Його ймовірно вживали по всій території суч. України , просто на Галичині, устрій Русі протримався довше ,ніж на інших територіях і відповідно мова. До того ж політика полонізації не була такою жорсткою, порівняно із тією територією де була рос. імперія,що дало змогу "вижити". А етимологія лише вказує на те, що воно було праслов'янське а також індоєвропейське.
Та і нехай воно буде умовно галицьким, зате питомим, то які проблеми у цьому?
У Московщині уряд теж не мішався до повсякденної мови українських селян. Тож вона розвивалась собі своїм ходом.
Проблеми ж у тому, що є схильність упроваджувать до мови галицькі мовні явища, а згодом витискать ними мовні явища більшості. Виникає мова,
чужа та чудна для центральних, східних і південних українців.
ЕСУМ: Зблекоти́тись – «збожеволіти», з очевидно, пов’язане з блекотати «белькотіти, невиразно говорити», псл. blekotati, blekati «тс.» (пор. українську діалектну назву блекоти німи́ця).
Безумець — божевільнець.
Безумець, безумство, безумно ти будеш страждати за гріхи свої, нехристь мерзотний!
болг. церковнослов'янізм, який Лексикон словенороський 1627 року перекладає питомими руськими словами.
рос. безумец
Перекладаємо слово безумець
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Безума – руськ укр. Надаремно, туне;
церк.-слов. болг. Безумен – руськ укр. Дурень, глуп;
церк.-слов. болг. Безуміє – руськ укр. Глупо, шаленство;
церк.-слов. болг. Безумство – руськ укр. Глупство;
церк.-слов. болг. Безумствую – руськ укр. Дурію, глупію.
+++
Українською мовою це означає "божевільний", звідти й назва балади Тараса Григоровича Шевченка.
uk.wikipedia.org: Причинна
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48566-prychynnyj.html#show_point
+++
Спасибі за підпору!
+++
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Безума – руськ укр. Надаремно, туне;
церк.-слов. болг. Безумен – руськ укр. Дурень, глуп;
церк.-слов. болг. Безуміє – руськ укр. Глупо, шаленство;
церк.-слов. болг. Безумство – руськ укр. Глупство;
церк.-слов. болг. Безумствую – руськ укр. Дурію, глупію.
Галицьке слово, на погляд І. Нечуя-Левицького ("Криве дзеркало української мови"), що дає йому одповідника "скажений".
https://goroh.pp.ua/Етимологія/шалений
Я казав про вжиток, а не про звідки родом це слово.
Його ймовірно вживали по всій території суч. України , просто на Галичині, устрій Русі протримався довше ,ніж на інших територіях і відповідно мова. До того ж політика полонізації не була такою жорсткою, порівняно із тією територією де була рос. імперія,що дало змогу "вижити". А етимологія лише вказує на те, що воно було праслов'янське а також індоєвропейське.
Та і нехай воно буде умовно галицьким, зате питомим, то які проблеми у цьому?
У Московщині уряд теж не мішався до повсякденної мови українських селян. Тож вона розвивалась собі своїм ходом.
Проблеми ж у тому, що є схильність упроваджувать до мови галицькі мовні явища, а згодом витискать ними мовні явища більшості. Виникає мова,
чужа та чудна для центральних, східних і південних українців.
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Безума – руськ укр. Надаремно, туне;
церк.-слов. болг. Безумен – руськ укр. Дурень, глуп;
церк.-слов. болг. Безуміє – руськ укр. Глупо, шаленство;
церк.-слов. болг. Безумство – руськ укр. Глупство;
церк.-слов. болг. Безумствую – руськ укр. Дурію, глупію.
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Безума – руськ укр. Надаремно, туне;
церк.-слов. болг. Безумен – руськ укр. Дурень, глуп;
церк.-слов. болг. Безуміє – руськ укр. Глупо, шаленство;
церк.-слов. болг. Безумство – руськ укр. Глупство;
церк.-слов. болг. Безумствую – руськ укр. Дурію, глупію.
ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: не́глуп «великий дурень».
Українською мовою це означає "божевільний", звідти й назва балади Тараса Григоровича Шевченка.
uk.wikipedia.org: Причинна
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48566-prychynnyj.html#show_point
r2u.org.ua: навісн*
https://goroh.pp.ua/Етимологія/навісний
ЕСУМ: Зблекоти́тись – «збожеволіти», з очевидно, пов’язане з блекотати «белькотіти, невиразно говорити», псл. blekotati, blekati «тс.» (пор. українську діалектну назву блекоти німи́ця).