Неправда.
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання:
церк.-слов. болг. Безуміє – руськ укр. Глупо, шаленство.
"Очевидно, Памво Беринда народився і зростав десь на території поширення бойківського чи покутського діалектів або тих наддністрянських говорів, що прилягають до них. Про це свідчать відображені у віршах Памви Беринди, а ще більше в «Лексиконі», мовні факти з цих діалектів" (http://litopys.org.ua/berlex/be01.htm).
Я й сам натрапив у "Лексиконі" на словосполуку "у/вдобромъ захованю" (http://litopys.org.ua/berlex/be78.htm, у кінці передостаннього абзаца). Неподвоєне "н" та закінчення "-ю" замість "-і" в "захованю" – галицькі прикмети. Нечуй-Левицький теж пише, що "шалений" – галицьке слово, а в нас кажуть "скажений", "навіжений".
Навіть не знаю як вам сказати...
Varyaty Television show
Program creator: Serhiy Prytula
First episode date: 2 November 2016 (Ukraine)
Тож усі українці що дивились г+г з 2016 року знають це слово як мінімум вже 7 років. Власне г+г це 3 за обсягом авдиторії канал у 2016. https://telekritika.ua/uk/telerejtingi-itogi-2019-kak-ictv-i-1-1-nastupali-na-pjaty-nepobedimomu-kanalu-ukraina/
Тому як мінімум не коректно казати що слово невживане.
Хиба ж вони через те взялись уживать його й собі? Тож, знову таки: чуже, та ще й невживане в живій народній мові більшої частини України.
ЕСУМ: Зблекоти́тись – «збожеволіти», з очевидно, пов’язане з блекотати «белькотіти, невиразно говорити», псл. blekotati, blekati «тс.» (пор. українську діалектну назву блекоти німи́ця).
Вар'ят (Latin variātus) — слово галицького діалекту української мови і львівської ґвари, що означає «ненормальний, несамовитий, божевільний».
http://sum.in.ua/f/var.jat
Згадки слова "вар'ят":
Скрябін - То моє море (1993)
"Кругом одні вар'яти, я вар'ятом чуть не став"
Брати Гадюкіни - Міську, вважай! (1989)
"Вперед поволи граєм собі вар'ята"
2005 року слово «вар'ят» включено до «Реєстру репресованих слів»
Русанівський В.М. "Слов'янські міжмовні зв'язки і формування функціональних стилів української літературної мови XVI—XVII ст" (1973)
"Варіят! — крикнув староста й утік до сусідньої кімнати" (Лесь Мартович, Тв., 1954, 187).
Петро Козланюк - твір "Варіят" (1925)
Бабієнко В. "Між бурливими филями. Варіят з 1906 року" Надруковано: (1918)
"Варіят чи марод?" Михайло Яцків збірка "Жовнірські оповідання" (1916)
«вар'ят/варіят», вживали у своїх творах Багряний, Винниченко, Мушкетик, Франко
З перелічених пиьменників нема ні одного класика з тодішньої підмосковської України. Це потверджує мої слова, що це слово чуже для більшості наших говірок. І це нічого не міняє в тому, що "вар'ят" чужого роду.
Мені здається що саме те що ніхто з орієнтованих на москву письмовников його не використовували - і є найкращий приклад.
У говірках поза Галичиною цього слова не вживають. Таких говірок більшість. Зоставте це слово собі, а більшості не нав'язуйте.
"Ти так на мене не дивися,
Бо я мішіґіне Марися.
Не на ту натрафив,
Шляк би тебе трафив..."
Але саме слівце жидівське, наче від משוגע (https://en.wiktionary.org/wiki/משוגע) пішло.
+++
Це є запозичення із польської мови. Та ще й перекручений сенс, бо nawiedzony має значення - одержимий богами чи злими духами. Слово було популяризовано творами Марко Вовчок у 1950х, і не має згадок в українській літературі до 1920 років.
Звідки в вас такі відомості? У І. Нечуя-Левицького, наприклад, є повість "Навіжена" 1891 року.