські слова "позабували", як і свої діялекти.

Ну не гань сильно той край .
Ось з закарпатцями мовлю й вони також не знають, що то таке корч ,лиш один старик знав ,що то таке .
Вони й своїх діалектів не знають ґанза,айно,войко, вуйко,ґездя ... Вони то не відають ,лиш в цьому осідку почув ,що вживають сте,сме... В жизні ні від кого .
Тому не гань чужих доки своїх не впізнав.

Ще там не кажуть спазм ,а кажуть судорга

Не кожен закарпатець то є русин-українець. Не знають ті, які є етнічно мадярами чи напів мадярами. У мене особисто в родині всі говорять корч, іноді вимовляють як корЩ, ще від прабабусі чув. У моєму селі за австрійсько-чеським переписом у архівах ще 1914их років, проживали суцільні русини, так було зазначено. На 300 людей, тільки 2 мадяри знайшов. Проте, за кожне село Закарпаття не можу сказати, але в Мукачеві звідки я, принаймні багато хто використовує це слово, і всі вище перераховані вами слова. Звісно, якесь там умовно Берегово, Чоп не знатиме ніяких корчів, бо там кожен другий це корінний мадяр. Взагалі, я завжди роблю мінітест на діялект, якщо це нащадок мадяр, то на драбину скаже "луйстра", що є мадярнізм, якщо скаже "лазиво" від дієслова лазити, ймовірно українець по крові. А ще, якщо точно знає мадярську мову, то ймовірно надольку потомок мадяр, і також може бути, що ідентифікує себе мадяром. Я особисто прожив 21 рік на Закарпатті, і жодного слова по-мадярськи не знаю, як і більшість челяді в моєму селі🤷‍♂️
Мені здається, що взагалі моє село якесь надто автентично українське, бо там поширене моє прізвище Голод, також є Головко, Панас, Попович, Коваль. Проте, як я й сказав за кожен район не беруся, але за Мукачівський вас запевняю.
Хочу ще зазначити, нічого проти немаю Слобожанщини та Наддніпрянщини, однак Oleksa Rusyn, нехай зніме рожеві окуляри і поспілкується із мешканцями того краю Вкраїни, а не жене на галичан, бо поки українська трималася на "западенцях", інші кохалися з москалями.

> Взагалі, я завжди роблю мінітест на діялект, якщо це нащадок мадяр, то на драбину скаже "луйстра", що є мадярнізм, якщо скаже "лазиво" від дієслова лазити, ймовірно українець по крові.
Но, знаєте, сись тест тяжко є назвати добрым, кидь знати, што й на Боржаві мож почути "луйтра~люйтра", і горі Боржавов вирьховинці сяк называють лазиво... И се не я придумав єм, айбо виджу се в атласї Дзендзелівського: https://jazyk.rueportal.eu/mapy/95. Чей не хочете повісти, ож они вшыткі уд мадярув пуйшли? Менї ся видит, ож они просто хоснують чужоє слово на лазиво, тай по бисїдї.

> Коваль
Гм... Гадав єм си, ож у вас лем Ковачі живуть. :)

Oleksa Rusyn
12 липня

《Тоді з чого Ви взяли, що це галицьке значення?》
Бо такого значіння не подано в словниці Б. Грінченка.
У "Сьгочасній часописній мові на Украіні" І. Нечуя-Левицького читаємо: "Ще треба додать, що в нових газетах та журналах часто трапляються такі галицькі слова, як от – змагання. В Галичині це значиться те, що по-российський – усиліе, усилія, а на Украіні це значиться – змажка, гризня, трохи не лайка. Це страшенно збиває с пантилику читалників. «Гром. Думка» цітуе, що небіжчик Ром. Сембратович писав «Про визвольні змагання на Вкраіні». В Галичині це значиться: «Про освободительныя усилія (или стремленія) на Украинѣ». В нас скажуть; що Сембратович написав книжку «Про освободительные споры» або «Про освободительную ругань на Украинѣ». От що виходе по-украінський! По-украінський треба сказать так: «Про визвольницькі силкування на Украіні»".

У "Сьгочасній часописній мові на Украіні" І. Нечуя-Левицького... В Галичині...

Це так справді колись казали чи це особисті упередження Нечуя-Левицького?

《Це так справді колись казали чи це особисті упередження Нечуя-Левицького?》
Справді казали. Так само: "у Київщині", "у Чернігівщині" тощо. Класики засвідчують.