Овва! Дивина, чи не так?
"мазка" є, "замазка" є, а "змазки" не буде?
Звідки Ви "змазку" переводите?
з техніки. Але, виходить, то була розмовна мова, давно і неправда, як у словниках нема. Гаразд, приберу це
Що московського? Цілком наш словотвір
Словотвір міг би бути нашим, але через те що "смазка" є російською й не так перекладається українською, немає "змазки", мабуть не варто його й тягнути. Ну, постає питання чи це якийсь окремий утямок, але якщо берете те саме слово то виходить ні (міжмовні омоніми звісно існують, але це те саме значення)
Володимир відповів.
Володимире, є «нАмазка», є «зАмазка». А ще є «праска», що хтось хоче перекладати, але нас поки цікавить лише устрій слова, не корінь. А також таке відвойовуване слово «краска» (замість 
фарба). А якщо не шукати слів, у яких перед наростком «-к-» стоїть «з» або «с», то можна достатньо слів навести на «-ка», що значать як наслідок (розробка, поробка, звістка, повістка, поїздка, зупинка, зачіпка (на тканині), поразка, записка, казка), так і призначеність (накидка, наліпка, зачіпка (за що можна зачепитися), запонка, застібка, прищіпка, зв'язка).
Не тавруйте «змазка» як московське, панове.
До речі, можна було би порівняти «казка» з моск. «сказка», й запропонувати «мазка».
Щоправда, слово "мазка" словник дає як сутямок до штукатурки, що цілком зрозуміло, адже «мазати хату» й «хата-мазанка»
Ні, наслідки й предмети на -ка точно наші. Але саме це слово не вживають і не бачу тут якось аж дуже нового утямку
та хочеться мати якесь окреме слово саме для цього утямку, а не мішати його з [технічним] мастилом, мазкою-штукартуркою, мастикою, маззю, мастю. Я не бачу нічого поганого в цьому слові, тому й галасую так на його захист. Коротке, та й у більш-менш чистій від суржику мові (де технічне мастило й масажну олію змазкою не називають) не зайняте іншими утямками. Та і словосполука "природня змазка" (на противагу лубриканту) звучить нічогенько
»Щоправда, слово "мазка" словник дає як сутямок до штукатурки, що цілком зрозуміло, адже «мазати хату» й «хата-мазанка»«
Otomou e treba pereclasti preamo, a ne colo vuinaxoditi
Яку ще змащувальну речовину Ви називаєте змазкою?
Трактор мій заглух, бо, як виявилось потім, літню змазку дали, а вона .. загусла. (О. Гончар)
Для утеплення перекриття застосовують глиняно-солом'яну змазку в 10—12 см (Жилий будинок колгоспника, 1956, 196).
У таборі тракторної бригади артілі імені Щорса стоять три комбайни КУ-2А. Навіть зовнішній вигляд їх свідчить про те, що тут у дії — приказка: «Техніка любить змазку, догляд та ласку» (Радянська Україна, 27.VII 1961, 2).
"Мастило" в першому та третьому випадках буде краще (якщо йти в терміни, то "паливо-мастильні матеріяли" є, що дає плюсик моєму твердженню, хоча дієслово й буде "змащувати"). Щодо другого, то тут не певен, але "змазка" звучить сумнівно. Може, "нАмазка" якась, або та сама "мазка".
Якщо узагальнювати, то всі приклади дуже совкові й не дуже українські. Навіть оно "жилий будинок", що тут, вочевидь, насправді означає "житловий".
Мазь — то ще й «масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру».
Масть — це ще й «забарвлення волосяного покриву у тварин», а також барва загалом, а також масть карт, а також (розмовне) «тип, різновид людини».
Мастило ж бува яке завгодно. Технічна назва «мастило» аж надто поширена, щоб можна було спокійно називати одним словом усі інші мастила (для масажу, для любощів, які там іще бувають).
Коли ми кажемо «лубрикант», то не виникає сумніву, про що йдеться. Нема чого скочуватися в «масло-масло-масло».
Три з чотирьох пропонов, із легкої руки вліплених в один переклад — збіднювання мови.
—
такі пропонови дають вислід, протилежний до бажаного, набираючи вподоби. Хоча, звісно, умовний Роман їх уже й не додасть. Та я щось не певен, що таке варто робити
Ні, ну це вже дууууже іронічно. Те, що мало просто валятись унизу з поважним мінусом від самої людини, яка те додала, стало основним перекладом. Кароліно, не хочете вилучити цей переклад, якщо ще можете?
Сам не можу збагнути, що то пішла тут за мода давати переклади, що їх мають за невідповідні, та ще й приписувати щось на взір "не голосувати!". Я щось проґавив?
Це почав я.
