Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Безума – руськ укр. Надаремно, туне;
церк.-слов. болг. Безумен – руськ укр. Дурень, глуп;
церк.-слов. болг. Безуміє – руськ укр. Глупо, шаленство;
церк.-слов. болг. Безумство – руськ укр. Глупство;
церк.-слов. болг. Безумствую – руськ укр. Дурію, глупію.
Лексикон словенороський 1627
https://archive.org/details/Pamva_Berynda_1653/Pamva_Berynda_1627/page/n5/mode/1up?view=theater
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Безума – руськ укр. Надаремно, туне;
церк.-слов. болг. Безумен – руськ укр. Дурень, глуп;
церк.-слов. болг. Безуміє – руськ укр. Глупо, шаленство;
церк.-слов. болг. Безумство – руськ укр. Глупство;
церк.-слов. болг. Безумствую – руськ укр. Дурію, глупію.
Галицьке слово, на погляд І. Нечуя-Левицького ("Криве дзеркало української мови"), що дає йому одповідника "скажений".
Його ймовірно вживали по всій території суч. України , просто на Галичині, устрій Русі протримався довше ,ніж на інших територіях і відповідно мова. До того ж політика полонізації не була такою жорсткою, порівняно із тією територією де була рос. імперія,що дало змогу "вижити". А етимологія лише вказує на те, що воно було праслов'янське а також індоєвропейське.
Та і нехай воно буде умовно галицьким, зате питомим, то які проблеми у цьому?
У Московщині уряд теж не мішався до повсякденної мови українських селян. Тож вона розвивалась собі своїм ходом.
Проблеми ж у тому, що є схильність упроваджувать до мови галицькі мовні явища, а згодом витискать ними мовні явища більшості. Виникає мова,
чужа та чудна для центральних, східних і південних українців.
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Безума – руськ укр. Надаремно, туне;
церк.-слов. болг. Безумен – руськ укр. Дурень, глуп;
церк.-слов. болг. Безуміє – руськ укр. Глупо, шаленство;
церк.-слов. болг. Безумство – руськ укр. Глупство;
церк.-слов. болг. Безумствую – руськ укр. Дурію, глупію.
Українською мовою це означає "божевільний", звідти й назва балади Тараса Григоровича Шевченка.
uk.wikipedia.org: Причинна
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48566-prychynnyj.html#show_point
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Безума – руськ укр. Надаремно, туне;
церк.-слов. болг. Безумен – руськ укр. Дурень, глуп;
церк.-слов. болг. Безуміє – руськ укр. Глупо, шаленство;
церк.-слов. болг. Безумство – руськ укр. Глупство;
церк.-слов. болг. Безумствую – руськ укр. Дурію, глупію.
ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: не́глуп «великий дурень».
ЕСУМ: Зблекоти́тись – «збожеволіти», з очевидно, пов’язане з блекотати «белькотіти, невиразно говорити», псл. blekotati, blekati «тс.» (пор. українську діалектну назву блекоти німи́ця).
goroh.pp.ua: шалений
r2u.org.ua: навісн*
Українською мовою це означає "божевільний", звідти й назва балади Тараса Григоровича Шевченка.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48566-prychynnyj.html#show_point
+++
Спасибі за підпору!