У слова "змагаться" є два значіння. У більшій частині України воно значить "сперечаться", "гризтись", а в Галичині – "силкуваться". Одначе "змагання" в "значінні" "суперництво", "боротьба" з'явилось аж тілько за СССР: 
r2u.org.ua: змагання. Не видно такого значіння ні в Грінченка, ні в Уманця й Спілки, і навіть у словниці Ніковського 1927 року. А московське "соревнование" перекладено в Уманця та Спілки й у Ніковського йнакше: r2u.org.ua: соревнование; r2u.org.ua: соревнование.
В цілому могло би бути, але, наприклад, конкуренція буває в змаганні (хоч чим є змагання), тому не думаю що це точний відповідник
Протистояння KFC і McDonald's.
Інші виробники не витримали протистояння.
спритність
, " хто спритніший " - Українською 100%
(думка, одміна - М С Я)
давньорус. «Реть» – старанність, ревність, завзяття, змагання, суперечка;
goroh.pp.ua: реть#9369
Таким чином лучив користь до тями. Бачу конкуренцію у вигоді творити виріб корисним. Вінець конкуренції є вибір споживачем. Суперництво ж у цій тямі требує додаткового уточнення.
+++
Українською — супорництво.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57444-supornyk.html#show_point
Недільський/Желехівський ІІ, 936: супéрник "Nebenbuhler".
ЕСУМ IV, 356 (перти³) - инші твари від корене *pyr-/*per-/*pir-/*pér-/*por- за "суперник":
спірни́к (← Нед/Жел ІІ, 902)
спо́рник (← Нед/Жел ІІ, 907 ← W[agilewicz Jan] gr[amatyka Języka małoruskiego, Lwów 1845], 25)
су́пірець (← Жел/Нед ІІ, 936 ← Фр[анко, Иван (= Джеджалик, Мирон; = з записок з уст народа)])
супо́рник (← Грінченко ← Н[овградъ-]. Вол[ынскій]. у[ѣздъ])
Из словника бойківського говору, Онишкевича:
супі́рник "противник" (ІІ, 265).
Не дарма'м дав и джерела в тих словницїх та наголоси. Джерело на твар <супо́рник> є в Грінченка дано "Новградъ-Волынскій уѣздъ". То є Житомирщина, тобо північно-західні говірки, тут, віді, праві середньо-поліський говір. Там *о перед слабим редукованим є представлено рядом рефлексів, серед яких є й т.зв. "закрите о", за МФА, гадаю: [o, ʷo, o̝, ʷo̝, ɞ, ɵ]. Оскільки гражданка не має способу графічно відрізнити такі звуки від інших "о" в руській мові, тому Грінченко записав його як умів. Але за чинним стандартом йому би відповідало написання: <супірник>. Праформа є там *son-por-yn-ik-o-s - корінь *por-. У тварі же <суперник> є корінь *pyr-, а не *por-. В истоті то є той же корінь, але різні його переголоси. И ці бачите, слова за тяму "суперник" руська мова знає й від *pyr-, и від *por-.
Спасибі. Дивно, начебто бував я на північному заходу України, а не помічав, щоб закрите о вони вимовляли ближче до о, ніж до і.
Яко може "закрите о" з самого визначення бути ближе до "і"??
uk.m.wikipedia.org: Середньополіський говір#:~:text=Середньополі́ський го́вір, також правобере́жнополі́ський го́вір,Київської, Житомирської та Рівненської областей.. Увага, я'сми з поданням фонетичної транскрипції засобами чинного письма гражданкою, яко то в тій статті є, менше з тим. Из окрема там про "закрите о" пише се:
Дещо про середньополіський говір:
<Закриті голосні ô та ê мають фонологічний статус і протиставляються відкритим голосним як самостійні фонеми: д’êн’ ‘подінь, (сховай) — д'ен’ (день), пôл'шча (розвідувальні бджоли) — Пóл'шча.>
Академічний так і подає
r2u.org.ua: Конкуренц?я
+
Годі й думати