Не тямлю в гуді, тому прошу знавців помогти підправити значіння слова, адже в різних джерелах пишуть різне.
Gédne tou dane tóumacyeinïe ne e praue. Peruésno praeludium bé perfuy gõdyben cõs iz rẽdou/slédou cõswf (uiclo, corotcuix), tuoria edine célo (na pr., pitimo ou Dietricha Bouxtehuda, Vincenta iz Leubca, Micolui Bruhnsa iz Husuma t.c.: 1. Praeludium - 2. FugaI - 3. Interludium - 4. FugaII - 5. InterludiumII - 6. FugaIII - Postludium, abo Praeludium - Fuga - Postludium, abo (pozdéixe) Praeludium - Fuga (ou J. S. Bacha). Incoli (u ranéixyõ dobõ) Praeludium bé zuano i Praeambulum. Isce pozdéixe (u gõdé Romantizma, wd XIX u., i daléy) Praeludium moge bouti i cõs gõdyben samostoya.
Pitimœ prõgui praeludia sõty fwlnwsty, neprôuídyenwsty, samozuẽcyna tcany (homophonic texture) tuaryena u dobleinïé (shaped in figuration).
Praeludium NE e "ustõp" do gõdebna déla/cõsa. To e perua cẽsty (coli u rẽdé/slédé cõswf edina céla), abo cõs/délo samostoya (wd Romantizmou).
Ne fyxac perfuy cõs e praeludium. Perfuy cõs mogeity bouti i toccata, i phantasia t.c. Praeludium wd yix rwznẽty prõgui (uídyi ↑). Incoli praeludium mogeity nesti prõgui i toccatui ci phantasie ci isce cœho, bõdõtyi stréxynoiõ tẽmoiõ (an umbrella term) za toccatõ, phantasïõ t.c., ta praeludium samo. Na pr., II. Praeludium (c-moll) J.S. Bacha iz I. uẽzsla (I. volume, I. Band) "Das Wohltemperierte Clavier" neseity yaunui znacui toccatui, xotya zuano e Praeludium. A na pr., XVII. Praeludium (As-dur) iz toho ge uẽzsla e u istoté "scherzo". III. Praeludium (cis-moll) iz toho ge uẽzsla neseity prõgui courrantui (pranecyscoho xibou), a VI. Praeludium iz toho ge uẽzsla neseity prõgui sarabandui, XX. Praeludium toho ge uẽzsla neseity prõgui gigui.
Praeludium NE e "переважно для фортепіано". Praeludium isnouie dóugo do naideinïa fortepiano/pianoforte. I naiperfxya praeludia bé pisano pro strounno-scipalne gõdebne narẽdïe — golòuno leutnyõ. Praeludium mogeity bouti i pro crẽt godebna narẽdïa (ensemble, orchestra), na pr. "Les Préludes" wd F. Liszta.
Дякую, що написали Вашою латинкою. Тепер я можу побачити текст, написаний "правильним" письмом, яке покриває всі потреби мови, й при цьому зламати собі очі й мало що зрозуміти.
Ну, пробачте, та я не вмію руську мову писати правильно гражданкою.
<До Чистилища>
‹прелюдія› — veatsca uimóuva oucrayinscoiõ grajdancoiõ.
Буквальний переклад з латинської.
—
Rousscuy tuar e <igra>, ne <gra>.
Що?... Хиба не Ви писали, що то від фонетичного оточення залежить?
Що саме "від фонетичного оточення залежить"? У якім контексті?
"Що саме "від фонетичного оточення залежить"?"
Наявність чи відсутність "і".
У якім саме розумінні <наявність чи відсутність "і">? Застережу, я не прискіпуюся. Потрудіться точніше висловитися. Що значить Ваше "і"? Я 100% так ниде не міг оперувати таким позначенням: "і", в контексті питання, яке, гадаю, Ви маєте на увазі.
Ведете мову про відсутність/наявність "і" (ще раз: що є то?) в фонетичній реалізації або на письмі? То не є те саме.
Коли маєте на увазі "наявність/відсутність" у вимові (фонетичній реалізації), то НА ПИСЬМІ такої варіації відбито бути НЕ МАЄ.
Та й щодо фонетичної реалізації, як раз у такім звуковім контексті, який передбачає Вами пропоноване слово, для редукції чи стертя голосного (який Ви значите як "і") нема жадних передумов.
Там, де *i є в руськім слові є первісне, тобто етимологичне, є воно й фонематичне, й незалежно від його фонетичної реалізації (тобто й коли воно є "стерте" в певних умовах), воно в тім слові є (рівно так само, як, напр., у <шістнадцять> у вимові є /t/ стерте/німе, але становить структуру морфологичну та фонематичну сього слова), й з-поміж реалізацій *i як повного/складового голосного (у руській мові може мати ряд різних алофонів — варіацій вимови) або як редукованого/нескладового чи німого/стертого відштовхуватися є слід від першої, другу розглядаючи яко вторинну. Тобто, коли на кінці попереднього слова (чи попередньої морфеми) є приголлсний, таке *i має бути реализовано як повний/складовий голосний, обов'язково. При чім, и там, де на кінці попереднього слова чи попередньої морфеми є голосний, не всі говірки усунення зіву/зіяння рішать редукцією/стертям *і — у ряді їх є зів усувано протетичним [j], *і же при тім є заховано. Се мовить за те, що чи вже за реализації з редукцією/стертям чи з протезою, заховуючи складову/повну реализацію *і, правильно є на письмі таке *i заховати.
Перепрошу, але вкраїнський народ давно вже стер/редукував (у більшости говірок)те "і" й фонетично й відповідно на письмі.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21467-ighra.html#show_point
У чому ж неруськість слова "гра"?
От ще деякі приклади в Грінченка, де він подає головними мінами твари з редукованим "і".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21461-ighla.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21470-ighrach.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21580-ilnuvaty.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21597-imzhyty.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21601-imla.html#show_point
Теж суть неруські твари?
Usé Vasyi pricladui na opacui yaveaty oge /ɪ-/ u seimy slové e.