bacya
Вимова: {ˈbɑt͡ʃɜ}.
Див. тут: 
візія, а також: безбач "без мети, як попало, врозбрід, світ за очі" (ЕСУМ, І-161; саме пояснення там походженням від турецького походження *баш "голова" є явно хиба).
зрада
méra
Вимова: {ˈmʲirɐ ~ ˈmʲiʲrɐ ~ ˈmʲi͡eʲrɐ ~ ˈmʲi͡ɛrɐ}.
Творено як back formation від мірити/міряти (мѣрити/мѣріати) в значенні "цілити(ся)" (див. ЕСУМ, ІІІ-481, та: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28546-mirjaty.html#show_point). Як паралель семант. розв. пор. і д. mål "мета" від піє. кореня *meh¹ "мірити", ч. mířit, слвц. mieriť "мати намір, держати курс куди, на що". Відрізнення даного мѣра (міра) від инших його значень забезпечить контекст та їншиі слова в конкретних реченнях, напр.: мѣра на що "мета до чого".
r2u.org.ua: замір
До речі, "намір" це контамінація українського "замір" та російського "намерение".
naròüiti (naroüiti)
/nɑroˈwɪtɪ/
Для тями "мета" в контексті "ставити за мету" й под.; див. ЕСУМ IV, 43 (наров): наровити "вичікувати сприятливого моменту, готуватись, ставити за мету; проявляти примхи".
Словники подають як об'єднання українського "замір" та російського "намерение":
goroh.pp.ua: намір#9548
(Даруйте за Горох)
Лишаю за Вами право додати сюди й українське "замір".
Від "прагнути".
Комусь здасться, що перегукується зі назвою столиці, але то не біда, он "Сум" це наша споконвічна назва Фінляндії, але нічого, живемо, і ніхто не думає про "смуток", коли так зве країну.
У праслов'янській мові mětiti значило «намічати, цілитися», а українське мі́тити значить «намірюватися, мітити», переносно – намічати щось зробити.
goroh.pp.ua: мітити
Мéта "край земельної ділянки, поля (у виразі: граничити мета о мету), мéти "місце на кінці ораного поля, де плуг викидає скибу", мéтла "суголовок, межа, дорога між двома полями", мéтлиско, мéтлище "тс.", мéтло "місце, зручне для полювання" (ЕСУМ: мéта², ІІІ-447). Попри сумніви в ЕСУМ, слово се йде твердо вязати з *met- у мести, метати, мітити, мотати, й прочих того же кореня, з огляду на широко представлені в рус. та інших слов. мовах приклади зв'язків контекстів рільництва з одного боку, та "кінця, межі, наміру, мети, влучання, попадання, наміченого" з другого; пор., напр.: міткий "влучний" (ЕСУМ: мітити), переміт "двічі переораний пар", перéмітка "намітка" (ЕСУМ: метати), мíта "знак, помітка (контекстуально й як "орієнтир"), та й самі згадані тут на початку значення під статею мета² в ЕСУМ, да перетинаються значення "мета, грань, край ( => "мета") з значеннями "міряти-мітити поле оранням". Тут іще доречно буде згадати й те, що для "міряння", пов'язаного з поняттям "мети", в давнину служив часто мотуз, ...
..., в того же кореня *mot-/*met-, тобто *"метати мотуз, визначаючи міру => межу, кінець, край, і відповідно, => "мету". Проблема з визначеністю питомости слова мета в значенні "мета, ціль" є викликана існуванням співзвучного слова meta з подібним значенням у лат. мові, але тут слід брати до уваги, що піє. корінь meh¹- "мірити, мести, метати, мітити" з формантом *-t- хоча-нехоча дасть у похідних мовах – слов'янських, латини, германських, грецькій та прочих іє. мовах форми фонетично однотипні; зокрема в лат. і слов'янських тут просто нема передумов для яких суттєвих фонетичних трансформацій, а розвиток значень "метати-мести : мірити" є від сього кореня представлений чи не всіми іє. мовами.
Любо, що треба лиш наголос змінити!
А наголос на другий склад викинути чи як?
Yaco leubo.
Отож, гадаю ці тями розвивалися паралельно в латинській та руській мовах
А, може, лишити наголос як є?