Я умисне додавав невідповідні переклади до нових, доданих мною, слів (наприклад, явно невідповідні кальки: Ви-бо, думаю, знаєте, що є тут любителі просто скалькувати початкове(_) чуже слово).
Їх я творив за таким же взором, як і ті, хто додавав невідповідні переклади до схожих слів.
Задум у тім, щоб усе це гівно лежало в однім пакеті, а не було розкидано по всій сторінці, що її треба прокручувати хвилину, щоб дістатися низу. А голоси — це показник того, що охочих на ці слова достатньо, й вони будуть їх накидувати.
Не знаю... Ліпше просто в коментарях зазначити, коли вже хтось негожий відповідник дав, що переклад не годиться з низки певних причин. А гаяти час і сили на те, щоб вигадувати самим невідповідні переклади, та ще й наввипередки додавати їх... Не певен, чи з того щось добре буде. Мені то поки скидається на зовсім марну роботу.
А, тобто люди хочуть підтримати якийсь варіант, але окремо не можуть. Ще більший цирк ніж коли окремо "погані" кидаєте
Ну просто не давайте поганих, нащо ж вони вам якщо погані. Заодно не привернете уваги тих хто підтримав би — а якщо хтось додасть то це вже повністю на них. Але ж ні, треба цирк
Можна вже в обговоренні згадати, якщо дуже хочеться. А так самі засмічуєте тим, на що сваритеся
Згоден із Володимиром і Мирославом. Збирати «сміттєву купу» таких перекладів — це «аж надто багато брати на себе». Більше, ніж варто. Це якийсь самосуд виходить замість народного суду.
Саме тому, добродії, я наполягаю на створенні "трибуналу", що, після наведення й розгляду доказів і протидоказів міг би визнавати переклад невідповідним і подавати на видалення, очищуючи Словотвір. Приклади: переклади "твердження" й "очевидина" (чи якось так) до слова "теорема": так, теорема — це твердження, але явно не будь-яке, тому "твердження" — наднадзначник (надгіперонім), я б сказав, до слова "теорема". Але, позаяк переклад правил не порушує, його ніхто зараз не видалить. Але ж знайшлися ті, хто, не розуміючи втямка, проголосували за ці слова. І таких прикладів багато. Деякі я навів на Толоці, у нитці, на здається, Трибунал лжевідповідних перекладів, чи якось так.
Трибунал лжевідповідних слів
Приклад звідти: "квазіпортальний дольмен
Переклади caplitan,cuiplitan,coplitan,ceplitan, paplitan,põplitan. Я зараз не кажу навіть про те, що приросток ка- – це викопування з могили (якщо такий узагалі існував, у чому сумніваюся). Якщо па-/ка- – це “квазі-”, а “плитан” – “дольмен”, то “каплитан”/“паплитан” – це “квазідольмен”, але ніяк не “квазіпортальний дольмен”, тобто дольмен, але особливий, із хибним “входом”"
Ось іще приклад. Деякі користувачі схвалюють переклад -страх до -фобія, схоже, не розуміючи, що фобія — не просто страх, а непояснимий, сильний, непереборний, хворобливий підсвідомий страх. Розумієте?
»не розуміючи, що«
Tó Vui ne ròzoumieyete yaco yna móuva dieié. Ci Vui gadayete cyto gr. φόβος znacity 'nepoyasnim' strax?? 🤦
»Розумієте?«
Aha. A Vui??
"»не розуміючи, що«
Tó Vui ne ròzoumieyete yaco yna móuva dieié. Ci Vui gadayete cyto gr. φόβος znacity 'nepoyasnim' strax?? 🤦"
Добродію Єлисію. Будь ласка, залишайтеся в моїх очах дуже розумною людиною, а не просто дуже обізнаною, я вже просив був. Я ж уже й нитку створив на Толоці відповідну: Калькування. Пам'ятка.
Хто Вам сказав, ніби я думаю, що грецьке слово передає сучасне значення? Та чому б воно мало? Чому б початкове слово мало б передавати значення, які виникнуть тільки за століття?
Слово φόβος, початково означаючи страх, узяте в інші мови, з часом змінило своє значення, дійшовши до нас у новому. Так-так. У нас воно могло б означати будь-що, хоч би й "трактор", бо досі в нас такого кореня не було. А ось слово "страх" у нас уже має своє значення, що відрізняється від значення "фобія" в нашій Мові.
Ваша логіка: якщо грецьке слово не передає значення (яке виникло відчутно пізніше за слово (!)), то й наш переклад не має передавати сучасне значення (в якому воно до нас дійшло).
Точно те ж саме я намагався пояснити д. Ярославові, логіка якого була така: якщо Раункієр вибрав для деяких груп рослин невідповідні назви, то й ми повинні просто скалькувати їх і вживати так само невідповідні, тільки з питомими коренями.
