Юрію, для чого пану Семену грубите?
Якщо не маєте української мови в операційній системі, її можна додати таким шляхом:
Настройки Windows ⟶ Час і мова ⟶ Регіон і мова ⟶ Додавання мови.
lüdyna, jaka pidpysuje svoje imja jak «Семён» — je kacapom za vyznaċenniam. A my, jakṡċo bto proġavyv, z nymy vojujemo vże jak 5 rik — i ce tilky v novitniu dobu! Prygadaty vam istoriju z ostannih 300 lit, ċy sami znajete? ;)
Tomu na moju PEREKONANU dumku, ne kacapam vkazuvaty nam tut, jak i ṡċo pysaty: godi!
Ṡċodo dodavannia mov, to diakuju, ale ja możu ṡċe j Vas navċyty, jak-de-ṡċo vmykajetsia u Windows / macOS / Linux.
I naviṫ jakṡċo je taka potreba, to ṡċo możu pokazaty, jak vypravläty misciamy debilnu kacapizovanu lokalizaciju na tij samij Windows! ;)
Насправді московитам (і рускаязичьним укрАінцам) варто відвідувати цю мережеву сторінку, аби врешті собі усвідомити наскільки є віддаленими Українська та Московитська мови. Дивуюся, що досі наші мови складають в один "східнослов'янський" мішок. І чинять це різні науковці, розповідаючи про mutual intelligibility цих двох мов. Землеписно (географічно) ми звісно є східними (і це чудово, бо українська степова поклона (культура) ще проявить себе у майбутньому). Але фонетика, граматика, дієпис цих мов цілковито різні. Це все-одно, що приписати німецькі північні говірки до Скандинавських мов тільки тому, що вони поширені на півдні Данії. Ще би нам повернути властивий Харківський правопис і відродити всі втрачені слова, вирази та граматичні форми, додати артиклі (http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1129)...
І ще одна річ - ось цікаве порівнянна самої глибинної логіки цих двох мов, це два світи: http://blog.i.ua/user/1635042/1079273/
Andrii Andrii,
nihto ne zaboroniaje kacapam siudy zahodyty i ċomuś navċatysia!
Ale oś ne riznym tam «фєдотовим» — sudiaċy z prizvyṡċa: naṡċadok jakogoś «vyzvolytelä» — tak oś ne jim nam tut povidaty, jak i ṡċo pysaty!!
«Naṡi» movy buduṫ klasty v odyn shidno-ordynśkyj miṡok doty, doky bude vykorystovuvatysia kyryłkova abetka — ce naviṫ do ṡkoly ne hody: tak jasno!
Stattia na Aratti — fajna: ċytav ïï ṡċe, pevno, v otij Literaturnij ġazeti, na paperi — naprykinci 1990-h. Odnak dejaki tverdżennia v nij vydajutsia taky vilnym hudożnim tvorom, a ne naukovym doslidżenniam ;)
Vtim, jak dobra bajka dlä sovka — naj bude!
Harkivśkyj Pravopys — ce bilṡe prosto leġenda dobra, aniż zastosovna riċ!
A vse ċerez te, ṡċo cym pravopysom namagalysia ṡtuċno i nasylno zṡyty v odne cile dvi rizni movy — Galyćku ta Nadniprianśku.
Ce te same, ṡċo namagatysia vyrobyty spilnyj pravopys, skażimo, dlä Ṡvećkoï ta Norveźkoï.
Nu garazd: Nadniaprianṡċyna — ce stepova poklona.
A jakym bokom do stepu Galyċyna?? ;))
Zreṡtoju, jakby ne ṡtuċne ote zṡyttia dvoh riznyh mov vprodovż ostannih 150 rokiv — to u nas by tak samo buly vidċutno riznymy fonetyka, gramatyka ta dijepys!
Nu, ale tak stalosia, że Nadniprianṡċyna v masi svoij svoju movu vtratyla — ale teper hoċe ṡċej navjazaty jii Galyċyni.
