Про мене, саме для "go" ліпше підходить "гайда", бо й початково "go" є, власне, закликом кудись йти.
goroh.pp.ua: гайда
запозичення з турецької мови (в російську – з татарської);
тур. hayda, haydi (вигук підгону) споріднене з тат. hайде «іди», башк. әйдә «тс.» і походить, очевидно, від тюрк. ajda/hajda «гнати», збереженого в кирг. айда «гнати»;
Зробімо, напишімо, ходімо, любімо...
Люба особливість української мови, яка на жаль геть занепадає через калькування російського "давайте зробимо", "давайте напишемо" тощо.
Забута українська спонукальна частка, відповідник російського «давайте!».
Застигла форма першої ос. одн. наказового способу дієслова ча́яти «сподіватися».
goroh.pp.ua: чай#28071
Паралельно з но можемо мати форму го, та й ще хз які афективні мутації, суто моя думка.
Суто афективне утворення споріднене з "но". Чи такого не може статися?
r2u.org.ua: Гайда
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33306-num.html#show_point