Ядерність - крѣпость, плотность; связность, основательность (рѣчи).
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 536.
То є дуже спірно; ба, більше доказів є проти такого твердження. Та й хай там яко, в ягельського (та нїмецького, дінського, швїдського, норвїзького, йслядського, фарїрського, вгорського, сумського) /h/ є кілько алофонів з різною (без чітких мїж переходу) мїрою глухости-дзвінкости, що залежить и від мїста слова в речїннї, й від самого мовця, й від швидкости мовлення, й від гучности мовлення, то би від цїлойи низки парафонетських факторів. Стійку дзвінкість можемо, серед германських мов, спостерїгати хиба в низозїмській (голандській) мовї; там /h/ є [ɦ]. Правда, ягельська Википїдия пише:
"Some speakers pronounce /ɦ/ as a voiceless [h].",
але нема там джерела підперти се тверджїннє, а я низозїмською мовлю й никда'м доси не чув од роджених мовців "глуху" вимову /ɦ/ (ачей десь вона й є).
Мовлячи про англійську, місце артикуляції /h/ часто різниться в алофонах перед різними голосними. На приклад, [ç~x] ( [x] — рідше) перед /iː/, як у "heat", чи "heal", чи [x] перед деякими передніми голосними. На жаль, точно не скажу, й артикуляцій різниться між говірками.
Загалом, така поведінка доволі схожа до нашого /ɦ/, котре також отримує переднішу артикуляцію перед передніми голосними (чи приголосними). Проте, найважливіше в цьому питання, як на мене, дзвінкість. Українська має фонологію з чітким поділом приголосок за двінкістю-глухістю, тому й не дивно шо багатьом кортить передавати англійське /h/ українським /x/, хоч ізольований та загальний алофон /h/ за місцем артикулювання таки ближчий до найчаслішого алофону /ɦ/. Інше питання, яке, мабуть, дослідити ледве можливо, це якою мірою московська, чи яка інша мова, повпливала на сприйняття англійського /h/ українцями.
<хоч ізольований та загальний алофон /h/ за місцем артикулювання таки ближчий до найчаслішого алофону /ɦ/.>
Tô e o eaghelscé, meagco caziõtyi, neprauda.
<Загалом, така поведінка доволі схожа до нашого /ɦ/, котре також отримує переднішу артикуляцію перед передніми голосними (чи приголосними).>
1. "Pèrêdnyi" prigòlôsni ne istnouiõty.
2. Peruo e yasniti oge tô, cyto Ui znacite /ɦ/, e u rousscé /ɣ̞/; ono mogeity bouti móuvleno i yaco [ɦ] (na pr., i u deyacéx rœuznovidéx u nizozeimscé /ɣ/ mogeity bouti móuvleno yaco [ɦ], i. o. u Breugax, na Belgéx), ta phonima e /ɣ̞/ u rousscé.
I pèrêd isto ("real, really") pèrêdnyuimi gòlôsnui /ɣ̞/ bouti u rousscé ne mogeity — tô bui boul zuõc /ʒ/, ci [ʑ] (‹nogé› /noˈʑi͡e/). Meagcœusty pèrêd /ɣ̞/ u rousscé mogeity bouti lixe pèrêd pèregòlosyenomy *o ("o-Umlaut, apophonic *o", "ladyên *o"), ta toy zuõc ôd /ɣ̞/ e radxe znaciti [ʝ], na pr. ‹gœurko› /ˈɣ̞yr(ʲ)ko/ → [ˈʝyr[ʲ]ko].
"Tô e o eaghelscé, meagco caziõtyi, neprauda."
Обгрунтуйте, будь ласка.
Голоний та ізольований алофон фонеми /h/ ув англ. («house», «home», «hope», «hall», «help») — [h]. Ніколи не чув шоби ізольовано мовці англійської вимовляли [ç], чи [x].
Для багатьох мовців головний алофон укр. /ɦ/ («гора», «галка», «»)— [ɦ]. Також багато джерел пишуть [ʕ], проте мені те треба ше вивчити, бо принаймні, ізольоване [ʕ], котре чув у джерелах МФА, звучить мені чужо. Хіба може як апроксимант [ʕ̞]. Для мене, що правда, таки [ɣ̞] то ізольований алофон. Саме так я сприймаю цю фонему.
[h] та [ɦ] обидва гортанні.
«"Pèrêdnyi" prigòlôsni ne istnouiõty.»
Не писав «передні приголосні». Я просто написав «чи приголосними». Укр. /ɦ/ перед приголосками здійснюється як [ɣ̞] (чи [ɣ̥˕~x] при вподібнивому оглушенні).
«…ta phonima e /ɣ̞/ u rousscé.»
Запис тієї фонеми як /ɦ/ користають у багатьох мовознавчих джерелах. Також тут: en.wikipedia.org: Ukrainian phonology
«I pèrêd isto ("real, really") pèrêdnyuimi gòlôsnui /ɣ̞/ bouti u rousscé ne mogeity — tô bui boul zuõc /ʒ/»
Може: злите /*y/ (*ū; хай як, але в більшості сучасних говірок це нині передня голосна), в звуконаслідувальних словах ("гепати"), та в зиченнях («гирло», «гель», «гитара/гітара», «гимн/гімн»).