Te, ṡċo Galyċyna ce vże druge stolittia pospivl kovtaje — ce, zvisno, vże druge pytannia...
Друже Юрію, на разі скажу лише про артиклі - їх справді бракує в Українській мові (або розуміння їхньої прихованості в багатьох словах). Усвідомив це твердження одразу, як тільки зрозумів суть артиклів в нїмецькій, англійській та ісляндській мовах.
А "латинізацією" Української мови зацікавився лише недавно. На разі збираю та ознайомлююсь з матеріялами за і проти.
Andrii Andrii,
to dobre, że zacikavylysia: nikoly ne pizno dlä sebe poċynaty zviduvaty ṡoś nove! ;)
Proty artykliv v Movi nic ne maju - rivnoż jak i do vidnovlennia dvoïny, hoċa rozmiju, że ostannia ne nese żodnogo funkcíonalnogo navantażennia, a lyṡ estetyċne (bo garno) i polityċne (bo.ce ṡe ṡċoś takez ṡċo viddalüje vid qassabiv).
Prosto prynagidno zauvażuju, ṡċo arġumenty, navedeni v statti na Aratti - ne vsi vytrymujuṫ krytyku.
Jakṡċo ṡċodo "cej" (i jogo pohidni) ta "odyn" (z pohidnymy vid niogo) j napravdu można nazvaty vyznaċenym / nevyznaċenym artyklem, to vse reṡta v tij statti duuuuże sylno prytiagnuto i zi steliz i za vuha... ;)
Юрко, нам звісно не потрібно чергової "азбучної бурі", та й взагалі в тематику "кирилиця чи латинка" я не пхаюсь, бо зрозумів, що це не справа аматорів та любителів мови, так само як і війна, юриспруденція чи дипломатія. Трохи ознайомився з дописами громади в міжмережжі та з деякими науковими статтями на цю тему. Тут якщо вже й розважати та сперечатися, то хоча б варто науково та з посиланнями на джерела (звісно, деякі речі варто робити вольовими вчинками без жодних посилань та розважань), а не аргументацією типу "це наша тисячолітня спадщина/це нас зблизить з Еуропою". Особисто я дуже хотів би подискутувати на цю тему, але на разі не володію достатнім теоретичним базисом (на відміну від практичного), тому, сподіваюся, повернемося до цього згодом :)
Andrii Andrii,
nu, Vy vże odnoů nogoů vżylysia Latynku: pro ce svidċyṫ hoċa b napysannia tut Vaṡogo imeni / nazvyśka ;)
Ja osobysto roċkiv tak zo 25-30 tomu i sam osobysto zahoplüvavsia bajkamy pro «naṡu tysiaċolitniu spadṡċynu», ba! Bilṡe togo: osobysto buv zapeklym poṡyrnykom takyh opovidok! :D
Zvisno, spysaty ce inakṡe, niż na junaćkyj maxímalizm zaraz naviṫ i nema jak inakṡe... ;)
A oś teza pro zblyżennia z Europoju - vydajetsia skeptyċnoju darma!
Zvisno, ja rozumiju, ṡċo zavdiaky rozmaïtogo rodu lėvactva pry vladi v nyzci kraïn nasampered z tak zvanoï «Staroï Europy» vyklykaje i napravdu euroznevirstvo, skeptícyzm. Skażimo, ta sama nerozsudna miġrantśka polityka.
Ale znovu ż taky: tut bagato ṡċo podajetsia u nas ċerez prízmu sovka ta qassabśkoï propaġandy.
Bo jakṡċo jih vidkynuty, to my prozrijemo vid togo ṡċo ne tak davno piv-Europy vże bulo pid musulmanśkoju navaloju ta zagarbanniam, ale jakoś vona (Europa) sobi z tym radu dala! ;)
Toż perevaryṫ i teperiṡniu navalu: istorija ZAVŻDY rozvyvajetsia za gojdanniam majatnyka.
