А чий же це твар? Український?
Єлисію, чому ж не руський? У руській и московській значіння сього слова суть різні. Поясніть, будь ласка.
*о бо тут дало "звуження", рівните з <лівка>, <лівкий> (Желехівський І, 407), а не +<ловка>, +<ловкий>.
не в усих словах "о" перейшло в "і" в закритих складах
Єлисію, видив у Желехівського й "вівк", то чи так правильно?
И може ловкий буде по-вкраїнськи?
Та по-вкраїнськи, як і слова добрий, модрий, довгий, чорний, гостинний.
Кажуть так на Полтавщині, але це скоріше гарний, файний чи кльовий, але не симпатичний.
Милозіркий - симпатичний, приємний, милий. Жін. р. - милозірка.
Дуже красивий.
(Олександр Ковінька. Превелебні свистуни або пригоди хлоп'яка Василя Черпака стор. 42).
Який виявляє приязнь, дружню прихильність, симпатію до кого-небудь.
(Про риси характеру).
Набуває цього значення /у/ відповідні моменти
/симпатизувати/ комусь
Він/вона - приємні
приємні люди - симпатичні / собою чим би не були
ДОЛА́ДНИЙ, а, е.
1. Який має пропорційні і красиві форми (про гарну зовнішність). Добрі люди доглядали, Шанували, поливали, Щоб жила краса моя, Щоб доладна була я (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 302); — То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264); — Додому час, — промовив Роман і теж поглянув на невеличку, доладну постать Христини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 70);
// Який приємно, красиво звучить (про музику, співи, голос). Зі шляху обізвалася неголосна, доладна пісня, дзвякнуло стремено (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 25).
2. Який справляє приємне враження; який відповідає певним вимогам. Давно я нічого не читав такого доладного і з таким смаком (Панас Мирний, V, 1955, 378); — Інженер з нього доладний, нічого не скажеш! — говорив сам з собою Синявій (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 266).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 357.
- Але ти мені милуватий.. .!
- А ти мені ні !
Він прихильний (кому, чому) мені. 3 значення:
goroh.pp.ua: прихильний
Узагалі я гадаю, що смислу особливого нема се слово перекладати, бо йому є безлич одповідників, а вкраїнець, що жадає позбутися черпаних слів и вміє мислити, просто візьме й вибере сутямок, який йому до вподоби.
Згоден.
Бо такого значіння тут не подано.
Пане Олексо, чому Ви пишете значІння замість значЕння? Невже так було за харківським правописом?
Харківський правопис – жахлива мішанина наддніпрянських і галицьких мовних явищ. Мені й на думку не спаде посилаться на його.
Я вживаю "значіння" не ЗАМІСТЬ "значення", а через те, що в нас люди так кажуть зроду-віку. "Значіння" й "значення" – наддніпрянська й галицька одміни цього слова. Та й у словницях це слово є: 
r2u.org.ua: значіння.
Сполука слова "пан" з іменням, до речі, теж польсько-галицький ужиток.
А які риси цього правопису Вам не подобаються? Чи вживали би Ви варІАнт замість варІЯнт?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28302-mylolycyj.html#show_point
+
+++