Забута українська спонукальна частка, відповідник російського «давайте!».
Застигла форма першої ос. одн. наказового способу дієслова ча́яти «сподіватися».
goroh.pp.ua: чай#28071
А яке ж?
Будь ласка, відповідайте людям, пояснюйте свій ремст. ЕСУМ дає саме таке значінням, чим Вам не сподобалося?
Мабуть тому? друга особа однини, наказовий спосіб, себто не «давайте» а «чекай, сподівайся»
Peruê, treba e gèrêla diviti, ôdcui u SIRM dano slova, znacyeinïa slœu bo u rœuznax gèrêlax e ceasto dano rœuznami móuvami, abo i rousscoiõ ta inacxe neigy u SIRM. Drougê, e diviti na sõtcui coristanïa slova.
Na pr. ‹чай› u SIRM e iz trouda Verxratscoho Iznadobui dlya pœznanïa õgorsco-rousscuix govorœu (na stòr. 269); tam tóucouanïe i priclad coristanïa yaueaty znacyeinïe toho slova de-cyto inacxe neigy tê, cyto nuiné veatsco-oucrayinysc móuveć ròzouméieity pœd slovom "davai". Tam e slovo dano u teagé: ‹чай ско́ро› zu tóucouanïemy: скоро роби, скоро іди": „кажеме: чай ско́ро! обы дуже швидко ішоу꙼.
To uiclad, ni bui, i daieity vidéti tam veatsco-oucrayinyscê "davai", ta blizyu glead u samo slovo ta danê yoho coristanïe yavity tòncõ, ta sõtïevõ, rœuznicõ. Docui veatscê ‹давай(те)› imeity ino znac poustilen — ‹дать› tou u znacyeinïé "poustiti, xayiti ( → xayi); [eaghel.] to let/allow/permit ( → let's); [ném.] laßen ( → laß, laßt, laßen), [nzm.] laten ( → laat, laten), [dn.] lade ( → lad)", i pac zu ròzvitcomy u znacyeinïe suponoucalno, u rousscœumy ‹kéy (чай)› e znac ne poustilno-suponoucalen (permissive-inciting), a ocecoualno-suponoucalen (expecting-inciting). Tô bui, ‹kéy scoro› tam znacity tocynéixe ne "let's be quick", a "hope you'll be / you are quick".
Tô bui, na pr. do veat. "давай(те) играть", ci eaghel. "let's play", ci nzm. "laten ons spelen" iz slova "kéy" rousscoiõ coristati ne godity; rousscoiõ e tou pravo recti: "igraimo" ci "idémo igrati" ci "daimo igrõ".
sum.in.ua: nute
Уживається при звертанні до кількох осіб або при ввічливому звертанні до однієї особи як спонукання, заклик або заохочення до дії. — А нуте, хлоп'ята, На байдаки! (Тарас Шевченко, I, 1951, 61); — Нуте, як же ви виплутались із своєї біди? (Панас Мирний, III, 1954, 165).
"Куку! куку! Нуте, пташко,"
Карманський Петро Сильвестрович - «Навіщо сі думи…»
"Нуте, лиш, усиплю півкварти"
Мирний Панас - Повія
"Нуте, хлопці, сюди скоріш!"
Симоненко Василь Андрійович - Дума про щастя
"— А нуте ще! Полоскочіть мене поляпасами по спині."
Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українські гумористи та штукарі
"— Се ми таке для любезних сватiв з-за моря придбали, — каже Наум i просить: — Ось нуте ж, усю покушайте"
Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович - Маруся
"Нуте ж швидко, шпарко, квіти,"
Глібов Леонід Іванович - Квіткове весілля
"— Годі, братця, не знать що торочити, — обернувся він до товариства: — нуте лишень чоловікові поможемо хліб добирати, бо час не стоїть!"
Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"[Всі:] Дiвчата! Нуте танцювати!" (Г. Квітка-Основ'яненко)
Darma e ou Grincênca, tô mogeity bouti veatscuy upluiv, i tacui imovérno e. Rousscâ móuva e dédila ("has inherited") tuarui nacazou u 2. osobé ôdninui ta mnoginui ta u 1. osobé mnoginui — veatscâ móuva ne znaieity tuarœu nacazou u 1. osobé mnoginui, tomou tam e rôzvinõto ‹давай/давайте + -м›, a u rousscœi móuvé e tô zaivo.
По переходу за посиланням иде помилка.
Розробники hrinchenko.com недавно щось оновили й зламали всі старіші ланки.
Схоже таки так(
Але тепер хоч швидко робе.
Оновив покликання.
Знову Карли з Йосипом не розберуться, кому і що треба писати.
Давайте (спонукальне слово) — гайда!
Гайда — нум, нумо
🧐
Російському давайте зробимо, давайте напишемо, давайте поспимо відповідають українські зроб-імо, напиш-імо, посп-імо!