Zreṡtoju, ta sama Polṡċa ta Ċehija (Boḣemija) istoryċno je ne menṡ «Staroju Europoju», aniż suċasna Nimeċċyna!
I vony jakoś ínakṡe spryjnialy miġrantśkyj populizm Nimciv ċy Francuziv. Ta Austrija - toċno vże ne «moloda, juna Europa» - tak samo ne duże vzahoplenni vid neproṡenyh gostej! Naviṫ ne zgaduju Szweitzariju, jaka vzagali zakonodavċo zaboronyla bilṡe meċetej buduvaty!
Toż jak baċymo, ne vse tak odnoznaċno v Europi, aby maty pidstavy do nezapereċnogo euroznevirstva! ;))
A oś toj fakt, ṡċo Latínkove pyśmo nas AVTOMATYĊNO viddaläje vid Qassabii z jii morokom pravaslavija i myttiu zblyżuje nas z dobrym desiatkom SPORIDNENYH slovjanśkyh mov, a ce i Polśka, i Čeśka, i Slovaćka, i Horvatśka, i Slovenśka, i naviṫ Lużyćka ta Biloruśka — ce nezapereċna oċevydnisṫ!
I todi b Vy ne pysaly takoï durni, jaku nam pidkydajuṫ qassabśki aġitatory, jak "еуропейський, Еуропа", bo znaly b, ṡċo za majże universalnym latínkovym pravylom dvoznak EU, a takoż AU vymovläjutsia v Slovjanśkyh i ne tilky movah jak [ев, ав]: AUTO, EUROPA, etc. ;)
Toż ṡċo bilṡe u nas bude latínky - to menṡe my budemo zvertaty uvagu na савйєцкіє ґазєти! ;)
dennykar
pohidne, można skazaty, wid DENNYK — tłumaczennia jakogo dyw. mij zapys u statti do poszuku widpowidnyka slowu: БЛОҐ
Щось польською, не можу прочитати.
Семьйон Фєдотофф, zgyń, qassabśka Mara!
Розпочни з себе, куpвo.
Ні, дійсно. Ви, не ображайте, але читати дещо незручно. Я зрозумію, якщо ви в Польщі і у вас клавіатура на польський лад...
Юрію, для чого пану Семену грубите?
Якщо не маєте української мови в операційній системі, її можна додати таким шляхом:
Настройки Windows ⟶ Час і мова ⟶ Регіон і мова ⟶ Додавання мови.
lüdyna, jaka pidpysuje svoje imja jak «Семён» — je kacapom za vyznaċenniam. A my, jakṡċo bto proġavyv, z nymy vojujemo vże jak 5 rik — i ce tilky v novitniu dobu! Prygadaty vam istoriju z ostannih 300 lit, ċy sami znajete? ;)
Tomu na moju PEREKONANU dumku, ne kacapam vkazuvaty nam tut, jak i ṡċo pysaty: godi!
Ṡċodo dodavannia mov, to diakuju, ale ja możu ṡċe j Vas navċyty, jak-de-ṡċo vmykajetsia u Windows / macOS / Linux.
I naviṫ jakṡċo je taka potreba, to ṡċo możu pokazaty, jak vypravläty misciamy debilnu kacapizovanu lokalizaciju na tij samij Windows! ;)
A pysaty latynkovoju abetkoju — ne zaboroneno.
Tobto a priori — dozvoleno ;)
Насправді московитам (і рускаязичьним укрАінцам) варто відвідувати цю мережеву сторінку, аби врешті собі усвідомити наскільки є віддаленими Українська та Московитська мови. Дивуюся, що досі наші мови складають в один "східнослов'янський" мішок. І чинять це різні науковці, розповідаючи про mutual intelligibility цих двох мов. Землеписно (географічно) ми звісно є східними (і це чудово, бо українська степова поклона (культура) ще проявить себе у майбутньому). Але фонетика, граматика, дієпис цих мов цілковито різні. Це все-одно, що приписати німецькі північні говірки до Скандинавських мов тільки тому, що вони поширені на півдні Данії. Ще би нам повернути властивий Харківський правопис і відродити всі втрачені слова, вирази та граматичні форми, додати артиклі (http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1129)...
