Вимова: {ˌβ̞ɪ͡ɘdʊˈnʲi}.
Див. вънѣ: http://oldrusdict.ru/dict.html#
Але "вид" в українській мові це не те ж, що російське "вид". В українській мові це "лице; зір", а не "вигляд".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5035-vyd.html#show_point
<"лице; зір", а не "вигляд">
Nou nou...
Маєте якісь думки про одне слово (не словосполуку) за екстер'єр від "вън-"? Шось співзвучне з вашими "õtery" та "õtro"? Так шоби інтер'єр та екстер'єр перегукувалися як у первинній мові.
<Маєте якісь думки про одне слово (не словосполуку) за екстер'єр від "вън-"? Шось співзвучне з вашими "õtery" та "õtro"? Так шоби інтер'єр та екстер'єр перегукувалися як у первинній мові.>
Acei mogeity bouti, ta grecyscoiõ, na pr., e "exterior" duoma slovama: ‹εξωτερική όψη›.
Вид уні. Це сьогодні як якась іноземна мова, треба пояснювати, що то за слово таке дивне. Не все те, що колись було, зрозуміле нині 🤷♂️
Тому —
А ви знову хочете, щоб кожне слово одповідало тілько одному иншому слову? Так не буває.
Чому ж не буває?
Екстер'єр — зовнинá
Інтер'єр — нутринá
І лице з жопою/гузном ніхто не переплутає 🤷♂️
"Зовнина" утворено од слова, що його взято не з живої народної мови. Як вам не до вподоби "лице", є ще "около". А до слова "інтер'єр" є синонім "нутро". Суфікс тут зайвий.
Екстер'єр собаки/пса — лице собаки/пса
Екстер'єр будівлі — лице будівлі
Ну, не те 🤷♂️
Около пса, около будівлі — ну, теж не те.
Нутро до інтер'єру теж не те.
Інтер'єр кімнати — нутро кімнати 🤷♂️
Нутро людини — доречно, кімнати — якось дивно.
І якраз суфікс тут доречний.
Словник Грінченка:
О́коло — Наружность, внешность.
«Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини». Мир. ХРВ. 293.
«Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем». Левиц. Пов. 177.
«Два хліви мазати, а окола ще скільки!» Конст. у.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35010-okolo.html#show_point
Зм. – окільце.
інтерʼєр перекладено іменником, тому варто теж і екстер'єр перекласти іменником
То є дурний твар, чепінь бо <зо-> (*изъ) вторить те саме, що значить корінь *вън- у Вашім <-вня> від слова <вон> "out; aus; ex, extra". Себо ту є двічи казано те саме: "з (чого) + з (чого)", "вон + вон"; вон/вні вже значить "з (чого)". Таке же безглузде є й вятське <извне>.
+
Зовня – місцевість, яка ззовні.
Нутро – місцевість, яка всередині.
Онов:
—
Вже є ліпші парні відповідники від пана Я.Мудрова.
Хоч би до словниці зазирнули, щоб не ганьбиться: 
r2u.org.ua: подоба. Знову доводите, що українська мова вам чужа.
Екстер'єр великої рогатої худоби, зображеної на пекторалі з Товстої Могили, коней та овець свідчить про м'ясо-робочий для великої рогатої худоби, тягловий для коней, м'ясо-молочний для овець напрями використання цих тварин. (з наук. літ.)
Екстер'єр тварин оцінюють за розмірами і співвідношенням різних частин тіла (розмір голови, шиї, грудей, спини та ін.). (з навч. літ.)
А тепер спробуйте поставити ваші "образ, подоба, лице, поверхня" замість екстер'єру. То й вийде дурня.
Авжеж, у всіх мова чужа, один тільки ви розумник.
r2u.org.ua: образ
Чужа українська мова вам, чужа.
Ідіть грайтеся в пісочку зі своїми багатозначностями, розумнику.
Можна перетворити українську мову на якусь циганську чи креольську, де буде всього кілька сотень слів. Ото наша мова буде багатою, авжеж 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Приклад не до речі. Мови так не діють.
