«гадаю, що треба узгодити переклад з перекладом слова "критика"»

Cyto znacity "узгодити" ou Vas tout?

Було б добре якби переклади бути приблизно так само схожими як і слова в англійській, бо вони в англійській мають спільне походження і це збереглось в їхніх значеннях.

Так воно вже узгоджено ніби. Критика — суд, судіж, добродій @אלישע פרוש дав судь.

«Було б добре якби переклади бути приблизно так само схожими як і слова в англійській, бо вони в англійській мають спільне походження і це збереглось в їхніх значеннях.»

Aha, ròzouméiõ. Méniõ Vam za outocynyeinïe.

«Так воно вже узгоджено ніби. Критика — суд, судіж, добродій @אלישע פרוש дав судь.»

Méniõ Vam.
Utœumy, œdcoli dodau eimy slovo ‹sõdy› "критика", doumax isce.
Eaghelscâ móuva coristaieity iz duou slœu — ‹critique› ta ‹criticism›, cde veatsca lixie ‹критика›. Eaghel. ‹critique›, samo, mogeity znaciti: "art of criticism", "a point made to help improving", "a corresponding essay", oli ‹criticism› e "the act of criticizing (i.e. negatively, disapproving)", ale i "critical observation, remark", tô bui =/≈ "critique = a point made to help improving".

Slovotuœurno,
slovo ‹critique›, cèrêz phran., e œd pozdolat. ‹critica›, bõdõtyi peruœstno imea pricmêtui (ne pœdstatui), peruœstno, védé, u: ‹ars critica› *"a judging art = an art of judging, judgement, of being a judge", samo bõdõtyi cerpanuy pèreclad gr. ‹κριτική τέχνη› "a judging skill/art". Slova ‹ars (art-)› u lat. ci ‹τέχνη› u gr. sõty geinsca rodou, tomou ‹critica›, ‹κριτική› (m.r.: ‹criticus›, ‹κριτικός›), a mogiõty teacti i slovam geinsca rodou, he oto: ‹opinio› — "critica opinio", "κριτική γνώμη" = "a critical opinion", "critica observatio/notatio", "κριτική παρατήρηση" = "a critical remark".

Slovo ‹criticism› u eaghel., tuaroslœuno, e imea pœdstatui œd déyeslova ‹criticize› ← gr. *κριτές "a judge" → κριτικός "of a judge, pertaining to a judge" → + -ιζω "I act as [is proper to] a judge".

Ôtge dué puitanïé:

1) ci xotiemo "як і слова в англійській", tocdé buismo rœuznili veat. "критика" na "critique" ta "criticism", ta

2) xotya i dau béx ‹sõdy› za "критика", nuiné gadaiõ, ci ne boulo bui tòcynéixie tuorili slovo œd *sond- he peruœstno imea primêtui is *-yn- ci *-ysk-. I cyto bui mogla bouti za coristy œd toyui "tocynosti"?

Ta coristy bui mogla bouti:

1) lépxie œdocremleinïe œd team "judge, judgement" ci inxiuix,

2) pogodyenœsty is imenami pœdstatui za "art, science, technique, skill [of judging]" ci "[critical <≈ judging, discerning] observation, remark, point".

Rousscâ móuva dasty tuoriti taca imena primêt œd *sond- is *-yn- ci *-ysk-:

1) sõden/sõdna (*sond-yn-) — œd imene pœdstatui "sõd = judgement* + *-yn-,

2) sõdseoc/sõdsca (*sond-ysk-) — œd imene pœdstatui "sõd = judgement* + *-ysk-,

3) sõdiyseoc/sõdiysca (*sondi(i)-ysk-) — œd imene pœdstatui "sõdïa = a judge* + *-ysk,

4) sõdiyen / sõdiyna (*sondi(i)-yn-) — œd imene pœdstatui "sõdïa = a judge* + *-yn-,

5) sõdeçsoc/sõdeçsca (*sondyk-ysk-) — œd imene pœdstatui "sõdeç" + *-ysk-,

6) sõdcen/sõdecyna (*sondyk-yn-) — œd imene pœdstatui "sõdeç" + *-yn-,

7) sõdïœu / sõdïova (*sondi(i) + *-ou-) — œd imene pœdstatui "sõdïa = a judge* + *-ou-,

8) sõdçeu / sõdçeva (*sondyk- + -ou-) — œd imene pœdstatui "sõdeç" + *-ou-,

9) sõdœu / sõdova (*sond- + *-ou-) — œd imene pœdstatui "sõd" + *-ou-.

Decotra godeaty menxie.

Rœud zalegity œd rodou rousscuix slœu za *technique, art, skill, science (of); remark, observation, notion, opinion". Ya buimy, osœubno, gleadau radxie po slovax geinsca rodou, a tô mogiõty bouti, napr.: "véda", "xuisty, xuity, xuista", "xuitrœsty", "oumélœsty", "doumca", "gadca", "ménca", "méta, zamétca", †"còzeny" (drous. ‹cuzny› — sluiveity tòcyno teacneity gr. τέχνη).

а щось розумніше?