І ще одна річ - ось цікаве порівнянна самої глибинної логіки цих двох мов, це два світи: http://blog.i.ua/user/1635042/1079273/
Andrii Andrii,
nihto ne zaboroniaje kacapam siudy zahodyty i ċomuś navċatysia!
Ale oś ne riznym tam «фєдотовим» — sudiaċy z prizvyṡċa: naṡċadok jakogoś «vyzvolytelä» — tak oś ne jim nam tut povidaty, jak i ṡċo pysaty!!
«Naṡi» movy buduṫ klasty v odyn shidno-ordynśkyj miṡok doty, doky bude vykorystovuvatysia kyryłkova abetka — ce naviṫ do ṡkoly ne hody: tak jasno!
Stattia na Aratti — fajna: ċytav ïï ṡċe, pevno, v otij Literaturnij ġazeti, na paperi — naprykinci 1990-h. Odnak dejaki tverdżennia v nij vydajutsia taky vilnym hudożnim tvorom, a ne naukovym doslidżenniam ;)
Vtim, jak dobra bajka dlä sovka — naj bude!
Harkivśkyj Pravopys — ce bilṡe prosto leġenda dobra, aniż zastosovna riċ!
A vse ċerez te, ṡċo cym pravopysom namagalysia ṡtuċno i nasylno zṡyty v odne cile dvi rizni movy — Galyćku ta Nadniprianśku.
Ce te same, ṡċo namagatysia vyrobyty spilnyj pravopys, skażimo, dlä Ṡvećkoï ta Norveźkoï.
Nu garazd: Nadniaprianṡċyna — ce stepova poklona.
A jakym bokom do stepu Galyċyna?? ;))
Zreṡtoju, jakby ne ṡtuċne ote zṡyttia dvoh riznyh mov vprodovż ostannih 150 rokiv — to u nas by tak samo buly vidċutno riznymy fonetyka, gramatyka ta dijepys!
Nu, ale tak stalosia, że Nadniprianṡċyna v masi svoij svoju movu vtratyla — ale teper hoċe ṡċej navjazaty jii Galyċyni.
Te, ṡċo Galyċyna ce vże druge stolittia pospivl kovtaje — ce, zvisno, vże druge pytannia...
Друже Юрію, на разі скажу лише про артиклі - їх справді бракує в Українській мові (або розуміння їхньої прихованості в багатьох словах). Усвідомив це твердження одразу, як тільки зрозумів суть артиклів в нїмецькій, англійській та ісляндській мовах.
А "латинізацією" Української мови зацікавився лише недавно. На разі збираю та ознайомлююсь з матеріялами за і проти.
Andrii Andrii,
to dobre, że zacikavylysia: nikoly ne pizno dlä sebe poċynaty zviduvaty ṡoś nove! ;)
Proty artykliv v Movi nic ne maju - rivnoż jak i do vidnovlennia dvoïny, hoċa rozmiju, że ostannia ne nese żodnogo funkcíonalnogo navantażennia, a lyṡ estetyċne (bo garno) i polityċne (bo.ce ṡe ṡċoś takez ṡċo viddalüje vid qassabiv).
Prosto prynagidno zauvażuju, ṡċo arġumenty, navedeni v statti na Aratti - ne vsi vytrymujuṫ krytyku.