На Вашу думку, можна навалити купу випадкових слів, ачей щось уподобають — саме так діють мови?
“Кубіта́льний і́ндекс або і́ндекс крила́ — важлива екстер'єрна ознака бджіл, оскільки використовується для того, щоб з'ясувати породу.”
“Екстер'єрний профіль – це графічне зображення ступеня відмінності за промірами або індексами даної тварини чи групи тварин від стандарту, за який приймаються дані інших порід, середні дані стада окремих груп тварин (лінії, родини) або інша тварина.”
“Екстер'єрний ступінь простору.”
Не годяться сюди Ваші випадкові слова.
Добродійко, ви б хоч до словниць були зазирнули, щоб не ганьбиться своєю маячнею. Там прямо й недвозначно названо потрібне значіння в "випадкових" слів, що я їх тут подав.
Одного разу ви зовсім не до речі приплутали сюди як начебто довід слова з чужої мови. Тепер ось подаєте прикметники, хоча ми розглядаємо йменника. Одначе й тут ви самі б могли творчо поставиться до цієї справи. Я все торочу тут, що перекладать слово в слово не годиться, та цей навід щоразу проходить проз ваші вуха. "Екстер'єрна ознака" своїми словами можна було б передать як "ознака окола / подоби / образу" тощо.
Отака сама й українська чи не в більшості тих, що приходять до Словотвору. Перекладають слово в слово з московської й дурять самі себе, що то українська. І ніякі додані польсько-галицькі слова не заличкують несправдішності такої мови.
"ознака окола"
Правильно ж "околу", чи не так?
Ні, "окола".
Але чому, як РУСи дають інше закінчення?
Де саме?
Тут ужито слова "около".
Спасибі, не знав про нього)
Так люблю українську, на відміну від "сучлітмови")
Пані Кароліно, у Вашій місцевості кажуть "ачей"? А "Иносе"?
1-е значіння: r2u.org.ua: постать
Bœurce 'leadsco-galicyscuix' (Vami vuigadanâ pœima) slœu, ne nagadali buiste, prosiõ, œdcoli e, xay priblizno, zasvédcyeno slovo ‹postaty› u rousscœy móuvé? U leadscœy móuvé e slovo ‹postać› i zasvédcyeno œd 14oho stolétïa, a u znacyeinïé "appearance; posture" — u yacœmy Vui'ste dali tou Vasye ‹постать› — œd samoho cœunça 16oho.
Не розумію, що ви пишете.
То до Вас, Олексо, питання: «одколи є хоча б приблизно засвідчено слово "постать" у руській мові?»
Не знаю. Саме по собі це не свідчить ні про що. Слово "мрія", як не помиляюсь, вигадали аж тілько в 19 столітті.
1-е значіння: r2u.org.ua: узір
Ми ськаємо годящих слів до черпаного йменника "екстер'єр", а ви наводите прикметники з чужої мови. До чого це?
Екстер'єр — зовнинá
Інтер'єр — нутринá
Логічна пара
+
–
Слова "зовні" не знайдеш у класиків. А про слово "зовнішній" І. Огієнко пише, що воно новотвір з польської (https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/159/mode/1up?q=зовнішній).
Можливо, але за сто років воно стало загальновживане слово 🤷♂️
Тепер "околишній" майже не почуєш.
Можна інші слова утворювати з óколо, окілля, окільний, околишній
Коли ви пристаєте на московські й галицькі перекрути української взірцевої мови, то що ви тут робите?
зо́вні
утворене з прийменника з(о) (‹изъ) та прислівника др. вънѣ «зовні», що являє собою форму місц. в. відвънъ «назовні»;
Доки почали галичанить узірцеву мову, слова "кохвій" були вживали у більшій частині українських земель. Слово "слоїк" засвідчено всюди. Слово ж "зовні" з'являється аж тілько в совіцьких словницях. Отже, більшість цього слова не вживала.
-