«ta toy zuõc ôd /ɣ̞/ e radxe znaciti [ʝ]»
Так. Здійснення перед згалодженим «o» коливається між піднебінним [ʝ] та велярним [ɣ̞]. У себе в словах «гіркий», «гідний» я чую шось ближче до [ɣ̟˕], тобто не по-справжньому палатальний [ʝ]. Хоча й вимова з [ʝ] не звучить неправльно. На те й схожість у мінливості місця артикуляції з англійським /h/, котре, як писав раніше, може здійснюватися як [ç], чи [x].
<Голоний та ізольований алофон фонеми /h/ ув англ. («house», «home», «hope», «hall», «help») — [h]. Ніколи не чув шоби ізольовано мовці англійської вимовляли [ç], чи [x].>
A ya i ne ménix [ç / x], a [h]. Ya ménix glouxœusty eaghelsca /h/, a [h] e gloux.
<Також багато джерел пишуть [ʕ]>
Ta nou, mnogo gèrêl pisieity /ɦ/, ta /ʕ/ ne vémy.
<але в більшості сучасних говірок це нині передня голосна>
Pisax ge: "ISTO pèrêdnyui". I u phareirscé sõty nuiné ‹ø›, ‹í› pèrêdnyi gòlôsni, ta peruésno ne pèrêdnyi, tomou pèrêd yima ‹g, k› ne staiõty meagcui.
<На те й схожість у мінливості місця артикуляції з англійським /h/, котре, як писав раніше, може здійснюватися як [ç], чи [x].>
Tac, ta u rousscé /ɣ̞/ ne bouaieity glouxosti.
<Запис тієї фонеми як /ɦ/ користають у багатьох мовознавчих джерелах>
Crivo.
tuerdoeadro
/twərˌdoje̯͡ɑˈdro/ [twæ-, twɨ-, twɘ-; -jɛ-, -j(i̯͡)e-, -ja-]
imea pœdstatui ta imea pricmetui sèrêdnya rodou
tuarui imene pricmetui mõgysca ta geinsca rodou:
tuerdoeader, tuerdoeadra
/ˌtwərdoˈje̯͡ɑdər, twərˈdoje̯͡ɑdər/, /ˌtwərdoˈje̯͡ɑdrɑ/
Cin slovotuorou: slovo ‹tuerdoeader, tuerdoeadr-› peruésno imea pricmetui bez pocêpa, he: ‹xirocolist, -a, -o› "o xirocé listué" (ôd imene pœdstatui "list, listïe, listua"), ‹dóugonœug, -noga, -nogo› "o dóugax nogax" (ôd imene pœdstatui "noga"), ‹cõsoxuœust, -xuosta, -xuosto› "o cõsé xuosté" (ôd imene pœdstatui "xuœust"), ‹còrôtcoxerst, -a, -o› "o còrôtcé xersti" (ôd imene pœdstatui "xersty"), ‹breuxonœug› "o bruxé za nogui ( = gastropodus)" (ôd imene pœdstatui "breuxo"), ‹curponœus, -nosa, -noso› "o curpaté nosé" (ôd imene pœdstatui "nœus"), ‹crõtoceûl, -ceola, -ceolo› "o crõté ceolé" (ôd imene pœdstatui "ceolo"), ‹bélopêr, -pêra, -pêro› "o bélé peirïé" (ôd imene pœdstatui "pero, peirïe"), ‹gluibocovœud, -voda, -vodo› "o gluibocé vodé" (ôd imene pœdstatui "voda"), ‹sciroserd, -a, -o› "o sciré serdi/serdçé" (ôd imene pœdstatui "serdy/serdçe"), ‹duogòlôu, -a, -o› "o duou gòlôuou" (ôd imene pœdstatui "gòlôua"), ‹rédozõb, -a, -o› "o rédcéx zõbéx" (ôd imene pœdstatui "zõb"), ‹Sinyozõb/Sinezõb› "o sinyéx [ = ceornéx] zõbéx ( = "Bluetooth, Blåtand")", ‹prostovòlôs, -a, -o› "o prosté ( = necruité) vòlôsïé" (ôd imene pœdstatui "vòlôsïe"), ‹ostroverx, -a, -o› "o ostré verxé" (ôs imene pœdstatui "verx"), ‹ceornobróu, -a, -o› "o ceornax brûex" (ôd imene pœdstatui "brûa, brûui, brûi") tc., u ciné imene pœdstatui ("noun") i imene pricmetui ("adjective"); peruésnê znacyeinïe *"o tuerdé eadré, tuerd/-a/-o eadromy" (ôd imene pœdstatui "eadro").
Oumanïe ("reason") tuoriti slovo preamomy pèrecladomy znacyeinïa eaghelsca "hardcore" (*"hard core" = "tuerdo eadro") e sceûglœusty teamui "hardcore", xotya i sam teag "tuerdo eadro" e u rousscé célo muislim ("logical, reasonable").
___
Mogeity iti i za prislovo ("adverbium"), na pr. eaghel. "That was hardcore." = "Tô bé tuerdoeadro."