Значення слова
Синіор — програміст найвищого рівня.
Приклад вживання

Якщо не секрет, який рівень зарплат у Фейсбуку? Порівняно з київськими (хоча б приблизно — ну там 1,5-2 Х середня ЗП київського сініора).

Походження

лат. senior - старший

Розділи
Варіанти написання
senior, сіньйор, сеньйор
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово синіор

старший
15
Луком 4 лютого 2022
24 червня


Відприйменникові іменники в значенні фаху/професії непритаманні укр.мові, на відміну від москвинської:
рабочий, пожарный, полицейский тощо
Инша річ, коли іменники вказуюють на якість людини:
Старий, молодий, дурний, старший, святий тощо

7 липня

+

вуйко
7
Pavel Salyha 4 серпня 2015
14 лютого 2022

Дивацька пропонова. А чому не "стрийко"?

14 лютого 2022

Отож! Додали аби було.

14 лютого 2022

Не годиться.

29 травня 2022

Годиться слово давнє ще біло хорватського походження від Ujak (уяк). А як відомо білі хорвати брали безпосередню участь у етногенезі українського народу часів раннього середньовіччя та Київської Русі. На рівні з иншими слов'янськими племенами могли долучитись до утворення української мови.
А поляки могли згодом слово в українців перейняти й видозмінити.

29 травня 2022

Не годиться, бо вуйко — це дядько по матері.

29 травня 2022

Щоправда так, маєте рацію!

старшак
4
Кирило Сніжко 20 лютого 2022
15 травня 2022

+

відаючий
1

Відати - знати.
Повідати - донести нову інформацію.
Відун - все знає.
Розвідник - дізнається нову інформацію.
Завідуючий - той що за головного.
Відаючий - сеньйор (багато знаючий).

21 лютого 2022

Наросток -ючий не є властивим;
нехай просто відун, та й годі

29 травня 2022

Є властивий.

29 травня 2022

Таки ні. Не даремно мова знає багацько наростків. Відьмак, відун, відник, зна́йко

старші́й
1
Carolina Shevtsova 7 липня
староста
0
стапро
0

Старший програміст

Леонід Лавренов 21 лютого 2022
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
20 лютого 2022

Значення слова програміст не найвищого рівня, а просто високого рівня – старший. Вищим є, наприклад, Lead.

21 лютого 2022

для чого тут тулити ще й неправильне написання з усного мовленння?!

15 травня 2022

"senior"

staréy, staréix(y)-

odinina:
Nom.: staréy
Gen.: staréixya
Dat.: staréixyou
Acc.: staréixya
Loc.: staréixyé
Instr.: staréixem
mnogina:
Nom.: staréixyi
Gen.: staréixy (staréyexy)
Dat.: staréixeum
Acc.: staréixyui
Loc.: staréixyéx
Instr.: staréixyui

___
"junior"

mòlôdyu / mòlôju, mòlôdx(y)-

odinina:
Nom.: mòlôdyu / mòlôju
Gen.: mòlôdxya
Dat.: mòlôdxyou
Acc.: mòlôdxy
Loc.: mòlôdxyé
Instr.: mòlôdxem
mnogina:
Nom.: mòlôdxyi
Gen.: mòlôdxy (mòlôdexy)
Dat.: mòlôdxeum
Acc.: mòlôdxyui
Loc.: mòlôdxyéx
Instr.: mòlôdxyui
___
"middle"

sèrêdeny, sèrêdn(y)-

odinina:
Nom.: sèrêdeny
Gen.: sèrêdnya
Dat.: sèrêdnyou
Acc.: sèrêdnya
Loc.: sèrêdnyé
Instr.: sèrêdnem (sèrêdnyem)
mnogina:
Nom: sèrêdnyi
Gen.: sèrêdeny
Dat.: sèrêdneum / sèrêdnyœum
Acc.: sèrêdnyui
Loc.: sèrêdnyéx
Instr.: sèrêdnyui

15 травня 2022

Гм. А відки при відмінюванні з'являється "ш"?
Якшо "staréy" є "старій", то має бути "старій-" (род. старія), ні? Звідки тоді "старійш-"?

16 травня 2022

A œdcui e <-r-> u padéx u slovax "mati", "neti", ci <-t-> u slovax: "gèrebẽ", "lèvẽ", "lisẽ", "scenẽ", "ditẽ", ci <-n-> u slovax: "znamẽ", "imẽ", "uimẽ", "pòlomẽ", "vèremẽ", "sémẽ"?

21 травня 2022

Не знаю чому. Проте, хіба "staréy" не дасть просто "старій-" у непрямих відмінках? Чому там виникає суфікс вищого ступення порівняння "-ш"? Я не розумію.

22 травня 2022

<Не знаю чому.>

Yaco tô? 😳
Tac zuanuy "zacœun œdcruitoho sucladou" u prasl. — coli na cœunçé slova e prigòlôsca, ona e néma: *matir → rous. <mati> (*r némo), ale *materes → rous. <matere> (coho?), *materei → rous. <materi> (comou?) — *r zuõcyno, *gerbent → rous. <gèrebẽ> (*t némo), ale *gerbentei → rous. <gèrebẽti> (comou?) — *t zuõcyno, *znamen → rous. <znamẽ> (*n némo), ale *znamenes → rous. <znamene> (ceoho?), *znamenei → rous. <znameni> (ceomou?) — *n zuõcyno.
Tacovo i u <staréy — staréix(y)->; pratuar e *star-ēiux — *x (*x ← *s po *u) e na cœunçé tomou "ném", → <staréy>, ale *star-ēiux-y-a (*-y-a ← *y- + -ōs) → rous. <staréixya> — *x e zuõcyno. Tô bui *x e i u <staréy>, ale ném, "drémaiêity".

Isce tuarui bez /ʃ/: <daléy> ← *dalẽiux (ale <dalxe ← *daliuxes, dalxya ← *daliuxya>), <scoréy> ← *skorēiux (ale <scoréixe ← *skorēiuxes, scoréixya ← *skorēiuxya>), <mnéy> ← *myniux (ale <menxe ← *myniuxes, menxya ← *myniuxya>), <boléy> ← *bolēiux (ale <bœulxe ← *boliuxes, bœulxya ← *boliuxya>) tc.

<хіба "staréy" не дасть просто "старій-" у непрямих відмінках?>

Ni, u pratuaré bo e na cœunçé *x — *starēiux → <staréy>, ale coli *stariux- + gòlôs, to *x e zuõcyno: *stariuxes → <starxe>, *starēiuxes → <staréixe>, *stariuxei → <starxi>, *starēiuxei → <staréixi> tc.

Поділитись з друзями