Негативні конотації в поняття амбіція суть пізні. Первісно воно значить прагнення, намагання чогось досягти. Тому я пропоную слово снага (див. ЕСУМ під статею снага).
Карл-Франц Ян Йосиф,
дарма тіпає. Полісемія та контекстуальність суть вітані явища в розвинених мовах.
У слова снага в укр.м. є фіксовано низку ще дальших значень, зокрема: "спроба", "успіх", "результат", "спритність", "сила", "здатність", "намагання". Те чи те значення його зумовлюють й інші слова, що його оточують у конкретнім реченні. Так і має бути.
Карл-Франц Ян Йосиф,
Ви відкрийте й гляньте в матеріалах до словника давньоруської мови слово стати, скільки там його значень, або й у багатьох інших слів, поданих там.
З тезою згідний, але категорично не у цьому випадку – кажучи людині, що вона має "снагу", ми кажемо про її силу, енергійність, прагнення десь ту енергію виділити, кажемо, що вона має перець у собі. Амбіція це ж дещо зовсім инше – людина може мати величезні амбіції, але й бути лінивою мов пес!
Цілком може бути неенергійний, не снажний, млявий чоловік повний шалених амбіцій, як і амбіційний чоловік, хто вважає себе наполеоном, але сам так лишей і вважає і не має ні стержня, ні ґраніту у собі, щораз плани свої зводячи нанівець.
Як на мене, тямно ці два слова дуже сильно різняться.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55318-snagha.html#show_point
У європейських мовах лат. ambitio не має таких негативних і протирічливих конотацій, про які Ви пишете. Підозрюю, чи конотації ті не суть слід менталітету: "сиди, не рипайся", де будь яку багу/прагу/снагу що ділати/чинити є ято негативно, ге про людину пихату, нахабну.
Тільки , якщо наголос змінити на ОСТАННІЙ склад.
Тому за письмо яке ліпується в цім одмінку —
Творено мною як складення з:
цти – фонетичної форми від *чьсти – род.відм.одн. від друс. *чьсть "честь, шана, слава, повага" та *жасть – субстантивної форми, що відповідає архаїчній формі дієслова *жасти, співвідносного з жадати "прагнути, хотіти, бажати". Тобто цьтижасть є розуміти як "прагнення, хіть, бажання по цти~честі, славі, шані, повазі".
В род., дав., місц. відмінках однини: цьтижасти, в орудн.одн.: цьтижастю.
За такою же мотивацією є зокрема творено й нім.: Ehrgeiz "амбіція", від Ehr "честь" та Geiz "жага, хіть, бага".
Дехто говорить про амбіції не як про пиху, а зображає їх в хорошому світлі. Навіть в книжці одній зустрічав щось подібне. Думаю, гордість тут більше підходить. Хача це погана риса.
Амби́ция – 1) амбі́ція, го́нор; 2) чвань. / Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
r2u.org.ua: амбіція
АМБІЦІЯ рос. амбиция (латин. ambitio честолюбність, пиха, від ambio — обходжу, домагаюсь) — гонор, чванливість, надмірна самооцінка своїх можливостей. / Eкономічна енциклопедія http://slovopedia.org.ua/38/53392/377196.html
всякчасне прагнення , замахування на собіпотребність
енергія
Від "прагнути".
Комусь здасться, що перегукується зі назвою столиці, але то не біда, он "Сум" це наша споконвічна назва Фінляндії, але нічого, живемо, і ніхто не думає про "смуток", коли так зве країну.
Карл-Франц Ян Йосиф,
тільки Сум країна є жіночого роду (*Сумь).
+
Отакої. Серйозно? Можна посилання? Цікаво стало)
Олександр Мельник,
посилання на що конкретно Ви хочете?
Про назву Фінляндії "Сум". Я без сарказму та іронії. Мені справді цікаво.
Олександр Мельник,
задайте сумь тут:
http://starling.rinet.ru/cgi-bin/query.cgi?basename=\data\ie\vasmer&root=config&morpho=0
Плутанина з назвою столиці, та ще й полонізм
Не плутанина. Не полонізм.
А якби й полонізм то й що?
То було би зло, та прага не є з лядської.
–
Польське.