голос-но + т-ихо
Чин творення самого слова є дурен, та Ви, п. Нихтенче, знаєте, чому є фортепіано звано праві так?
Вона почала вчитись грати на фортеп'яні в одної дами в пансіоні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 211); В однім куті стояв фортеп'ян з купою нот, в другім круглий столик, під вікнами софка (Іван Франко, III, 1950, 434);
Сей музиковий оруд має здатність видобувати звук від удару молоточка по струнах, що регулюєт ся механізьмами і клявішами. Без механізьму, абись то було лише вручно, є подібним до гри у цимбали. Але немає способу грати великі звукосполуки(акорди), тож юж має сі звати як клавіцитра, альбо клявішня цитра
аналогічно до італійського слова, тільки корені переставлені між собою. як на мене, звучить лаконічно і мило.
Похідне від слова "клавіші". Див. наприклад аналогічне слово в чеській і словацькій мовах.
Від клацінь тобто 
клавіша
Фортепіано — фортеп'яно, -а
Треба не перекладати це слово, бо переклади дурні виходять, а українізувати, як це було раніше:
Вона почала вчитись грати на фортеп'яні в одної дами в пансіоні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 211);
В однім куті стояв фортеп'ян з купою нот, в другім круглий столик, під вікнами софка (Іван Франко, III, 1950, 434);
— О пані! — сказав [поет]. — Господине кохана! Можливо, у вас і бажання нема, Але чорно-біла тропа фортеп'яна Блищить так печально нездвижна й німа, — Нехай оживе, забринить, зарокоче (Микола Бажан, Роки, 1957, 277).
Від пуг — клавіша, аналогічно до Клавір.
то прошу пана, можна уректи всі музикові оруди, же мают пуги
<то прошу пана, можна уректи всі музикові оруди, же мают пуги>
+
—