Забута українська спонукальна частка, відповідник російського «давайте!».
Застигла форма першої ос. одн. наказового способу дієслова ча́яти «сподіватися».
goroh.pp.ua: чай#28071
Зробімо, напишімо, ходімо, любімо...
Люба особливість української мови, яка на жаль геть занепадає через калькування російського "давайте зробимо", "давайте напишемо" тощо.
Гуцули на "так" кажуть "йо", як я чув від них. Щодо "нумо" — так, часто кажуть натомість "вйо" (жартома, звісно, бо ж так до коней гукають передусім 😀).
Ґо — короткий заклик до якоїсь дії.
Ґо навідаємо Мотрю у лікарні? Принесемо їй смаколиків та розмалюємо її гіпс.
2 можливі шляхи:
1) англ. go - йти → англ. going to - збиратися щось зробити
2) англ. go - йти → англ. let's go - нумо
Перекладаємо слово ґо
Про мене, саме для "go" ліпше підходить "гайда", бо й початково "go" є, власне, закликом кудись йти.
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33306-num.html#show_point
Якщо про заклик до руху.
Забута українська спонукальна частка, відповідник російського «давайте!».
Застигла форма першої ос. одн. наказового способу дієслова ча́яти «сподіватися».
goroh.pp.ua: чай#28071
Зробімо, напишімо, ходімо, любімо...
Люба особливість української мови, яка на жаль геть занепадає через калькування російського "давайте зробимо", "давайте напишемо" тощо.
Від "рушай(мо)".
goroh.pp.ua: дейко
Цікаво, а в говірках (гуцульські, здається?), де "вйо" значить "так", воно також може значити "нумо"?
Гуцули на "так" кажуть "йо", як я чув від них. Щодо "нумо" — так, часто кажуть натомість "вйо" (жартома, звісно, бо ж так до коней гукають передусім 😀).
Дякую.