Jakṡċo ṡċodo "cej" (i jogo pohidni) ta "odyn" (z pohidnymy vid niogo) j napravdu można nazvaty vyznaċenym / nevyznaċenym artyklem, to vse reṡta v tij statti duuuuże sylno prytiagnuto i zi steliz i za vuha... ;)
Юрко, нам звісно не потрібно чергової "азбучної бурі", та й взагалі в тематику "кирилиця чи латинка" я не пхаюсь, бо зрозумів, що це не справа аматорів та любителів мови, так само як і війна, юриспруденція чи дипломатія. Трохи ознайомився з дописами громади в міжмережжі та з деякими науковими статтями на цю тему. Тут якщо вже й розважати та сперечатися, то хоча б варто науково та з посиланнями на джерела (звісно, деякі речі варто робити вольовими вчинками без жодних посилань та розважань), а не аргументацією типу "це наша тисячолітня спадщина/це нас зблизить з Еуропою". Особисто я дуже хотів би подискутувати на цю тему, але на разі не володію достатнім теоретичним базисом (на відміну від практичного), тому, сподіваюся, повернемося до цього згодом :)
Andrii Andrii,
nu, Vy vże odnoů nogoů vżylysia Latynku: pro ce svidċyṫ hoċa b napysannia tut Vaṡogo imeni / nazvyśka ;)
Ja osobysto roċkiv tak zo 25-30 tomu i sam osobysto zahoplüvavsia bajkamy pro «naṡu tysiaċolitniu spadṡċynu», ba! Bilṡe togo: osobysto buv zapeklym poṡyrnykom takyh opovidok! :D
Zvisno, spysaty ce inakṡe, niż na junaćkyj maxímalizm zaraz naviṫ i nema jak inakṡe... ;)
A oś teza pro zblyżennia z Europoju - vydajetsia skeptyċnoju darma!
Zvisno, ja rozumiju, ṡċo zavdiaky rozmaïtogo rodu lėvactva pry vladi v nyzci kraïn nasampered z tak zvanoï «Staroï Europy» vyklykaje i napravdu euroznevirstvo, skeptícyzm. Skażimo, ta sama nerozsudna miġrantśka polityka.
Ale znovu ż taky: tut bagato ṡċo podajetsia u nas ċerez prízmu sovka ta qassabśkoï propaġandy.
Bo jakṡċo jih vidkynuty, to my prozrijemo vid togo ṡċo ne tak davno piv-Europy vże bulo pid musulmanśkoju navaloju ta zagarbanniam, ale jakoś vona (Europa) sobi z tym radu dala! ;)
Toż perevaryṫ i teperiṡniu navalu: istorija ZAVŻDY rozvyvajetsia za gojdanniam majatnyka.
Zreṡtoju, ta sama Polṡċa ta Ċehija (Boḣemija) istoryċno je ne menṡ «Staroju Europoju», aniż suċasna Nimeċċyna!
I vony jakoś ínakṡe spryjnialy miġrantśkyj populizm Nimciv ċy Francuziv. Ta Austrija - toċno vże ne «moloda, juna Europa» - tak samo ne duże vzahoplenni vid neproṡenyh gostej! Naviṫ ne zgaduju Szweitzariju, jaka vzagali zakonodavċo zaboronyla bilṡe meċetej buduvaty!
Toż jak baċymo, ne vse tak odnoznaċno v Europi, aby maty pidstavy do nezapereċnogo euroznevirstva! ;))
A oś toj fakt, ṡċo Latínkove pyśmo nas AVTOMATYĊNO viddaläje vid Qassabii z jii morokom pravaslavija i myttiu zblyżuje nas z dobrym desiatkom SPORIDNENYH slovjanśkyh mov, a ce i Polśka, i Čeśka, i Slovaćka, i Horvatśka, i Slovenśka, i naviṫ Lużyćka ta Biloruśka — ce nezapereċna oċevydnisṫ!
I todi b Vy ne pysaly takoï durni, jaku nam pidkydajuṫ qassabśki aġitatory, jak "еуропейський, Еуропа", bo znaly b, ṡċo za majże universalnym latínkovym pravylom dvoznak EU, a takoż AU vymovläjutsia v Slovjanśkyh i ne tilky movah jak [ев, ав]: AUTO, EUROPA, etc. ;)
Toż ṡċo bilṡe u nas bude latínky - to menṡe my budemo zvertaty uvagu na савйєцкіє ґазєти! ;)
Юрко, амінь.