»початково означаючи страх, узяте в інші мови, з часом змінило своє значення, дійшовши до нас у новому«
A Vui xotchete pozauceoraxyniõ novomóuvõ tvoriti??
Поясніть, будь ласка, як розуміти "позавчорашня новомова"
Даю окремо від кароліниного франкенштейна. Звик до того, що «-иво» означає наслідок, але є слово «пиво», що його це правило не охоплює
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору
лубрика́тор лубрика́тор,-ра, масти́льня,-ні, мазни́ця,-ці, олив’я́рка,-ки (прилад для автоматичного мащення під тиском тертьових поверхонь машин і механізмів)
Дякую, тримайте в курсі) А до чого це?
cóuzcivo
/ˈkowʒ̻t͡ʃɪβ̞o/
___
Tvoryeno mnoiõ podigomy ‹-ivo› œd mnoiõge tvoryena dieyeslova ‹cóuzciti› /ˈkowʒ̻t͡ʃɪtɪ, kowʒ̻ˈt͡ʃɪtɪ/ "to lubricate, lubricare = to make slippery", œd ‹cóuzoc, cóuzc-› = lat. "lubricus = slippery, cóuzoc".
r2u.org.ua: ?мазка
для машин --- мастило, для людей --- мастильце
Різниця? Можете навести приклади з української мови, де зменшувально-пестливий суфікс після -ло- означає "призначенно для людей"?
Зменшувально-пестливий наросток дає нове значення, яке може бути чим завгодно: рука-ручка (ручка дверей або для письма), доля-долька (доля в житті й долька мандаринки), ніс-носик (носик у чайника, наприклад). Наросток я вважаю за потрібне додати, щоб напевне відрізняти машинне мастило від мастила для любощів.
>Зменшувально-пестливий наросток дає нове значення, яке може бути чим завгодно
r2u.org.ua: Долька
Це як?? Тобто можна тоді взагалі нічого не вигадувати, а просто тулити меншину («diminutive») чи більшину («augmentative») од вихідного слова й надавати їй БУДЬ-ЯКОГО значення?🤷♀️🤦♀️
>доля-долька (доля в житті й долька мандаринки)
Сута бздура. В українській мові нема такого слова.
>рука-ручка (ручка дверей або для письма)
>ніс-носик (носик у чайника, наприклад)
І все це переносні похідні значення. Якщо йти за таким зразком, то треба перше дивитись по рідких речовинах:
вода → водиця, водичка (просто пестливі твари)
молоко → молочко
1) пестливий твар
2) Женское сѣмя пчелъ.
3) Мужское сѣмя рыбъ.
4) Раст. Lactuca scariola L.
кров → кровиця, крівця, кровця, кровка
(просто пестливі твари, основна назва рослини від прикметника)
мед → медок, медочок
(просто пестливі твари)
смола → смілка
1) рослина
2) прикраса
Тож, як бачимо, "мастильце" може бути хиба що в комах чи в рослин, чи, щонайменше, — "маленьке мастило", що є безглуздо.
А прикладів такого, щоб меншина давала знак «те саме, тільки для людей» взагалі нема в українській мові.
Слово "долька" в мові є. Інша справа, що словники не засвідчили. Можливо, тоді справді не було. Треба ставити запитання "чи суржик це?". Можливо. Але я іншої назви для мандаринових дольок не знаю. На вікіпедії побачив "гнізда (дольки)", та це якось дуже по-ботанічному звучить. Як у вас мандаринові дольки називають? Саме у вас, а не як у словниках написано.
Ваша логіка висновування, що "мастильце" має бути в комах або рослин, мені зрозуміла, та я не згоден. Чому б не дати "ніжну" назву в такій "ніжній" темі? Я хочу мати інше слово для лубриканту, ніж мастило.
>Як у вас мандаринові дольки називають?
Скиба, скибка?? 🤷♀️ Не чули?
>Я хочу мати інше слово для лубриканту, ніж мастило.
Хотіть, тільки ж нащо сюди всяку бздуру пхати? Є ворох слів, якими можете замінити "мастило": масть (маста, мастя), олива тощо. Для реалізації своїх "я хочу" суть інші місця.
Як на мене, думка створити похідне до "мастила", якшо хочеться окремого слова, незла. Але суфікс -це ненайкращий. Ось дивлюся в приклади ( https://www.kyivdictionary.com/uk/words/search/?beginning=&ending=льце&lang=uk ) і він всюди позначає зменшувальність, а якось зменшувальне до "мастило" дивно звучить. Мастило не має якогось обмеження, чітких меж, його може бути маленька кількість, чи велика.
Теж так вважаю, думка хороша, але втілення мабуть може бути кращим